Житомирянка Лєна Дарк здобула перемогу на відбірковому конкурсі в Юрмалі

«Спасибі всім, хто тримав за мене кулачки, – 1 місце! Сьогодні виступ на гала-концерті в Юрмалі, концертний зал «Дзінтарі». На даний момент на лайнері «Tallink» проходить відбірковий тур міжнародного конкурсу «Юрмала Шансон». Побажайте мені удачі!» – саме таким був допис у соціальній мережі Фейсбук Лєни після отримання нагороди.

Ми зв'язались з Лєною Дарк одразу після повернення її з конкурсу, аби привітати з перемогою і дізнатися подробиці.

Руслан Мороз: Для початку дозвольте привітати вас з перемогою. Наші читачі хочуть дізнатися більше про сам конкурс в Юрмалі.

Лєна Дарк: Щороку проводиться міжнародний конкурс шансону. І кожен раз він проводиться в новому місці. Цього року конкурс проходив під час круїзу з Риги в Стокгольм на лайнері. Точніше, його відбірковий тур. На наступний день було оголошення результатів і екскурсія по Стокгольму. І вже після повернення, в Юрмалі, був сам концерт у залі «Дзінтарі». 

Руслан Мороз: А скільки учасників було взагалі?

Лєна Дарк: На жаль, цього року учасників було не дуже багато. До того ж учасників відбирали вже на попередньому етапі за представленими піснями, і вже тільки потім був відбірковий тур, де оцінювалося виконання і сам артист, його майстерність на сцені. На концерті в Юрмалі були вже всі представники більшості країн пострадянського простору. Тут були і зірки шансону, і виконавці, але тим і цікавий гала-концерт, що тут представлені усі види цього жанру.

Руслан Мороз: А які ще пісні ви виконуєте, крім шансону?

Лєна Дарк: Я взагалі не сказала б, що це – шансон. Ви чули українську народну пісню «А я знаю, що гріх маю»? Так ось, була відібрана для гала-концерту саме це пісня! Це – не шансон! Це саме українська народна пісня українською мовою! Але знову ж таки саме ця пісня сподобалася журі і посіла перше місце на відбірковому турі. І друга пісня, яка була відібрана для конкурсної програми, це пісня російською мовою, яку написав для мене Саша Воєвуцький «Навік твоя». Тобто я співала одну ліричну пісню російською мовою і нашу українську народну пісню, звісно, українською. І знову наголошую, що на гала-концерт в «Дзінтарі» була відібрана саме українська народна пісня!

Руслан Мороз: А хто був глядачем? Тобто який контингент сидів у глядацькій залі?

Лєна Дарк: Почався концерт о сьомій годині вечора, а закінчився об одинадцятій. Був повний аншлаг. Концерт був дійсно чудовим! Серед гостей цього концерту була гурт «Міраж». А членами журі були Євгеній Кемеровський, Валерій Курас, Микола Смолін, Микола Білера, Наталія Райська, Таня Дяченко, а також Юрій Ворон з Німеччини! Тобто зірки першої величини! Учасників самого гала-концерту теж було більше двох десятків. Це дуже багато!

Руслан Мороз: Трохи про вашу творчість. Скільки часу ви вже на українській естраді?

Лєна Дарк: Не так багато, це трохи більше шести років. Коли я тільки робила перші кроки на естраді, то найхітовішою у мене була пісня «Разлучница-зима», яка звучала на багатьох радіостанціях – це «Радіо-Шансон», «Радіо-П'ятниця», «Z-радіо», «Русское радио» і багато інших. Потім поступово ми почали писати переважно українською, і пісні набули трохи іншого, більш народного, вишуканого звучання. Ось нещодавно я записала пісню українською «Дика троянда». Я б сказала, що у мене переважає поп-напрямок. Тобто популярна музика, популярні пісні. Назвати це тільки шансоном було б неправильно.

Руслан Мороз: Хто зараз вам пише пісні?

Лєна Дарк: Більшість написані Ігорем Татаренком. Він – талановитий поет, автор слів, і іноді я можу йому зателефонувати і просто сказати: «Ігорю, мені потрібна така-то пісня». Він, знаючи мій характер, практично відразу вгадує мій настрій і те, що мені потрібно. Є Роман Непомящий – аранжувальник, який створює чудову музичну атмосферу на сцені.

Руслан Мороз: А з житомирських авторів?

Лєна Дарк: Звичайно, це Саша Воєвуцький, який написав для мене кілька чудових пісень. До речі, і на конкурсі я виконувала саме його пісню. Кілька пісень написав Віктор Мельниченко. Він зробив для мене переклади українською декількох пісень, які я виконувала до цього, і вони заграли новими кольорами.

Руслан Мороз: А трішки про початок творчого життя?

Лєна Дарк: Я закінчила спочатку музичну школу. Потім податкову академію. Але творчість все-таки перемогла, і я знову пішла вчитися. На цей раз в інститут культури. Тобто у мене дві вищі освіти. Багато дає, звичайно, творча співдружність з талановитими людьми, з якими мені пощастило працювати на сцені. Зараз у мене новий етап, новий щабель. Я сподіваюся, що це також буде успішно.

Руслан Мороз: Які плани у вас на найближче майбутнє?

Лєна Дарк: Звичайно, у мене було багато концертів, переважно в західних областях. Але потрібен подальший розвиток. Потрапити на такий конкурс в Юрмалі – це вже досить великий рівень, великий крок уперед у плані творчості. Конкурс дав мені дуже великі можливості для подальшої творчості. Я думаю міняти трохи стиль, міняти образ. Який саме він буде, поки загадка, я навіть сама точно не знаю. Все в процесі. Але у планах також більш серйозна музика. Поживемо – побачимо...

Руслан Мороз