Книга двох сердець: у Житомирі представили видання, яке складається з віршів і графіки
Відомі житомирські митці – художник Олена Славова і поет Сергій Храпчук – представили нову спільну роботу. Це книга «Діалект тиша», яка занурює нас у світ духовної поезії та метафоричної графіки.
Книгу створено нібито з двох частин, кожна окремо належить до різних видів мистецтва, але потрібно сприймати її одночасно як одне ціле.
Творчість Олени Славової – то постійний пошук нових векторів образотворення, насиченого чарами та візуальними загадками, які вимушено залучають глядача до спроби декодувати побачене та більш глибоко зануритися у світ барв, у вимір власних відчуттів.
Роботи художниці випромінюють світло та піднімають настрій за будь-якої погоди, незалежно від розгортання подій у певній точці земної кулі. Маленька фея, яка творить дива на очах здивованої публіки. Олена – професійна художниця, членкиня Союзу художників України.
Її роботи перебувають у приватних колекціях по всьому світу. Персональні виставки у Києві, Одесі, Житомирі, Фленбурзі (Німеччина).
Сергій Храпчук – багатогранна творча особистість, експериментатор поетичного світу, прозаїк. Перші активні зразки поетичного письма назріли ще в юнацькому віці – часі, коли маєш трохи життєвого досвіду, а ще інакше дивишся на світ, ніж твої ровесники; коли прагнеш зрозуміти і пояснити природу вчинків близьких тобі людей – все це сприяло появі щоденникових записів. Ці вірші були часткою життєвої драми автора, сховком його роздумів і переживань – і лише через 20 років настав момент пред’явлення читацькому сприйняттю цих поетичних рядків. Саме так з’явилася перша поетична збірка «Отрывки из обрывков дневника», яка вийшла друком у 2019 році. Відтоді письменник плідно і доволі активно замається літературно-мистецькою діяльністю.
Сергій – співавтор поетичного часопису «Світло спілкування», долучився співавторством до видання літературного альманаху «Політ моїх думок», «Сузір’я», «Ти і Я», «Візерунки», «Зі мною назавжди», «Горизонти» та збірки поезії та прози «Натхненні юністю», автор поетичного двомовного збірника для дітей «Кумедні звірятка» та поетичної збірки для дітей «Про Василя»; співавтор наукових статей з історії української літератури.
Сергій – музикант за фахом і багато років працював у Житомирському академічному музично-драматичному театрі ім. І. Кочерги. Нагороджений багатьма грамотами за участь у конкурсах талановитої молоді театру та грамотою за високий професіоналізм, значний особистий внесок у розвиток театрального мистецтва області.
Автори збірки «Діалект тиша» розповідають, що це складна духовно-філософська лірика з дедуктивно-психологічним відтінком. Вірші, що описують різні стани тиші у житті людини.
Про нову книгу ми розмовляємо з кандидатом філологічних наук, викладачем Людмилою Суворовою.
Людмила Суворова: Завжди варто починати з актуальності – для чого вона треба і чому книги такого типу потрібно читати? Насамперед ми розуміємо, що ми сьогодні в такій культурній ситуації, коли весь медіапростір наповнений не зовсім духовними творами. Так, певні наші культурні цінності втратилися, відбулася переорієнтація цих цінностей. А тут якраз книга, яка дозволяє заглибитися в те, що вже втрачено на сьогодні. Що мається на увазі? Насамперед йдеться про високі моральні якості. Вірші не прості, не так, що все на поверхні. Це також така родзинка цієї книги. Вони глибокі за сенсом, і кожен вірш – це складна унікальна метафора, яка вимагає уважного прочитання. Можливо, по одному віршу в день. Жодного слова випадкового там нема. Все вдало підібрано для того, щоб передати якісь сенси – філософські, психологічні, релігійні, світоглядні.
Тут і роздуми автора про сенси буття. Часто людина творча конфліктує з тим світом, який є для неї ворожим. І вірші якраз є тим способом примирення з цим ворожим світом. Тому, якщо раніше були книги для загалу, то тут потрібно уважно думати і підбирати читача. Не кожен читач зрозуміє смислове наповнення віршів, але якщо зрозуміє, то він буде дуже щасливим та збагатить себе і культурно, і інтелектуально, духовно, можливо, навіть в плані віри. Тому що багато текстів присвячені проблемам релігійного змісту. Релігії не як культу, а релігії через внутрішнє прагнення до Бога через істину, а не просто обрядовості.
Авт.: Чому ви говорите про вороже ставлення навколишнього світу до людини?
Людмила Суворова: Ну, по-перше, всі люди мають різні смаки: і культурні, і естетичні, і ті ж самі релігійні смаки, філософські спрямування. Але основна причина в тому, що творча людина завжди як біла ворона. Вона не така, як всі. Ці люди мислять інакше, сприймають світ інакше. Творча людина дивиться на ті ж самі речі, на які дивляться всі, але вона дивиться під своїм ракурсом, під своїм світлом. Ми зазвичай не звикли напрягати голову, а там, де глибокі філософські речі, вони вимагають зосередження, перегляду свого світосприйняття, уважності і, нарешті, певних знань. Якщо людина не має певного багажу, то вона просто може не зрозуміти, про що йдеться. Інколи це може спровокувати агресію до автора. Але ця книга – це філософія сприйняття цього світу через творчість.
Варто додати, що незабаром автори планують провести презентацію для більшого кола читачів та розповісти про свої творчі плани та наробки.
Руслан Мороз
Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах
