12 березня Хорошівська громада попрощалася з Героєм – Олександром Хомінським

1 березня 2025 року внаслідок ракетного удару поблизу Черкаського Самарівського району Дніпропетровської області загинув солдат Олександр Валерійович Хомінський.
Олександр народився 29 липня 1983 року у Володарську-Волинському (нині Хорошів). Ріс добрим, працьовитим, щирим і товариським хлопцем. Його батьки – Тетяна та Валерій змалку виховували в ньому любов до рідної землі та людей.
Закінчив місцеву гімназію, проходив службу у прикордонних військах, навчався у Житомирському політехнічному інституті. Певний час працював за кордоном, а згодом проживав у Криму.
Після окупації півострова повернувся додому. Вирішальним моментом для нього стало жорстоке побиття окупантами місцевої дівчини за вишиванку – тоді він усвідомив, що не може залишатися осторонь.
3 червня 2024 року, попри тяжку хворобу, яка давала йому право не йти на фронт, Олександр добровільно став на захист України.
Громада провела Захисника в останню путь на колінах. Сотні жителів Хорошева зібралися в центрі селища, ставши навколішки, щоб ушанувати пам’ять Героя. У храмі архистратига Михаїла відбулося відспівування, після чого воїна поховали з військовими та громадянськими почестями.
Його мати, Тетяна, з початку російсько-української війни писала патріотичні вірші про звитягу українських воїнів:
Моя Україна горить у вогні,
Прошу тебе, Боже, ти їй поможи,
І воїнів славних, що люблять країну
Від горя завжди захистити й збережи.
О, Боже єдиний, прости ти нас грішних
Чому ж не любили ми рай на землі,
Адже Україна – це матінка рідна,
Одна вона в нас, ми всі діти її.
"Я вірю, Україна переможе!
Бо цей народ ніколи не здолати!"
Тетяна Хомінська (мати загиблого Олександра), квітень 2022 року
Олександр Хомінський назавжди залишиться у пам’яті як мужній, відданий Україні воїн.
Вічна пам’ять Герою!
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
-
Галина ДубінінаЦарство небесне і вічна пам'ять щирі співчуття рідним