Чому саме «Житомир»: легенди про походження назви міста

Пропонуємо вам три основні легенди про походження назви міста Житомир, з посиланням на центр дослідження і відродження Волині.

Житомир, на думку дослідників, виник у VIII або XI ст. як центр одного з давньоруських племен, а саме – житичів (у літописі вперше згадується 1240 року). Якщо прийняти це припущення, то назва його означає «мир (місто) житичів». 

Існує також легенда, за якою місто заснував Житомир – радник київських князів Аскольда і Діра. Після їх загибелі він не захотів служити новому князеві, Олегу, а пішов зі своїм військом у ліси до древлян і заснував там поселення, назвавши його своїм іменем. Свідченням того, що назва міста походить від особового імені, можуть послужити й давньоруські джерела, у яких місто іменується Житомль, де ще зберігається присвійний суфікс -ль. Ім'я Житом може бути короткою формою повного імені Житомир. 

Ось декілька легенд походження назви міста Житомир

Легенда перша: На березі Тетерева стоїть наш білокам'яний Житомир. Тихо в місті на світанку, мир навколо, спокій. Та це тільки так здається – місто кипить у праці. Понад тисячу весен славних стрічає Житомир... Ще за руських князів Аскольда і Дира був при дворі порадником старенький дідусь. Навчав жити мирно, тихо, дбати про державу. За це його Житомиром в Києві прозвали. Полюбили його князі, а він їх – ще більше. Та нагла Аскольдова смерть ранила серце старого. З тяжким смутком зібрав він воїв і в ліси подався. Довго йшов на захід сонця у ліси древлянські, аж у долині між річками зупинився, нарешті. Вода чиста, ліс дрімучий, трава – по коліна; де не глянеш – звіру, птиці. Тут заклали поселення й назвали Житомир. 

Легенда друга: За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра – Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву). 

Легенда третя: Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище – майбутній Житомир – виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста – мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури – жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». 

Можливо також, що Житомир – це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя. У Житомирі, як і на всій древлянській землі в 945 році спалахнуло повстання, яке описане в Іпатіївському літописі. Незабаром після цього древлянські землі остаточно ввійшли до складу володінь Київської Русі. Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир під час монголо-татарського нашестя було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття.