Як Сталін врятував Максима Рильського: до відзначення 125-річчя від дня народження славетного поета

Про це було повідомлено під час засідання організаційного комітету 23 січня 2020 року в Житомирській обласній державній адміністрації. До обговорення долучилися заступник голови ОДА Віктор Градівський та онук видатного письменника Максим Георгійович Рильський.

В області запланували протягом січня-травня 2020 року провести у навчальних закладах області відкриті уроки, лекції, семінари, науково-практичні семінари, засідання за круглим столом, присвячені творчій та громадській діяльності Максима Рильського. Крім того, в музеях, бібліотеках до травня цього року організують різні тематичні виставки, квести, вікторини для дітей, присвячені вшануванню пам’яті класика української літератури.

Також у травні проведуть науково-краєзнавчу конференцію «Поет-академік Максим Рильський і світова культура з погляду сучасності». Серед важливих заходів на Житомирщині з нагоди 125-річчя від дня народження Максима Рильського можна відзначити такі: літературно-мистецьке свято «Романівська весна», видання книги «Максим Рильський – дітям», тематична етнографічна виставка «Троянди й виноград».

У статті «М.Т. Рильський і Житомирщина» відомий краєзнавець М.Ю. Костриця зазначає, що Житомирщина у житті та літературній діяльності М. Рильського займає  надзвичайно важливе місце. Тут знаходяться глибинні витоки його таланту, події і люди, які визначили характер та ідейне спрямування його творчості.

Поет народився 19 березня 1895 року у місті Києві, але своєю батьківщиною він завжди вважав село Романівку Попільнянського району на Житомирщині. Тут він провів дитячі та юнацькі роки, тут розвивався і міцнів його щедрий поетичний талант, формувався світогляд, зародилась незгасна любов до рідної землі. М. Рильський навідувався в Романівку до останніх днів свого життя, знаходячи на мальовничих берегах річки Унави розраду і відпочинок, черпаючи високе натхнення із спілкування з земляками. 

На початку 1919 року, в один із найтяжчих періодів свого життя, коли у душі письменника точилась драматична боротьба, велись напружені пошуки власного місця у літературному процесі, визначалися нові ідейно-художні засоби і нові шляхи у творчості, М. Рильський залишає Київ і поселяється в селі Вчорайшому Ружинського району, розташованому за п’ять залізничних перегонів від Романівки. З січня 1919 року по березень 1921 року він працює вчителем української мови і літератури Вчорайшенської середньої школи.

Вчорайшенський період до сьогоднішнього дня залишається одним із найменш досліджених періодів життя і творчості М. Рильського. Відомо, що цей час став для молодого літератора часом накопичення сил, активно вплинув на розуміння соціальних суперечностей життя, визначив нову якість його поезії та перспективу подальшого розвитку літературного таланту.

Максим Тадейович завжди з особливою цікавістю ставився до всього, що якимось чином було пов’язане з Житомирщиною. У творах письменника часто згадується не тільки рідна Романівка і Вчорайше, де він жив та працював, але й Корнин, Криве, Липки, Кошляки, Кодня, Бердичів, Новоград-Волинський, Житомир та інші села і міста нашої області. Протягом усіх років життя М. Рильський з великим задоволенням приїздив на Полісся, розуміючи, що саме тут, на цій благословенній землі, народився його високий поетичний талант, саме тут відбулося його духовне становлення і сходження до вершин творчої майстерності.

М. Рильський досконало знав історичне минуле рідного краю, його кращих людей, постійно слідкував за подіями політичного, економічного, культурного життя Житомирщини. Сьогодні багатьом відомо про особливе захоплення письменника творчістю Л. Українки, його знайомство зі знаменитим російським прозаїком В. Короленком, про дружні стосунки з О. Довженком, Л. Нікуліним, Д. Гофштейном, М. Талалаєвським, О. Добаховою та іншими нашими відомими земляками. Але цими прізвищами не вичерпується список представників творчої інтелігенції Житомирщини, у яких була щаслива нагода спілкуватися з Максимом Тадейовичем.

Особливе значення для усієї української літератури мала дружба М. Рильського з відомим поетом-перекладачем Борисом Теном (1897–1983). Борис Тен (Микола Васильович Хомичевський) познайомився з Максимом Тадейовичем ще у двадцяті роки у Києві. Обоє були захоплені поезією, але окрім творення власних віршів їх ще приваблював поетичний переклад. У 50-60-ті роки М. Рильський часто навідувався до Житомира, був він частим гостем і в родині Хомичевських, що мешкала по вулиці Кашперівській (тепер вулиця Бориса Тена). 

У літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків». Цією обставиною спричинено те, що його теж не обминули репресії. У 1931 році він був заарештований НКВС та майже півроку пробув під слідством в ув’язненні, доки не був звільнений «за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду». Після ув’язнення творчість Рильського зазнає змін. Вже у 1932 році у збірці «Знак терезів» він проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. 

У 1935 році з’явилася «Пісня про Сталіна» на слова М. Рильського. Музику тоді написав Л. Ревуцький. На думку дослідника Житомирського краю, краєзнавця, відповідального секретаря наукової редакції обласної книги «Реабілітовані історією. Житомирська область» Євгенія Тіміряєва, саме цей твір за легендою врятував життя відомому поетові. Євгеній Романович розповів, що дехто зі свідків потім стверджував, що коли співробітник НКВС приніс до Сталіна список відомих поетів, які були приречені на знищення репресивною машиною, Сталін побачив ім’я автора «Пісні про Сталіна» Максима Рильського. Тоді нібито Сталін запитав ім’я самого співробітника, який приніс список на затвердження, викреслив ім’я Рильського та особисто вписав прізвище нещасного, який потрапив під гарячу руку вождя. Але все це чутки, які навряд чи будуть спростовані або підтверджені…

Житомиряни вшановують пам’ять свого славетного земляка. У будинку, де жила сім’я Рильських, у 1988 році відкрито музей-садибу. В експозиційних залах можна побачити речові, писемні і фотодокументи не лише про М. Рильського, його близьких і рідних, але й про життєві долі багатьох талановитих людей, пов’язаних з родиною Рильських. Щороку проводиться літературно-мистецьке свято «Романівська весна». Одну з вулиць Житомира названо ім’ям поета.

На фото: вулиця Рильського у Житомирі

Руслан Мороз