Про життя патріота-житомирянина Георгія Жукова в спогадах друзів і соратників

Георгій Ігорович Жуков народився 13 лютого 1943 року. Як і всі діти того часу, змалку відчув на собі жах наслідків окупації гітлерівських фашистів, бачив вбитих і поранених, ховався з матір’ю від обстрілів і бомбардувань, терпів голод.

Він розповідав, як з сусідськими дітьми знаходив військове спорядження, зброю, вибухівку і ховаючи все це від дорослих, намагався вважати себе військовим, як його батько, капітан-фронтовик.
Коли став школярем, вчився спочатку у школі № 3, потім у школі № 17. Ставши дорослим, з теплотою згадував своїх вчителів. Займався в секції боротьби, згодом почав ходити на репетиції самодіяльного театру при житомирській філармонії, виступав у концертах і виставках, їздив на гастролі, запрошувався на знімання кінофільмів, зокрема (вже у зрілому віці) був залучений у фільмі “Слов’яни”, який знімався на скеледромі поблизу с. Денеші. Основним фахом життя стала робота різьбяра по дереву і кості, бо мав неабиякий художній хист.

У ході спортивних тренувань і змагань з боротьби подружився з Анатолієм Григоровичем Ігнатенком, який працював на заводі і там відвідував секцію велотуризму. Своє захоплення подорожувати на велосипеді він зберіг на все життя, а тоді, у 1981 році, організував і провів перший у Житомирі велопохід I категорії складності по території нашої області. Випускала групу на маршрут Новоград-Волинська маршрутно-кваліфікаційна комісія турклуб “Романтик” 24.08.1981, а вже в грудні того року він навчався на курсах 100-годинної первинної турпідготовки з велотуризму. Після успішного проходження залікового походу отримав право керування походом вищої категорії, став відповідальним за розвиток велотуризму у житомирському турклубі “Полісся”. 

Георгій Ігорович вів здоровий спосіб життя, займався різними видами туризму, але пріоритетом для нього завжди був велотуризм. Він допомагав мені проводити авторські змагання з техніки велоїзди “Перший крок до Олімпу”, був суддею на старті, вів протоколи.  У 2014 році був найстаршим учасником таких змагань, пройшовши дистанцію фігурної їзди у 71-річному віці без зауважень.

У лютому 2021 року дослідник обласного спорту Олександр Станіславович Кухарський так написав про Георгія Ігоровича: “Чимало цікавих подорожей здійснили члени житомирського туристичного велоклубу “Полісся”. Одним із засновників велотуризму в клубі був Георгій Жуков, який понад 35 років свого життя віддав мандрам по багатьох місцях нашої планети. Дитяче захоплення велосипедом Георгій Ігорович зберігає і сьогодні. У свої 77 років він жодного дня не розлучається зі своїм стальним другом-велосипедом. У подорожах він черпав і черпає життєдайну енергію і натхнення, які завжди надихають його на творчу діяльність. Проза, вірші, пісні, казки, які виходять із-під пера Георгія, сповнені любов’ю до життя, до рідної землі, природи, сім’ї, дітей. Чистота його душі та помислів передавалась і передається не одному поколінню житомирських велотуристів”.

У 70-річному віці Георгій здійснив подорож по Непалу і милувався гімалайськими горами. Враження від спілкування з природою та захопливих краєвидів завжди лягали віршованими рядками на папір. У 2011 році світ побачив збірку його поезії “Одкровения от Георгия”. Додамо, що в молоді роки він проявляв неабиякі акторські здібності, зіграв багато ролей у народному театрі міста Житомира та зіграв одну із ролей у фільмі “Дума про Ковпака”. 

Маючи чудові музичні й співочі здібності, Георгій Ігорович завжди згоджувався виконати ту чи іншу пісню акапела чи під акомпанемент. Його виступи на фестивалях авторської самодіяльної пісні завжди викликали бурхливі оплески слухачів. Його неодноразово визнавали лауреатом або переможцем таких конкурсів. Коли у 2022 році сталася масована навала кремлівських фашистів, Георгій Ігорович не зміг перенести це потрясіння, став хворіти.  Не доживши дві доби до свого 80-річного ювілею, він помер 10 лютого 2023 року, залишившись патріотом незалежної України, про що свідчать його вірші, пісні, проза.

Поховали його у 45 секторі Корбутівського (нового) кладовища.
Вічна йому пам’ять…

В. Є. Матковський

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.