Розкішна, приваблива і точно – натхненна живописом
У Романові відкрилася виставка місцевого художника Фрідона Джикія.
Як мінімум раз у місяць краєзнавчий музей Романівщини пропонує для громади Романівської селищної ради певну і знакову подію мистецького життя. Як правило, такі імпрези, прем’єри чи відкриття проходять у п’ятницю.
Наприкінці минулого тижня у краєзнавчому музеї Романівщини відбулася також дуже цікава і навіть дивовижна подія – у стінах музею відкрилася виставка місцевого художника Фрідона Джикія. Виставка має назву «Натхненний живописом». Одразу ж зауважимо, що назва виставки вичерпно і сповна характеризує увесь життєвий шлях автора творів, які відтепер привертатимуть увагу відвідувачів музею. У Романові практично усі представники старшого покоління жителів селища знають чи чули про Фрідона Джикію як про художника, а потім як про головного художника Романівського склозаводу. Склозаводу у Романові вже давно немає, а Джикія є, він у творчому неспокої, він творить, і результат його творчості романівчани та гості Романівщини можуть побачити у місцевому краєзнавчому музеї.
Ну а для тих, хто про Фрідона Джикію знає мало або ще й зовсім не чув, розповімо про основні віхи його життєвої біографії. Народився Фрідон у грузинському місті Сухумі, де пройшли його дитячі роки, де він завершив навчання у середній школі. Потім талановитого юнака потягнуло на навчання до Тбілісі. Спочатку він навчався у художньому училищі на факультеті вітражного мистецтва. А потім продовжив навчання у Тбіліській академії мистецтв. На випускному курсі факультету скла Фрідона Джикію направляють на практику в Україну на одне із найкращих у Радянському Союзі підприємств – Київський завод художнього скла. Тут молодого фахівця вподобали і запропонували місце роботи. Щоправда, тоді у столиці України було сутужно із таким явищем, яке називалося пропискою. Так звана київська прописка, або місце офіційної реєстрації проживання людини давала можливість працевлаштування. Ну а якщо такої прописки немає, то… Таким чином, аби знайти час для вирішення вищезазначеної проблеми, кияни запропонували молодому фахівцю із дипломом тбіліського вузу поїхати на Житомирщину до селища Дзержинськ (так до 2003-го року називався Романів) і влаштуватися на роботу на місцевому склозаводі. Фрідон Джикія погодився тимчасово попрацювати на заводі, який розташований за 200 кілометрів від столиці України, і таким чином опинився на Житомирщині. Сталося це у 1987-му році. Завод у тодішньому Дзержинську на той час процвітав, робив на повну потугу, і працювало на ньому більше 1200 людей. Фрідону сподобалося виробництво, місцевий народ. Він отримує житло і скоро зовсім забуває про свої тимчасові наміри, невтомно працює, стає головним художником підприємства, отримуючи змогу виставляти свої роботи та досягнення на виставках у Києві, Львові, Санкт-Петербурзі та інших містах та країнах, куди постачалися скловироби із Романова. З часом Фрідона Джикію знали на багатьох підприємствах як автора багатьох виробів, що мали неабияку популярність.
У 2006-му році він отримав запрошення попрацювати на склозаводі у містечку Бережани, що на Тернопільщині. Працював там до 2012-го року, отримавши унікальний досвід, познайомившись із майстрами львівської школи виробів зі скла. Але доля Романівського заводу, який у 2010-му році припинив свою роботу, не оминула й підприємства у Бережанах. Відтак Джикія повертається до Романова, доглядає хвору матір, а далі починає працювати вже як вільний художник, пробуючи сили, вдосконалюючи та опановуючи різні мистецькі техніки. Нинішня персональна виставка творів Фрідона Джикії – перша у Романові і перша у його біографії як майстра пензля. Справді, людині, яка чверть століття працювала як художник по склу, досить складно знайти свою стежку у мистецтві класичного живопису. Але Фрідон Джикія це зробив. Важко і навряд чи потрібно детально характеризувати твори художника, які відтепер прикрашають рекреацію та зали краєзнавчого музею Романівщини, однак мистецький доробок художника, якому ще жити і творити багато років, неабияк вражає. І аби отримати такі враження, треба прийти до музею і особисто побачити картини Фрідона Джикії.
Ще одна деталь, яка впала в око напередодні та під час урочистої церемонії відкриття виставки Фрідона Джикія у краєзнавчому музеї Романівщини. Сюди прийшли люди різного віку. Ліцеїстів привів хтось із вчителів, хто давно знає Фрідона і прагне показати молодшому поколінню романівчан досягнення їхніх талановитих земляків. Але у середовищі відвідувачів було чимало літніх людей, які добре пам'ятають кращі часи Романівського склозаводу і для яких творчість Фрідона Джикії є певним відлунням їхньої молодості, їхнього завзяття, сподівань та надій. Можливо, ще й у цьому полягає важливість заходу, який відбувся 6 жовтня 2023-го року у краєзнавчому музеї Романівщини. Важливо й те, що Фрідона Джикію у Романові неабияк поважають. Як талановитого, навдивовиж працьовитого і вже сивочолого чоловіка, який прожив дуже нелегке життя. Ще одне відчуття, яке виникає у ході ознайомлення із творами Фрідона Джикії, стосується загального настрою його творчості. Він однозначно оптимістичний і породжує гарні сподівання. Цікаво, що виконувач обов'язків Романівського селищного голови Юрій Чумаченко, який народився і провів свої дитячі роки також у Грузії, побажав автору картин молодецького завзяття, змістовних та глибоко символічних сюжетів, які оживатимуть у його творах ще багато років.
Віктор Радчук
