Як Шинкарук знайомив Рождественського з Житомиром

Про зустріч та тривале спілкування зі знаменитим поетом наш відомий земляк розповів у статті, яку можемо знайти на сайті Міжнародного фестивалю «Пісенний Спас» імені Володимира Шинкарука.

Рождественський увійшов у велику літературу на початку 60-х років під час «хрущовської відлиги» разом з цілою плеядою молодих талановитих авторів: Андрієм Вознесенським, Євгеном Євтушенком, Беллою Ахмадуліною, Іваном Драчем, Ліною Костенко, Олжасом Сулейменовим та іншими.

У 1981 році, коли Володимир Шинкарук познайомився з ним, Рождественський був на вершині слави. Мабуть, тоді на теренах Союзу не було людини, котра б не знала його віршів чи пісень з його текстами. Варто лише пригадати пісні із телесеріалу «Сімнадцять миттєвостей весни» або поему «Реквієм».

Володимир Шинкарук приїхав до Москви для зйомок у популярній розважальній програмі «Споемте, друзья!». Після зйомок вони з дружиною вирішили походити по Останкінському телебаченню – великій «фабриці мрій». І вони дійсно зустріли там величезну кількість знаменитостей, а коли уже виходили, у вестибюлі побачили Роберта Рождественського. Він, як розповідають, мав яскраву зовнішність, і не впізнати його було неможливо, тим паче, що майже щотижня усі бачили його на екрані – поет вів  телепрограму «Документальний екран».

Володимир Шинкарук, як сам зізнавався, набрався сміливості і підійшов. Йому поталанило, Рождественський запросив на свою передачу гостя, а гість запізнювався. Цією обставиною наш земляк і скористався.

Вони розмовляли хвилин двадцять. Володимир встиг розповісти, що викладає літературу в Житомирському педінституті і що паралельно займається музикою. Оце приїхав до Москви на запис телевізійної програми.

А ще зізнався, що дуже любить творчість Рождественського, більше того – написав дві пісні на його вірші.

Ця новина, звичайно, не здивувала Роберта Івановича. Весь Радянський Союз співав його пісні. Він поцікавився, на які вірші написана музика. Шинкарук сказав, що на «Хіппі» та «На земле безжалостно маленькой…».

Рождественський задумався, а потім промовив:

•  Цікаво було б почути.

Розмова закінчилась тим, що він дав Володимиру свою домашню адресу і номер телефона, а Шинкарук пообіцяв вислати  записи цих двох пісень.

Повернувшись до Житомира, Володимир, як сам зізнавався, довго не міг записати пісні на магнітну плівку. Хотілося зробити це професійно. Нарешті записи вийшли майже такими, якими музикант їх хотів чути.

Незабаром його знову викликали до Москви, на цей раз на зйомки програми «Шире круг!». У цій програмі наш земляк мав  брати участь разом із  Юрієм Візбором – знаменитим кіноактором і бардом. Зйомки пройшли надзвичайно вдало, і після передачі прямо зі студії Шинкарук зателефонував Рождественському. Нагадав йому про себе і повідомив, що привіз обіцяні записи. Роберт Іванович відповів, що його можна буде знайти у Центральному Будинку літератора на вулиці Герцена.

Володимир приїхав на вулицю Герцена. Вахтер уже був попереджений і швидко допоміг знайти Рождественського в одному із кабінетів.

— Ви не голодні?  – запитав гостя після привітання Роберт Іванович . – Я саме збираюсь вечеряти. У нас тут чудовий ресторан. Складіть мені компанію.

«...Із страв, які нам подали за вечерею, я пам’ятаю лише смажену форель. До того я її ніколи не куштував. Зате у пам’яті збереглися усі деталі нашої розмови», – згадував Шинкарук.

• Чим же знаменитий ваш Житомир, окрім Корольова, Короленка і картинної галереї? – раптом запитав гостя Роджественський.

Володимир був вражений.

– Ви що, були у нашому місті? 

– Ні, ніколи не був. Так у мене складається, що в Україні я чомусь буваю рідко.

– А звідки ж вам відомо про Корольова, Короленка, та ще й про картинну галерею?

– У Житомирі часто бувають мої друзі.

– А хто саме?

– Льотчики-космонавти, – відповів Рождественський.

Шинкарук пригадав, що Житомир – це дійсно справжня Мекка для тих, хто пов’язав свою долю з освоєнням космосу. Побачити космонавта у Житомирі було майже так само просто, як і в Зоряному містечку.

Нашому земляку захотілося більше розповісти про рідне місто:

• У Житомирі народився генерал Паризької комуни Ярослав Домбровський, поет Олександр Безименський, прозаїк Лев Нікулін, драматург Валерія Врублевська; тут певний час жили і працювали Денис Давидов, Олександр Купрін, Саша Чорний, Олександр Довженко, Юліуш Словацький, Юзеф Ігнаці Крашевський, Шолом-Алейхем… У місті Новограді-Волинському Житомирської області народилася Леся Українка, місто Бердичів – батьківщина Василя Гроссмана і Фрідріха Горенштейна, тут у 1850 році Оноре де Бальзак вінчався з Евеліною Ганською…

Рождественський уважно слухав. Коли Шинкарук закінчив свою коротку розповідь, він сказав:

— Ви так захоплено розповідаєте про рідний край. Мабуть, непогано було б вам написати  щось на зразок своєрідного літературного путівника Житомирщиною.

Володимир обіцяв подумати над цією пропозицією.

Прощаючись, гість подарував Рождественському магнітофонний запис двох своїх пісень на його вірші. Роберт Іванович запевнив, що прослухає їх найуважніше.

У 1997 році Шинкарук отримав стажування на кафедрі радянської літератури Московського університету. Тоді ж йому вдалося вперше побувати у квартирі Рождественського на вулиці Горького. Житомирянин привіз поету запашного поліського меду і записи іще трьох пісень на його вірші. Серед них була улюблена пісня Володимира «Отдать тебе любовь?». Саме вона найбільше сподобалась і Роберту Івановичу.

Про часте спілкування з Рождественським знала лише родина і найближчі друзі Шинкарука. А Володимир пізніше картав себе за те, що під час зустрічей не здогадався попросити поета підписати хоча б одну із його книг.

Андрій Козаченко