«Єдиний офіційний Театр маріонеток попросили піти з Михайлівської»: житомирський лялькар Сергій Соловйов – про майбутнє головної пішохідної вулиці міста. ВІДЕО
Відомий в Україні та за її межами житомирський лялькар, засновник єдиного офіційного в Україні Театру маріонеток, що працює у форматі вуличного театру, Сергій Соловйов повідомив на своїй сторінці у Facebook, що його театр попросили залишити вулицю Михайлівську.
Допис викликав активне обговорення серед житомирян. Редакція «20 хвилин Житомир» звернулася до митця, аби з’ясувати деталі ситуації та почути його бачення того, якою має бути головна пішохідна вулиця міста.
«Михайлівська завжди була культурним простором»
— Пане Сергію, що саме сталося?
— Мені повідомили, що тепер для виступів необхідно отримувати спеціальний дозвіл. Причому дозвіл потрібно оформлювати або на конкретний день, або на певний період. Для вуличного театру це дуже складно. Ми залежимо від погоди, від повітряних тривог, від днів жалоби. Я не можу за тиждень знати, чи взагалі вийду на виставу.
За словами лялькаря, така ситуація може суттєво ускладнити діяльність вуличних артистів.
«Раніше був хаос, тепер — заборони для всіх»
Сергій Соловйов пригадує, що ще зовсім недавно ситуація на Михайлівській виглядала зовсім інакше.
«Ще рік тому був повний безлад. До пізньої ночі грали музиканти, збиралися великі компанії, фактично влаштовувалися дискотеки. А зараз складається враження, що просто всіх виганяють без будь-якого розмежування. Незалежно від того, хто ти — музикант, артист чи театр».
На думку митця, однаковий підхід до всіх категорій виконавців не сприяє розвитку культурного життя міста.
«Михайлівська не повинна перетворитися на закриту територію»
Лялькар говорить, що його найбільше турбує перспектива надмірних обмежень.
«Іноді складається враження, що скоро Михайлівську обнесуть парканом і пускатимуть лише за перепустками. Це, звичайно, образний вислів, але хочеться, щоб головна вулиця залишалася відкритим громадським простором».
Благодійні концерти також опинилися під питанням
За словами Сергія Соловйова, труднощі виникають не лише у театрів.
«Я знаю музикантів, які збирають кошти для ЗСУ, виконують власні українські пісні, але також не можуть виступати. Це благодійні концерти, які допомагають нашим військовим. Хотілося б, щоб такі ініціативи підтримувалися».
«Потрібні зрозумілі правила, а не суцільні заборони»
Водночас митець наголошує, що не виступає проти впорядкування роботи вуличних артистів.
— Якою, на вашу думку, має бути система?
— Правила потрібні. Але вони мають бути зрозумілими. Потрібно визначити критерії: хто може виступати, у який час, який рівень гучності допустимий. Можливо, для професійних артистів, театрів чи творчих колективів повинні діяти окремі умови.
Він зазначає, що в різних містах України та Європи застосовуються різні моделі.
«У Львові є дозвільна система для історичного центру. У Німеччині теж існують дозволи, але це працює давно й зрозуміло. В Одесі до війни, якщо артист не порушував громадський порядок, особливих проблем не виникало. У польському Гданську я взагалі виступав без будь-яких перепон».
Безпека чи культура?
На думку Сергія Соловйова, сьогодні існують питання, які потребують значно більшої уваги, ніж діяльність вуличних артистів.
«По Михайлівській постійно їздять велосипедисти та люди на електросамокатах, іноді на великій швидкості. Це реально небезпечно для дітей і пішоходів. Можливо, спочатку варто вирішити саме ці питання».
Також він звертає увагу на інші проблеми благоустрою центральної вулиці міста.
Дискусія, яка лише починається
Історія із запровадженням нових правил для вуличних артистів вже викликала активне обговорення серед житомирян. Одні вважають, що центральна вулиця потребує чіткішого порядку, інші наголошують, що саме музиканти, художники та театри формують особливу атмосферу Михайлівської.
Редакція «20 хвилин Житомир» готова надати можливість висловити свою позицію і представникам Житомирської міської ради, профільного управління культури та іншим учасникам дискусії. Адже питання полягає не лише у виступах окремих артистів, а й у тому, якою житомиряни хочуть бачити головну пішохідну вулицю свого міста — живим культурним простором чи територією із жорсткими адміністративними обмеженнями.
