Житомирський наркоман з 17-річним стажем щодня витрачає 500 гривень на дозу

За  його словами,  справа вже давно не в кайфі від «ширки», а в елементарному позбавлення від болю, що мучить його вже протягом багатьох років цілодобово.

Днями оперативники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків провели у нього оперативну закупівлю ацетильованого опію. А рік тому він фігурував у кримінальній справі щодо незаконного зберігання наркотиків.

-Павло, коли вперше і чому ви на собі дізналися, що таке наркотик?

- Це було в армії. Я служив за часів розвалу Радянського Союзу. «Сухий закон» обмежував доступ до спиртного. Ну і хтось з армійських товаришів привіз нам в частину «ширку». Ось і пішло-поїхало... Хоча, повернувшись додому, я не коловся 4 роки. І нічого, начебто й не тягнуло. За цей час одружився, мав якийсь більш- менш прибутковий бізнес у вигляді торгової точки.

- А що ж тоді спонукало знову повернутися «на голку»?

- У 1994-му народилася донька. Святкували шумно, було багато спиртного. Але алкоголь не дав відчуття повного щастя. У нашої компанії був один азербайджанець, він і запропонував уколотися. Все, що відбувалося далі, вже не має значення.

- А що відбувалося?
- Втягнувся я в кайф остаточно, ось що. Дружина пішла через два роки, не витримала. Бізнес пропав, тому що практично весь прибуток ішов на «ширку».

- Невже ваші близькі не намагалися боротися з пристрастю до наркотиків?

- Дружині воно не треба було. Та й нічого б вона не змінила. А батьки... Ну, намагалися, звичайно, з початку. А потім змирилися. Ось зараз живу разом з ними. Я вам так скажу: когось від смерті врятувала в'язниця, а мене донині рятує мама. Вона не відвернулася і всіляко підтримує мене і сьогодні.

- Невже за все це час для вас не знайшлося вагомого приводу зав'язати з наркотиками?

- Коли це було по кайфу, - ні, не знайшлося. Питання було одне - а навіщо? Тепер питань більше немає. Наркотики для мене - це щоденна необхідність.

- Але ж сьогодні є різні організації, у тому числі і релігійні, які по суті допомагають таким людям, як ви, позбавитися від вживання наркотиків.

- Наркотики - це стрижень. Його не можна просто прибрати, можна щось змінити. І то, до певної пори. Починаючи вживати наркотики, всі думають, що зможуть зупинитися, коли захочеться. Але так не буває. Опіум хитрий. Він дочекається свого часу і знову прив'яже тебе, як собаку на ланцюг.

- А яка доза сьогодні вам потрібна?

- Кожен день я приймаю від 6 до 8 кубів «ширки». Це як мінімум. Навіть не віриться, що колись вистачало тільки 1 кубика (сміється - авт.).

- Але ж все це гроші. Де ви берете їх, щоб купити наркотик?

- Куб «ширки» коштує 80 гривень. Ось і порахуй, в день - по 500 гривень. Таких грошей на жодній роботі, зрозуміло, не заробиш. Але я ніколи не брав участь у так званих «хороводах». Я самостійно закуповую макову соломку, сам варю, сам колюсь. Є ще кілька людей, яким я збуваю «ширку» за зниженою ціною. Те, що маю з цього, йде на мої дози.

- А якщо була б можливість повернути час назад, ви б змінили своє життя?
- А хто б не змінив? Звичайно, я б відмовився від всієї цієї капості навідріз. Багато хто з моїх знайомих вже відсиділи. Ось зараз і я відправлюся в тюрму. Раніше мені щастило: то під амністію потрапляв, то апеляції подавав, щоб потягнути час. Ну, на цей раз, таки відправлюся на строк.

- Ну а що б Ви порадили сьогодні молодому поколінню?
- Ну що там радити? Якщо дитина дурна, то до неї ніхто не достукається. Хто розумніший, той буде знати, що краще спочатку відучитися, як годиться, і влаштуватися на роботу. А батькам потрібно постійно тримати під контролем захоплення та інтереси своїх дітей, контролювати їх і стежити за тим, щоб мізки у дитини були чимось зайняті, чимось потрібним і корисним.


Кілька днів тому Павла взяли під час збуту 40 мілілітрів ацетильованого опію. За це йому загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі. На цей раз реальних.

За матеріалами СЗГ УМВС України в Житомирській області

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Google