Наші митці нещодавно повернулися з тривалих гастролей і фестивалю. Своїми враженнями з журналістами «20 хвилин» поділилися актори Віктор Гущин, Олег Яценко та Олександр Кондратович.

Руслан Мороз: Ви тільки що повернулись з гастролей та фестивалю. В яких містах ви побували та з якими виставами?

Віктор Гущин: Перш за все гастролі у нас були у містах Чорноморську, це колишній Іллічівськ, Білгород-Дністровському та інших. Ми проїхали майже половину Одеської області. Нас запросив з виставою «Казка мандрівного лялькаря» приватний театр «Ist-Art» з міста Миколаєва. Скажемо, що зустріли нас дуже гарно – це наші друзі, які прийняли нас, як свою родину!

Олександр Кондратович: До речі, вони зараз у нас також на гастролях...

Віктор Гущин: Так, вони весь тиждень у нас зараз на гастролях у театрі. Щойно виїхали на виїзну виставу. Тобто в нас такі обмінні гастролі. Під час гастролей сподобалась робота з театром «Ist-Art», тому що у нас в країні не так багато відомих приватних театрів ляльок. До того ж це один із найсильніших театрів; вони були в нас на фестивалі «Світ ляльок» у Житомирі та взяли Гран-прі за виставу «Історія однієї матері» за Г.К. Андерсеном. А потім, після гастролей, ми без відпочинку поїхали на фестиваль «Лялькова веселка» в місто Запоріжжя, куди повезли прем'єрну роботу молодого режисера Руслани Новикової «Як лисичка пташкою була». Автором цієї п'єси є Олександр Кузьмин. Це також наш гарний товариш, з яким ми співпрацюємо, спілкуємось, і сподіваємось, що ще будемо працювати. Зараз готуємо ще одну його виставу, де режисером вже буду я.

Руслан Мороз: Тобто це ваша режисерська робота за його п'єсою?

Віктор Гущин: Так. Ця вистава має назву «Їжачок-хитрячок».

Олександр Кондратович: На гастролях ми практично за тиждень відіграли майже двадцять вистав. Тобто по чотири вистави на день. Це досить важко, але й цікаво.

Руслан Мороз: А який був віковий ценз вашого глядача?

Олександр Кондратович: Починаючи з трьох років і закінчуючи вісімнадцятьма.

Руслан Мороз: І як вас сприймав ваш глядач?

Віктор Гущин: Сприймали дуже гарно. Багато аплодували, сміялися. Тобто була дуже гарна реакція на нашу роботу. Глядач «відповідав» нам.

Руслан Мороз: Розкажіть, будь ласка, детальніше про фестиваль.

Віктор Гущин: На фестивалі було чотирнадцять професійних театрів і два студентських. Це багато для такого заходу. Крім нас, ще були Кропивницький, Черкаси, Львів, Рівне, Вінниця, Полтава, Запоріжжя, Хмельницький, Дніпро та інші. Два студентських театри – це студенти з Дніпропетровського коледжу культури та мистецтв і Харківського національного університету. До речі, нам сподобалися студентські театри. Вони показали дуже гідні роботи, але вони були поза конкурсом.

Руслан Мороз: Не так давно в Житомирі було зареєстровано Житомирське обласне театральне товариство, де всі ви берете участь. Скажіть, будь ласка, які в цьому напрямку у вас плани?

Олександр Кондратович: Взагалі головною метою діяльності нашої організації є всебічний розвиток культури, національного театрального мистецтва, підвищення його професійного рівня. Тобто підняття культурного рівня нашої області. Будемо намагатися допомагати молодим колективам, студентським театрам. Це розвиток нашої культурної спадщини.

Віктор Гущин: Взагалі я планую створити при нашій обласній театральній організації пересувний театр ляльок.

Руслан Мороз: Це буде вуличний театр?

Віктор Гущин: Так, це буде пересувний вуличний, площадний театр, де благодійно будуть грати вистави аматорські колективи. Звісно, ми хочемо познайомити наших глядачів з таким давно забутим площадним театром, який був створений ще за Древньої Греції, де актори знайомили глядачів з відомими та сучасними на той час творами та драматургами. Та зараз ми також хочемо ознайомити житомирян з сучасними пісенниками, але за специфікою таких площадних театрів.

Руслан Мороз: Але наш глядач не звик до площадного театру...

Олег Яценко: Ні, взагалі вуличні театри були розповсюджені в Житомирі. Наш драматичний театр на Житомирщині вперше був створений як вуличний, площадний аматорський театр. Театр ляльок в Житомирі також спочатку був пересувним театром і тільки потім отримав постійне приміщення. Це було саме вуличне мистецтво. Останніми роками пішла тенденція, коли молодь, про яку ми вже згадували, виходить працювати на вулиці, тому що вони не знають, де саме себе реалізувати. Ось для такої молоді і було створено театральне товариство, щоб надавати змогу їм розкриватися. Не виходити та кидати шапку на вулиці просто так, а займатися справжнім мистецтвом.

Руслан Мороз: Якщо це благодійна організація, то як ви збираєтесь знаходити кошти на костюми, ляльки? Це також значні витрати.

Віктор Гущин: Тому ми звертаємось до меценатів, хто бажає підтримати мистецтво на Житомирщині, допомогти нам. Ми, звісно, відкриті для всіх, але більше ми розраховуємо самі на себе. Зараз такі часи, що можна розраховувати тільки на самого себе. Але кому тема театру близька до серця, ми просимо допомогти. Театральна організація Житомирської області завжди відкрита для всіх.

Руслан Мороз: Ви вже визначились з тим, якою буде перша ваша вистава?

Олег Яценко: Це питання, напевно, до мене. Вже після Нового року ми з учасниками дитячої студії, яку я очолюю, вирушаємо до Тбілісі, де покажемо вже готову виставу за підтримки українського посольства в Грузії. Це вистава на патріотичну тематику, вистава про нашу природу, її збереження. І вже наступного літа ми плануємо провести дитячий театральний табір в Грузії.

Руслан Мороз