Робити добро тихо, але влучно: історія мецената Володимира Кульчицького

Трішки біографії

Батько Володимира Кульчицького, Антон Володимирович Кульчицький,  виходець із с. Жеребки, що на Житомирщині. Він в страшні роки голодомору, будучи ще зовсім дитиною, змушений був покинути рідне село в пошуках крихти хліба. Тоді перебрався до Росії, де зміг стати відомою та успішною людиною, але про свій рідний край – Україну – він не забував ніколи. Пізніше у Антона Кульчицького народився син Володимир. З найменших років Володимира Кульчицького, батько та тітка привчали його українській культурі та традиціям, навчили допомагати людям та нести світло в серці. Вони розповідали безліч історій, які відомий меценат проніс із собою крізь роки.

Минулого року рішенням  Жеребківської селищної ради та за ініціативи жителів містечка, одну з вулиць с. Жеребки було названо на честь відомого односельчанина, батька Володимира Кульчицького – Антона Кульчицького. 

Коли говорять про Володимира Кульчицького, то чути лише: «Він щира, доброзичлива, знаюча та мудра людина, яка ніколи не полишить в біді». І це абсолютна правда. Підтримувати дружні та теплі відносини з усіма – це талант Володимира. Він є справжнім патріотом України і головне, прагне залишити гарний слід на цій землі та хоче передати в спадок любов до рідного краю, своєї Батьківщини. 

Меценатство

Володимир Кульчицький є постійним жертводавцем храмам у селі Жеребки та в Іванополі. Хоч релігійна громада в Жеребках невелика по кількості вірян, але вона, як і всі інші громади, потребує кошти на розвиток. Люди мають ходити до храму та очищувати свої душі та думки, вірити у красиве та добре. 

Він допомагав у розвитку храму, неодноразово виділяв кошти на внутрішнє відновлення приміщення церкви. Спільними зусиллями там змогли поміняли підлогу, відновили стіни та стелю, придбали кілька підсвічників та святих ікон. 

Крім того, Володимир Кульчицький зробив храму так званий новорічний подарунок, завдяки якому, у церкві в найближчий час планують перекрити дах, утеплити ззовні приміщення та вівтарну частину зсередини, а також придбати церковну літературу.  

Музей

Кілька років тому Володимир Антонович відкрив в селі хату-музей та встановив меморіальну дошку на честь свого батька Кульчицького Антона Володимировича.

Сам Володимир Антонович – надзвичайно гостинна людина, у відкритому ним музеї завжди раді відвідувачам, туристам. Адже  він цінує своє родинне коріння, любить самобутню красу сільської природи, яка підживлює його та надихай на гарні справи. А ще хоче, щоб про це знали, пам’ятали, започаткована ним справа жила вічно, а українські традиції та звичаї передавалися із покоління в покоління.

Благодійність

Благодійник зацікавлений, щоб маленьке село не зникло з мапи України, а жило та процвітало. Тому хоче зробити все від нього залежне, щоб хоч в окремо взятому селі створити гарні умови для проживання. 

В минулому році Володимир Антонович відкрив теплицю. Вся її продукція йде на благодійність, на будинки для людей похилого віку, школи, дошкільні навчальні заклади. Нещодавно виділив чималі кошти на придбання табличок з назвою вулиці та номером будинку. В зв’язку з кодуванням українських телевізійних каналів благодійник вирішив провести в село та в кожну домівку інтернет. Влітку виділив кошти на облаштування місцевого пляжу та закупив малька в місцевий ставок.

Володимир Кульчицький дбає про дітей, тому облаштував для них спортивний майданчик біля дошкільного навчального закладу. А ще виділив кошти на придбання столів, стільців, гардин в сільський обрядовий зал.

Благодійник постійно виділяє кошти тим людям, які потребують допомоги на лікування, нужденним, малозабезпеченим. До нього постійно ідуть із проханнями, а він нікому не відмовляє, бо віддає тепло своєї душі людям, які його оточують, адже він – людина покликана творити добро, бо тільки тоді вона стає духовно багатшою та чистішою. 

Також Володимир Кульчицький взяв шефство над Благодійною організацією «Благодійний фонд «Лікарня Іванопіль», щоб у самотніх, немічних людей теж здійснювалися мрії та надії, щоб кожен день був для них світлим та радісним.