9 грудня виповнюється 127 років від дня народження видатного житомирянина Бориса Тена

20 хвилин (Житомир)

Ім’я видатного українського поета-перекладача Бориса Тена нерозривно пов’язане з Житомиром, в якому він жив та працював майже піввіку.

9 грудня виповнюється 127 років від дня народження видатного митця і майстра слова.

30 років тому, у 1994 році, колектив Літературного музею на чолі з Віталієм Єремєєвим розпочав роботу над пошуком матеріалів пов’язаних з життям і творчістю Бориса Тена. Завдяки спадкоємиці поета Галині Павлюк до музею було передано численні реліквії з його будинку. Крім цього, багато книг, фото, листів поповнили музейне зібрання як дар колишніх друзів, знайомих, шанувальників творчості поета.

Станом на сьогодні музейна колекція Бориса Тена складає 4129 предметів, з них 3711 предметів основного фонду та 418 предметів науково-допоміжного фонду. Основна частина колекції – книги з бібліотеки поета (1875 пр.) та група писемних джерел - листи, рукописи, документи (1716 пр.).

Відео дня

За життя Борис Тен вів активне листування з багатьма відомими постатями того часу. Зокрема з Максимом Рильським, Микитою Шумилом, Йосипом Кобівим, Зоєю Милашевською, Ярославом Погребенником та іншими. У 2008 році під час візиту до Літературного музею письменником Валерієм Шевчуком було передано унікальну добірку предметів, що в основному складалась з листування з Борисом Теном, що охоплює 1960-1970 роки. За сприяння Бориса Тена відбулось знайомство Валерія Шевчука з Максимом Рильським, відбувся прозаїчний дебют з оповіданням «Настунька» в альманасі «Вінок Кобзареві», та низка інших подій, що висвітлені у колекції.

Свого часу через Житомирське відділення Спілки письменників України до музейного зібрання надійшло 120 листів і листівок Бориса Тена до Тимофія Духовного, літературознавця, кандидата філологічних наук. Листування свідчить про інтенсивні стосунки двох знавців античної літератури і охоплюють значний період часу, зокрема період роботи над перекладом Гомерівського епосу. Це єдина добірка листів і листівок, яка зберіглась у повному обсязі, тому являє значну наукову цінність. Крім наукових питань у листуванні подано багато подробиць, що стосуються особистого життя Бориса Тена, його родини, друзів.

В архіві Бориса Тена знаходились матеріали, пов’язані з житомирським письменником Євгеном Концевичем. Це листи, листівки, до Хомичевських, рукописи, фото. Комплекс відображає дружні стосунки, які існували між Є. Концевичем та родиною Хомичевських, а особливо Васильком Хомичевським. В. Хомичевський вчився в одному класі з Євгеном Концевичем, був його найближчим другом. Все це разом дає уявлення про юнацькі роки Є. Концевича, про становлення його як письменника.

Досить цікава і група рукописів. Унікальною знахідкою виявились рукописи оригінального, досить невідомого поетичного доробку Бориса Тена 1920-1930 років, що були опубліковані у книзі «Таємна сповідь». (Видання Житомирського державного літературного музею. 1997 рік. Упорядник В. Єремєєв). Також низка рукописів віршів, що увійшли свого часу до єдиної збірки власних поезій «Зоряні сади» (1970 р.). В архіві Бориса Тена зберігались і договори з різними видавництвами на видання поетичних перекладів українською мовою визначних творів світової літератури.

Цінним експонатом з цікавою історією у музейній колекції Бориса Тена є піаніно « Blüthner», виробництва Німеччини (бл. 1905 р.). З 1900 року піаніно належало талановитій оперній співачці та педагогу з вокалу Софії Аполлонівні Косовій. Інструмент був перевезений з Києва до Житомира у 1933 році, при переїзді С. Косової на постійне проживання. У 1965 році піаніно перейшло у спадок до родини Хомичевських, де мешкала останні роки свого життя С. Косова. Невдовзі піаніно було подароване невістці Хомичевських ˗ Катерині Ленець. І знову інструмент вирушив до Києва, де мешкала К. Ленець. У 1998 році Катерина Ленець люб’язно погодилась передати піаніно до Літературного музею і в грудні «Blüthner» став частиною музейного зібрання.

Надзвичайно потужна, унікальна колекція видатного поета-перекладача все більше привертає увагу не тільки українських науковців, дослідників, а і іноземних науковців, що відображається у публікаціях, виданнях, наукових роботах.

Борис Тен любив Житомир, знав досконало історичні і культурні традиції міста. Саме в Житомирі були перекладені Гомерові «Одіссея» та «Іліада». У пам’яті нащадків він так і поставатиме ˗ невіддільно від Житомира, поруч з Гомером…

Раїса Долгіх

завідуюча Житомирським обласним літературним музеєм