Як охоронятимуть здоров'я працівника

Європейське законодавство з охорони праці дає змогу забезпечити охорону праці на достатньо високому рівні. Особливу увагу в законодавстві Євросоюзу відведено принципам профілактики та основи охорони праці (Директива Ради 89/391/ЄЕС) та вимогам охорони праці для робочого місця (Директива Ради 89/654/ЄЕС щодо робочого місця). Окрім нормативно-правових актів, у Євросоюзі кожні п’ять років приймаються програми дій з охорони праці на робочому місці.

Прийняття сучасного національного законодавства щодо охорони праці та промислової безпеки, його гармонізація з відповідним законодавством ЄС є значним кроком уперед. З 2019 року усі роботодавці в Україні мають дотримуватися наказу Мінсоцполітики «Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах» з імплементацією положень Директиви Ради 89/654/ЄЕС від 30 листопада 1989 року. Ним встановлені вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці з належним облаштуванням робочих місць, робочих зон, виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень. Наказ обов’язковий для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і видів діяльності і містить норми з безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці.

Водночас вимоги не поширюються на: транспортні засоби, які застосовуються за межами підприємства, на будівельних майданчиках, на підприємствах добувної промисловості, риболовних засобах, в полях, лісах та іншій місцевості, що належать підприємствам.

Обов’язки роботодавця

З початку року роботодавців мають провадити дослідження умов праці з метою оцінки стану безпеки та гігієни праці працівників. Опісля вживати заходи для попередження та усунення виявлених за результатами дослідження ризиків.

У разі виникнення на території підприємства надзвичайних ситуацій і нещасних випадків роботодавець повинен вжити термінових заходів для евакуації працівників, надання домедичної допомоги потерпілим, локалізації і ліквідації аварії або пожежі, усунення їх наслідків, за необхідності залучити зовнішні служби невідкладної медичної допомоги, професійні аварійно-рятувальні служби, підрозділи пожежної охорони.

Роботодавець забезпечує експлуатацію та обслуговування робочих зон таким чином, щоб працівники могли виконувати покладену на них роботу без загрози їх безпеці та здоров’ю. Цьому передує розробка та затвердження положень, інструкцій, інших актів з охорони праці на підприємстві. Працівників забезпечують спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Доступ до підходів до аварійних виходів та шляхів евакуації має бути вільним з можливістю користування ними в будь-який момент.

Для забезпечення безпеки та захисту здоров’я працівників роботодавець повинен протягом 3 років після дати набрання чинності цими Мінімальними вимогами вжити необхідних заходів щодо приведення робочих зон, що вже використовувались на дату набрання чинності цими Мінімальними вимогами, у відповідність до вимог, що наведені у додатку 2 до Мінімальних вимог.

Якщо одночасно в одній робочій зоні виконуються роботи працівниками різних роботодавців (підприємств), то кожен з них зобов’язаний співпрацювати один з одним з метою застосування заходів безпеки та захисту здоров’я працівників відповідно до вимог законодавства, інформувати один одного про будь-яку ситуацію, яка може становити небезпеку, а також повинен забезпечити розмежування ділянок обслуговування (меж відповідальності).

Права працівників та профспілок

Роботодавець вживає усіх необхідних заходів щодо отримання працівниками, уповноваженим представником профспілки або уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці усієї необхідної інформації щодо безпеки і охорони здоров’я працівників у робочих зонах відповідно до законодавства. Вони ж мають право звертатися до служби охорони праці підприємства, якщо вони вважають, що вжиті роботодавцем заходи та застосовані ним засоби недостатні для забезпечення безпеки та охорони здоров'я працівників у робочих зонах.
Окрім того, роботодавець має завчасно інформувати про всі заходи, що мають бути вжиті для забезпечення безпеки і охорони здоров’я працівників у робочих зонах. Регулярно проводити консультації з працівниками та представником профспілки і надавати їм можливість брати участь в обговореннях усіх питань, що пов’язані із забезпеченням їх безпеки і охорони здоров’я у робочих зонах. При цьому слід враховувати подані пропозиції від працівників та профспілок з питань охорони праці щодо безпеки і охорони здоров’я у робочих зонах, і сприяти участі працівників у вирішенні даних питань.

Процес наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони праці полягає у досягненні на практиці високих європейських стандартів охорони праці із загальним зниженням показників виробничого травматизму та професійних захворювань