Головна подія березня 2021 для православних людей – це підготовка до Великого посту, який триватиме 40 днів. Це час роздумів, молитви та каяття, сповіді та причастя.
Про важливість посту в житті православної людини ми поговорили з настоятелем Свято-Михайлівського кафедрального собору отцем Богданом Бойком. Ось декілька важливих тез настоятеля:
Якщо ми охрещені і є практикуючими православними християнами, то ми дотримуємось посту, як це церква пропонує. Чому? Тому що ми є діти церкви.
Що таке стримування? Це обмеження, і вони бувають різні. Одним із таких обмежень є обмеження в їжі. Ісус Христос після охрещення був повернений Духом Святим в пустелю і постив 40 днів: нічого не їв та не пив, написано це в Євангелії.
Всі православні християни перед знаковими для них святами покладають на себе піст або, скажемо, – подвиг. Одним із подвигів є саме неприйняття їжі. І у піст саме перед великим святом всіх свят Паскою ми покладаємо на себе такий подвиг.
Цей подвиг закладається не тільки з їжі, а й також з духовного буріння проти своїх гріхів, проти всякого зла, яке виходить з нас. Бо Господь казав: коли ми їмо, все йде в нас, саме в шлунок, і потім очищається та виходить. А все, що виходить, це виходить із серця: злі помисли, перелюб та інше зло. Тому ми боремося з собою в цей період найбільше, щоб побороти в собі всяке зло, щоб його в нас не було і ми любили весь світ.
Ми не зможемо повною мірою виконати духовний план, якщо ми не підкріпимо його постом тілесним.
6 березня (та 27 березня) Вселенська батьківська субота. Цю батьківську суботу ще називають Мала Масляна, вона випадає на м'ясопусний тиждень, її відзначають за 8 днів до початку Великого Посту.
Цієї поминальної суботи важливо відвідати храм та помолитися за душі померлих рідних і близьких. Особливо згадують тих, хто загинув чи помер без сповіді та причастя, хто помер на чужині. Зазвичай у цей день у храмі подають записки за упокій рідних та близьких – тих, хто сповідував православну віру.
Нехрещених близьких та родичів згадують виключно в домашній молитві. Віряни приносять до храму пісну їжу чи кагор (для причастя), яку після богослужіння роздають нужденним. Після відвідування храму деякі люди, за бажанням, відвідують могили спочилих близьких. Головне, потрібно розуміти, що молитва за померлих та відвідування храму – насамперед, а візит на кладовище – після цього.
8-14 березня – Масний тиждень, Сиропусний тиждень, Масниця. Останній тиждень перед початком суворого Великого посту. Щоб підготуватися до суворого Великого посту, православні люди починали говіти за тиждень до його початку, тому цей тиждень ще звуть Сирний.
Масниця традиційно завершується у неділю. Аби духовно увійти у піст, треба пробачити. Пробачити собі, оточенню, особливо – ворогам. Після завершення Сирного тижня їсти масло, молоко, яйця, сир, м’ясо не можна.
Також на Масницю печуть млинці з різних сортів борошна. А ще ходять до близьких та рідних, сідають разом за стіл, пробачають один одному усі негаразди.
14 березня – Прощена неділя. Останній день Масниці. Щоб духовно увійти у Великий піст, важливе каяття та прощення – себе, оточуючих, особливо – ворогів. На Прощену неділю традиційно просять вибачення у всіх за гріхи, заподіяні цього року. На богослужінні люди стають на коліна усі разом і довго молять Господа дати їм сили пробачити усім, навіть тим, хто зробив багато зла. За бажанням люди ходять на могили померлих родичів, аби попросити пробачення і в них.
Віддавна і зараз зберігається традиція – тричі просити пробачення одне у одного: «Прости мене!» – «Бог простить», «І в другий раз прости!» – «Бог простить», «І в третій раз прости!» – «Бог простить, і я прощаю!».
Головне – щоб прощення не залишилося ритуалом, а йшло від щирого серця.
15 березня – початок Великого посту. З цього дня розпочинається найголовніший православний піст. Він довготривалий та суворий. Триває 40 днів, саме тому його звуть Чотиридесятниця. Завершиться Великий піст 2021 на Великдень – 2 травня.
У Великий піст не можна вживати м’ясні та молочні продукти, олію, яйця, за винятком святкових днів – як 40 Севастійських мучеників (22.03) та Вселенська батьківська субота (28.03). Не можна казати лайливих слів, гніватися і взагалі – вкрай обережно ставитися до того, що ви кажете.
Великий піст – очищення наших душ від бруду, від гріхів. Це час молитви, каяття і відвідування храму. Тому у Великий піст треба хоча б раз на місяць сповідатися та причаститися.
21 березня – Торжество православ’я. Свято встановлене у 8 столітті н. е., коли на Константинопольському соборі остаточно затвердили шанування ікон. Той, хто сповідував, що ікона не є святинею, вважався єретиком, на якого накладали анафему (відлучали від церкви).
Торжество православ’я завжди припадає на першу неділю Великого посту. У цей день православна церква святкує перемогу над іконоборцями та іншими єретиками, сповідує єдину незмінну православну віру. Зміст торжества православ’я передає «Символ віри» – одна з найважливіших молитов православної людини, яку бажано вивчити.
22 березня – вшанування сорока Севастійських мучеників. 40 Севастійських мучеників – одне з найшанованіших свят, що згадує неймовірну стійкість воїнів 3 століття н. е. Вони були жорстоко вбиті своїми ж братами по зброї за те, що відмовилися принести дари та вклонитися язичницьким богам.
Пам’ять 40 мучеників належить до кола найбільш шанованих свят. У день їхньої пам’яті полегшується строгість Великого посту і звершується літургія передосвячених дарів.
Марія Кравчук
Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах
№ 9 від 16 квітня 2025
Читати номер