85 років трагедії Бердичева: 15 вересня 1941 року нацисти знищили тисячі євреїв

15 вересня 1941 року стало однією з найтрагічніших дат в історії Бердичева та Житомирщини. Цього дня нацисти здійснили масовий розстріл єврейського населення міста. Серед загиблих була Катерина Савеліївна Вітіс — мати відомого письменника Василя Гроссмана.

Після окупації Бердичева німецькими військами в місті почалися переслідування та масові вбивства євреїв. 15 вересня тисячі людей із Бердичівського гетто були вивезені до місць розстрілів поблизу міста.

За даними історичних досліджень, цього дня було вбито понад 12 тисяч євреїв. Загалом у масових похованнях поблизу Бердичева після війни було виявлено останки 18 640 жертв.

Серед убитих була мати Василя Гроссмана — Катерина Вітіс, освічена жінка, яка викладала французьку мову. Вона тяжко хворіла на туберкульоз кісток, але разом з іншими мешканцями гетто була приречена на смерть.

Напередодні загибелі Катерина Вітіс встигла передати синові листа. Пізніше трагедія матері знайшла відображення у творчості Гроссмана, зокрема в романі «Життя і доля».

Сам письменник помер 14 вересня 1964 року, напередодні річниці загибелі матері.

Сьогодні, через 85 років після трагедії, у Бердичеві зберігають пам'ять про жертв Голокосту. Місця масових розстрілів позначені меморіалами, а представники громади щороку проводять заходи зі вшанування загиблих.

Трагедія Бердичева є невід'ємною частиною історії Житомирщини та одним із найстрашніших свідчень нацистського геноциду євреїв на території України.

Джерела:

• Бердичівська міська рада — історія міста та Бердичівська трагедія
• Бердичівська міська рада — вшанування жертв Голокосту у 2025 році
• «Територія терору» — місця нацистського терору на Житомирщині
• «Мій Бердичів» — Василь Гроссман та історія його матері
• Суспільне Житомир — Голокост на Житомирщині та знищення євреїв Бердичева
• Матеріал Lina Gorodetsky «Останній лист єврейської матері»