Відсіч ворогу словом
У Житомирському обласному музично-драматичному театрі ім.І.Кочерги 29 вересня відбулась церемонія нагородження переможців першого етапу Літературного марафону серед письменників «Війна росії проти України. Відсіч.»
З 1 вересня до 21 вересня 2022 року тривала подача творів на конкурс. Приймались нові оригінальні доробки авторів або колективу авторів, опубліковані у завершеному вигляді з 24 лютого 2022 р. до їх подачі на Марафон. Брати участь могли як професіонали, так і аматори з Житомирщини та ВПО. Участь взяло 33 конкурсанти, надіславши близько 100 творів на пошту оргкомітету.
Переможцями першого етапу Марафону “Завантаження. Дія перша” стали: в номінації «Поезія» лауреат І премії — Михайло Жайворон, ІІ премії – Олег Антонюк та Василь Головецький, ІІІ премії – Юрій Кондратюк та Євгенія Юрченко. В номінації "Проза" лауреат І премії – Людмила Суворова, ІІ премії - Оксана Геращенко, ІІІ премії — Віктор Васильчук. Номінацію «Театральні симпатії» від театралів отримав Сергій Сіваченко.
“У кожного свідомого українця своя зброя у війні із ненависним російським агресором. Для мене наразі – це Слово, що йде із душі у душу, здатне зцілити, розрадити, надихнути, вселити віру у перемогу. І це Слово має бути не лише написаним, а й почутим.
Тож не міг пройти мимо «Літературного марафону серед письменників України/ Житомирщини «Війна росії проти України. Відсіч»... Для мене було цілковитою несподіванкою стати лауреатом першої премії цього Марафону у номінації «Поезія».
У рамках проєкту пройшли сценічні читання. Така форма презентації літературних/драматургічних творів широко використовується у театрах Європи та світу. Без зайвих декорацій і костюмів, без гриму та спецефектів, очі в очі, актори і режисери Житомирського театру ім. І.Кочерги прочитали найкращі твори учасників Марафону, розказали історії, що хвилюють усіх нас у ці дні. Дякую професійним акторам, які емоційно прочитали аж три мої твори, написані після 24 лютого і схвально зустрінуті публікою, а також режисерам театру, заслуженій діячці мистецтв України Наталії Тімошкіній та заслуженому артисту України Петрові Авраменку”, - написав на своїй сторінці у фейсбук Михайло Жайворон.
Додамо, що марафон був організований ГО «Головна сцена» разом із Житомирським академічним музично-драматичним театром ім.І.Кочерги у партнерстві із Житомирським обласним літературним музеєм, Житомирською обласною універсальною науковою бібліотекою ім.О.Ольжича, за підтримки НУО «Сучасний формат», Управління культури та туризму Житомирської облдержадміністрації.
текст Людмила Лобачова
фото Олена Антипчук
Владимир Туленко
Радійте, комедіанти і блазні!
Але це буде тривати не вічно, а допоки ЗМІ та Голова Житомирської ОДА пан Віталій Бунечко ще не в курсі про бєзпрєдєл, який певні особи з Оргкомітету та Журі створили, коли далии "Відсіч" учасникам в номінації "Драматургія", чим зганьбили не тільки і не стільки себе, а благородну ідею Конкурсу, під якою ховалася гидка їхня сутність.
За вами вже вилетів "Ангел покарання"!
Максиміліан Волошин “Ангел Покарання”
Народ росії, я твій Ангел Покарання!
Я в чорні рани – вікові розори знов
Насіння кидаю. Відлинули страждання.
Мій голос – сполох. А хоругва – наче кров.
На буйних скопищах народного витійства,
Примари-квіти насаджу, всіх багряній.
Я в серце дівчини вкладу наснагу вбивства,
І в душу дитинчат – кривавих мрій.
І дух полюбить смерть, солодку крові алість.
Про щастя мрії я сльозами всі заллю.
Із серця жінки я святу дістану жалість,
П’янкою люттю очі жінці заліплю.
Бруківки камені, яких одного разу
Торкнулась кров! І це від мене не втече.
Закляттям спраги закляну каміння зразу ж,
І кров за кров тоді без міри потече.
Скажи повсталому: Я злючу їдкість сталі
В твоїх руках надам картонному мечу!
На стогнах міст, там де жіноцтво катували,
Я “знаки Риб” на стінах швидко насічу.
Я синім полум’ям пройду в душі народу,
Червоним полум’ям пройдусь і по містам.
Устами кожного я прокричу: “Свобода!”,
Та різний сенс при цьому кожному надам.
Я напишу: “Завжди за Справедливість!”
Побачить ворог, що “Пощади більш нема”…
Я вбивство вдіну у принадливу красивість,
І душу месника хай мара підніма.
Меч справедливості – караючий, помститись, –
Віддам у натовп… І тоді в руках сліпця
Він стрімко блисне, наче громовиця, –
Ним стратить матір син, а дочка вб’є отця.
Скажу я кожному: “Тобі ключі єдині.
Ти бачиш світло, а для інших вогник згас”.
Він буде скиглити, розірве одежину,
І звати інших… Та оглухнуть всі в той час.
Не збереже сівак колючий колос сіву,
Меч, хто прийняв, то той і випустить свій дух.
Хто пригубив хоч раз хмільну отруту гніву,
Той стане катом, чи то жертвою катюг.
- переклад Володимира Туленка - Учасника конкурсу "Відсіч. Літературний марафон" в номінації "Драматургія" із літературним сценарієм “ОСКАЖЕНІЛА РУСЬ МАКСИМІЛІАНА ВОЛОШИНА, де показані витоки рашистсько-оркської варварської філософії ворога, який на нас підступно напав 24 лютого та розказано про подвиг нашого земляка полковника Володимира Шубравого, який вранці на початку рашистської навали з 30-ма бійцями прикордонного загону спеціального призначення зупинив 10-кілометрову колону агресора, яка йшла по найкоротшому шляху на столицю України - місто-герой Київ, підірвавши міст з 10 танками та бронетранспортерами.
https://youtu.be/1JciERkY4Mw