1.«Нездоланний: Таємниця містечка Материного Спочинку» Лі Чайлда — роман, який спершу нагадує звичайний детективний трилер, без чогось надмірного і несподіваного. Зникає детектив під час виконання нібито простенького завдання. Йому на допомогу рушає колега (Мішель Ченґ) — і з цього починаються перегони не на життя, а на смерть. Водночас детективна історія «оздоблена» і love story: в романі просто з-під нічної габи, невідомо чого і казна-звідки з’являється ще один «герой» — Джек Ричер, у якого Мішель обов’язково має закохатися. Загалом невимушена історія про кохання під час полювання на тих, хто, як і ведеться в детективах, вплутуються не в свою справу.

2. «Гра» Анни К. Шевченко — роман настільки багатошаровий, що годі визначити у ньому головні й другорядні сюжетні лінії, головних і допоміжних персонажів, простежити розвиток сюжету і чітко визначити кульмінаційний момент. Тут все відбувається одночасно і паралельно. І саме це спочатку лякає, відштовхує від «Гри», змушує відкласти її, як відкладаємо ми часто у житті на потім усі свої проблеми, бо нам здається, що так буде простіше.