Дерибан промзони передмістя Житомира

Досі ще вільна земля в межах промислової зони Житомира вкрай цінна за своїм розміщенням та тому й особливо вартісна. Розширення бізнесу та нестача вільних площ поряд з ключовими транспортними артеріями країни спричиняє високий попит у подібних пропозиціях.

Тому саме землі Левківської та Глибочицької сільських рад стали головними цілями для масової передачі під так зване ведення особистого селянського господарства. Нечувана нахабність та захланність сприяють тому, що землі від громад задарма дістаються вузькому колу наближених до влади осіб.

Безкоштовно не для всіх

Земельне законодавство передбачає можливість для кожного безкоштовно отримати ділянку до 10 соток під забудову чи до 2 гектарів для ведення особистого селянського господарства. Першочергово таким правом наділені учасники бойових дій.

Однак начебто рівна для усіх, передача земельних ділянок відбувається серед обраних осіб. Учасник АТО, який побажав не розкривати своє ім’я, розповів діючу схему з передачі земельних ділянок. Спочатку людина з пільгами, переважно учасники бойових дій, подає заяву на законне отримання землі. Після присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці посередник сплачує цій людині певну суму, і в управлінні держгеокадастру області відбувається добровільна передача права на отримання землі новому власнику.

Надіславши запит до держгеокадастру, ми отримали багато з прийнятих після 2014 року наказів про передачу у власність земель. Вже на цьому етапі ми віднайшли серед власників велику кількість пов’язаних з відомими посадовцями осіб.

Королі підпільного ринку землі Житомира

На сьогодні тіньові земельні оборудки у Житомирі не обійшлися без описаної схеми. Та в кожній схемі є свій фігурант. В даному випадку ним став Дмитро Онопрієнко. Він виконує роль посередника, а роль замовника виконує Ігор Степанович Гоц, власник товариств «Земля Інвест» та «Земельна агенція».

Лише у промзоні Житомира Дмитро Онопрієнко зібрав сім ділянок, кожна площею близько 2 га. Спочатку ділянки оформлювалися на певне коло людей, а згодом переписувалися на Дмитра Володимировича. Нам не вдалося ідентифікувати жодну з цих осіб: Черкавський Ігор Францевич, Журій Іванна Олександрівна, Єфімова Тетяна Борисівна, Раппа Олена Володимирівна, Кітовський Руслан Валентинович, Голубєва Світлана Володимирівна, Колодницький Ілля Сергійович.

Спільний бізнес для Дмитра Онопрієнка та Ігоря Гоца – засноване ними на пару товариство «Земля Інвест». Спеціалізація фірми – оренда землі. Сам Ігор Гоц також володіє багатьма ділянками в Житомирі та Житомирському районі. У тому числі і в промзоні, отриману спочатку Денисом Голубовичем, а згодом переписану на пана Гоца.

Юридичний супровід угод здійснює пов’язане із «Земля Інвест» товариство «Земельна агенція». Підприємство під керівництвом Тетяни Петрівни Гетьман «прописалося» в одному з районним управлінням держгеокадастру приміщенні. Зі свого боку Тетяна Гетьман від Тетяни Василівни Ганько оформила на себе ще одну ділянку.

Високопосадовці та земельна партія

Неочікуваним для нас стало отримання 2 гектарів ласого шматка землі (кадастровий номер 1822084100:05:000:0493) Крутієм Олександром Сергійовичем. Саме він є родичем або навіть сином Крутія Сергія Григоровича, котрий з 2014 року – голова Житомирської райдержадміністрації.

Дивним чином багато з отримувачів землі є однопартійцями. Член партії «Громадський рух «Народний контроль», в минулому заступник керівника держкомзему області, Юрій Кулачок разом з сином, Артемом Кулачком, отримали кожен по 2 гектари землі. Ділянки з кадастровими номерами 1822084100:05:000:0490 та 1822084100:05:000:0487 розташовані поблизу вул. Корольова та поряд з територією заводу «Хімволокно». Членкиня цієї ж партії «Громадський рух «Народний контроль» Анна Рабощук, як й інші однопартійці, одержує земельнуділянку (кадастр 1822084100:01:000:1171) в промисловій зоні міста площею 2 га.

Сусідня ділянка такої ж площі безкоштовно дісталася Олені Рауповій. Вона – дружина Рустама Раупова, в минулому народного депутата України та голови обласного осередку партії «Удар». На останніх місцевих виборах як керівник осередку «Укроп» він потрапив до нового складу обласної ради, але у 2017 році склав свої повноваження. У своїй декларації колишній депутат обласної ради зазначив отримання дружиною 20 тис. кв. м землі в листопаді 2016 року.

Від ОСГ до промисловості – один крок

Завершальний етап схеми – перевести землі, отримані під особисті селянські господарства, в промислові землі та сформувати з декількох ділянок єдиний земельний масив. На жаль, у Житомирі складається ситуація, що найбільш ласі шматки землі давно вже переведені під промисловість, тому в промзоні Житомира інвесторам важко знайти ділянку.

Наразі найбільшими земельними ділянками, сформованими таким чином, є дві – поряд із заводом «Вібросепаратор» в районі Параджанова та в зоні злітно-посадкової смуги аеропорту.

Всі вони знаходяться в анонсованому та широко розрекламованому мером Житомира індустріальному парку «Житомир-Схід». Власником величезної ділянки в 20 га (№1822082000:01:000:1659) поряд з аеропортом виявився Олександр Миколайович Гончарук. Людина з таким іменем давно обіймає посаду керівника бердичівського ЗАТ «Фірма «Альфа». Згідно з реєстром електронних декларацій, підприємством володіє не хто інший, як міський голова Житомира Сергій Сухомлин. Другим підтверджуючим фактом давнього та тісного зв’язку ТОВ «Візаж», яке створив та яким керував до свого призначення мер Житомира, та фірми «С.Т.Трейд» Олександра Гончарука є розміщене оголошення, в якому йдеться, що з 2005 року фірма Гончарука є дилером підприємства Сергія Сухомлина.

Про тісний бізнес-зв'язок з Житомирським міським головою запитуємо в Олександра Гончарука. «Я з радістю з вами поспілкуюсь, але передзвоніть трішки пізніше», - чуємо від нього обіцянку.

Після цього пан Гончарук, попри наші численні спроби додзвонитися, жодного разу не підняв слухавки.

Віднедавна великою промисловою ділянкою стало володіти ПраТ «Житомирський маслозавод». Підприємство належить одному з найбагатших людей в області – Петру Володимировичу Рудю. Попри мільйонні статки депутата, його підприємство також вдалося до схеми для отримання ділянки. Перед тим, як отримати у власність 12 гектарів землі (кадастровий № 1822082000:01:000:1145), шістьом громадянам передали поряд з вул. Параджанова по 2 гектари землі.

«Процедура переведення важка, хоча дуже вигідна. Якби місто саме готувало пропозицію для бізнесу і виставляло на тендер ділянки, то вони продавалися б краще. Сільські ради могли б заробити непогані кошти, якби продавали ці землі. Вони пороздавали все у приватні руки певним людям. Багато інвесторів, які приїжджають у Житомир, бачать ситуацію і їдуть в інші місця», – переконаний експерт з нерухомості Віктор Поліщук.

Ще до 2014 року більшість земель розподілили на рівні району. У відповідь на наш запит Житомирська райдержадміністрація повідомила про передачу всіх документів до архіву. Однак в доступі до розпоряджень про передачу земельних ділянок нам відмовили. У надісланій відповіді архівний сектор райдержадміністрації свою відмову аргументує наявністю в текстах документів імен та прізвищ власників, які державна установа віднесла до конфіденційної інформації.

Ми звернулись до медіа-юриста та адвоката для підготовки звернень до суду задля оскарження відмови у наданні інформації з архіву та подальшого викриття прихованого для більшості системного дерибану промислових земель міста.

Тарас Боросовський

Публікація підготовлена в рамках проекту «Відкритість інформації про земельні ділянки в громадах Житомира» за підтримки міжнародного фонду «Відродження»

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.