Перестало битися серце відомого житомирина, поета і викладача Михайла Лєцкіна...

10 листопада у віці 93 роки, перестало битися серце відомого в Житомирі, області та Україні поета-лірика, мемуариста, науковця-лінгвіста, члена НСПУ, літературного критика, літературознавця, кандидата філологічних наук, лауреата Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, палкого патріота України, талановитого і досвідченого педагога, перекладача Михайла Олександровича Лєцкіна.

Про смерть батька написала соцмережі донька поета -- Валентина:

"Завтра, 11 листопада о 14:30, відбудеться відспівування і поховання мого дорогого тата Михайла Лєцкіна. Прощання відбудеться на Корбутівському кладовищі, сектор 3А, 3 ряд 4 місце. Хто бажає провести його в останню путь, будемо вдячні за вашу присутність і підтримку".

Михайло Олександрович Лєцкін народився 27 липня 1932 року у місті Орша Вітебської області (нині — Білорусь).

1950 року закінчив із золотою медаллю середню школу № 1 у м. Золотоноша на Черкащині, 1955 року — філологічний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Протягом 1955—1972 років працював у м. Тюмень вчителем-словесником, кореспондентом обласної газети «Тюменский комсомолец», викладачем кафедри російської мови педінституту.

1968 року у Московському держуніверситеті захистив кандидатську дисертацію з проблем російської діалектології, а 1970 року став доцентом. У 1972—1996 та 1999—2014 роках працював у Житомирському державному педагогічному інституті імені Івана Франка (нині — Житомирський державний університет імені Івана Франка):

1972—1977 та 1989—1996 роки — доцент кафедри російської мови (пізніше перетвореної в кафедру слов'янських і германських мов);

1973—1977 роки — заступник декана філологічного факультету (за сумісництвом);

1977—1988 роки — завідувач кафедри російської мови;

1999—2014 роки — доцент кафедри німецької мови факультету іноземних мов (Навчально-наукового інституту іноземної філології), де викладав латинську мову та загальне мовознавство.

Впродовж 1997—1999 років працював у Житомирській організації Національної спілки письменників України, де й відбулася його переорієнтація з російського філолога-лінгвіста на українського філолога-літератора. Під керівництвом М. О. Лєцкіна багато випускників університету захистили дисертації, і згодом стали відомими науковцями, зокрема, доктори філологічних наук — В. У. Махпіров, Л. П. Іванова, Є. В. Волощук, Б. Я. Бегун, заслуженими діячами мистецтв, поетами, зокрема — В. Ф. Шинкарук, М. П. Пасічник.

Вічна та світла пам'ять поету, вчителю, науковцю, патріоту...

Щирі слова співчуття рідним і близьким. 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.