«Від лану до столу» або європейський досвід безпеки харчових продуктів

З моменту підписання Угоди про асоціацію, протягом перехідного десятирічного періоду, Україна взяла на себе низку зобов’язань, які стосуються поступового створення зони вільної торгівлі з державами-членами Європейського Союзу. Уряд проводить послідовну політику «гармонізації» вітчизняного законодавства в напрямку поглиблення співпраці нашої країни з європейськими інтеграційними об'єднаннями, що створює необхідні умови переходу до наступних стадій інтеграції, включаючи членство України в Євросоюзі. «Гармонізація» українських законів відбувається двома шляхами: перший – це приєднання до міжнародно-правових документів, які закріплюють міжнародні стандарти у певній галузі. Другий – ухвалення внутрішніх правових актів, положення яких відповідають нормам права ЄС.    

«Від лану до столу» або європейський досвід безпеки харчових продуктів

20 вересня 2015 року набув чинності один з євроінтеграційних законів, ухвалених Верховною Радою №4179-а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів». Його прийняття передбачає запровадження в Україні нової моделі європейської системи безпечності та якості харчових продуктів. Основа її функціонування – принцип «від лану до столу», що передбачає безпеку та якість всіх стадій виробництва харчових продуктів, а також застосування системи НACCP – визначення небезпечних чинників і контроль «критичних точок» виробництва безпечної продукції. Без відповідного законодавства Україна не змогла б реалізувати квоти на поставку своєї харчової продукції в рамках підписання Угоди про асоціацію з ЄС до країн-партнерів.    

Реформований державний контроль

Принципово новими положеннями в ухваленому «харчовому законі» є розділення сфери виробництва харчових продуктів (вводиться поняття «оператор ринку») та зміна системи контролю виробників. Реалізацію функцій контролю та нагляду покладено на єдиний контролюючий орган для всієї харчової продукції – «Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» («Держпродспоживслужба»). З появою нової державної структури зазнав змін і порядок здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у сфері якості та безпечності харчових продуктів, також й перевірки господарюючих суб’єктів. Відтепер основною підставою для ініціювання перевірок є аргументоване звернення або ж скарга від споживача. Себто, ймовірність позапланової перевірки за умови дотримання підприємством встановлених законодавчих норм, у порівнянні з виробником неякісних продуктів, зводиться практично до нуля. Водночас у публічному доступі знаходиться перелік планових короткострокових та довгострокових перевірок виробничих об’єктів.    
     Детально про нову концепцію безпеки харчових продуктів і про зміни, до яких слід вже готуватися житомирянам та операторам ринку, запитуємо в начальника Головного управління «Держпродспоживслужби» в Житомирській області Олександра Шпити.

– Відповідно до змінених законів відповідальність за безпеку та характеристики якості харчових продуктів, дотримання гігієнічних вимог на всіх стадіях виробництва покладена виключно на операторів ринку у межах їх діяльності. Принципово новий підхід до безпечності харчових продуктів чітко закріплює відповідальність за дотриманням вимог законодавства на виробників та інших суб’єктів господарювання, які транспортують, зберігають, пакують або реалізовують продукти харчування. Саме для них законодавець передбачив обов’язкову вимогу про запровадження системи управління безпечності харчових продуктів, заснованої на принципах НАССР. Тому «Держпродспоживслужба» організовує ефективну і результативну систему контролю всіх перелічених вимог на усіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів, що має забезпечити споживачів безпечними продуктами харчування.
Які функції в загальній структурі Держпродспоживслужби покладені на окремо створене Управління з безпеки харчових продуктів та ветеринарії?    
– Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління «Держпродспоживслужби» в Житомирській області реалізує державну політику в галузі ветеринарної медицини, забезпечує проведення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров’ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших об’єктів санітарних заходів, організовує та контролює здійсненням протиепізоотичних заходів, координує діяльність державних установ ветеринарної медицини.    
– На поличках магазинів ми бачимо величезний діапазон цін на ту ж саму продукцію. Як бути, коли виробник, дотримавшись вимог безпечності, заощадив на її якості?
– Поняття якості містить в собі інтегральну сукупність властивостей, здатних задовольнити за допомогою цього продукту необхідні потреби людини. Якість харчових продуктів повинна відповідати вимогам стандартів. Вона є основою конкурентоспроможності товару.    
    Якість товару забезпечує товаровиробник, але саме споживачі визнають або не визнають (прямо чи опосередковано) рівень якості товару і його відповідність ціні.    
    Головна умова, якої потрібно дотримуватись виробникові – щоб вони всі були безпечні, це аналіз ризику, це процес з трьох взаємопов’язаних компонентів: оцінки ризику, управління (керування) ризиком і повідомлення про ризик. Дотримання виробником параметрів безпечності.    
    Виходячи з цього, об’єктивна оцінка якості товару, її окремих показників, а також загального рівня якості за усім комплексом показників є вкрай необхідною.  
  

Міжнародна якість харчових продуктів

НАССР – це система аналізу небезпек і критичних точок контролю, прийнята міжнародними організаціями.

Використання системи НАССР дозволяє перейти від випробування кінцевого продукту до розробки превентивних методів. Вона не гарантує безпечності харчових продуктів, а лише зменшує ризик виникнення випадків щодо загрози їх безпечності. Система НАССР не є автономною програмою, її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином. Такий підхід вимагає від персоналу потужностей підприємств харчової промисловості дотримання цих принципів, забезпечення знань та практичних навичок у розробленні, впровадженні систем управління безпечністю, їх ефективному функціонуванні.

Нещодавно для 60 спеціалістів «Держпродспоживслужби», які успішно пройшли тестування за результатами 1,5-річного попереднього навчання і показали найкращі результати, провели семінари з поглибленого навчання аудиторів НАССР з подальшим тестуванням на отримання кваліфікації провідного аудитора. Зокрема в Житомирі 28-29 серпня цього року на базі ПАТ «Житомирський маслозавод» проводився пілотний аудит, заснований на принципах НАССР, із запрошенням, в рамках навчання, працівників Держпродспоживслужби з Львівської, Хмельницької, Волинської областей та міста Київ. Про готовність підприємства Житомирщини до реалізації системи НАССР продовжуємо спілкування з очільником обласного управління «Держпродспоживслужби».    

– Вимоги щодо обов’язкового застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (впровадження системи НАССР чи аналогічної системи) регламентовані ст.21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», – говорить Олександр Шпита.

Дана норма вступила в силу через три роки з дня опублікування Закону – для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей). Для інших потужностей дана норма вступає в силу з вересня 2018 та вересня 2019 року, отже всі підприємства мали 3-5 років перехідного періоду для впровадження системи ( НАССР чи аналогічної). Всі перероблені підприємства області були попереджені спеціалістами «Держпродспоживслужби» про дану норму Закону. На даний час впровадили систему аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках 10 переробних підприємств області, які переробляють необроблені інгредієнти тваринного походження.    


План запровадження НАССР в Україні

– Досвід сусідньої Польщі говорить, що після впровадження НАССР в країні близько 70% харчових підприємств закривались. Чи існує подібний ризик для підприємств Житомирського регіону?

– Звичайно, значно зростає відповідальність суб’єктів господарювання, оскільки виключно вони відповідальні за якість продукції. Вітчизняним законодавством передбачена зупинка роботи потужності за невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях системи НАССР, однак лише для фізичних осіб-підприємців. На юридичних осіб передбачено накладення штрафу в розмірі від 30 до 75 мінімальних заробітних плат.    
– Чи вдасться з запровадженням нових вимог закону унеможливити доволі часту практику, коли винних в порушенні практично неможливо було знайти?    

– В новій редакції закону «Про основні вимоги до безпечності та якості харчування» суб’єкти господарювання називаються «операторами ринку». До цього комплексного поняття входять і власне виробники, і перевізники, й пакувальники, і ті, хто відповідає за зберігання товарів. Такий розподіл дає можливість відслідковувати якість продукції на всіх етапах.

Під час здійснення державного контролю це забезпечує застосовування всебічного інтегрованого підходу «від лану до столу» в межах повного продовольчого виробничого циклу під час встановлення вимог до об’єктів та суб’єктів регулювання.

Простежуваність є основою системи харчової безпечності в країні.     
    Окремо слід зазначити, що в ст. 18 Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» – заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку. Дана норма вступить в силу з квітня 2018 року.

– Справедливим є твердження, що «здоров’я нації кується у шлунках її громадян». Які з груп товарів є найбільш ризикованими в плані дотримання вимог безпеки і де контроль необхідно посилити?

– Харчування  населення країни належить до найважливіших чинників,що
визначають здоров’я нації, її потенціал та перспективи розвитку.                 
Найбільш ризикованими товарами є продукти харчування, які
виготовляються на підприємствах, що не зареєстровані та не мають
експлуатаційного дозволу. Також, можуть бути небезпечними продукти
харчування, які реалізуються в невстановлених місцях з недотриманням належних санітарних умов та недотриманням температури зберігання. За даною групою товарів треба посилити контроль на агро-продовольчих ринках області та проводити системну роботу щодо недопущення стихійної торгівлі.    
– Чи впливає процес дерегуляції, зокрема відміна раніше обов’язкової санітарно-гігієнічної експертизи, на безпеку та якість товарів?

- Ринок товарів залежить від купівельної можливості покупця, а не від відміни процедури проведення санітарно-гігієнічної експертизи. За якість продукції відповідає виробник, і він сам є гарантом, так як і прописано в законодавстві. В питаннях недопущення стихійної торгівлі основну допомогу повинен надати споживач, оскільки це не перевірена продукція, яка в першу чергу несе небезпеку.    
«Ми є те, що ми їмо» – слова, сказані давньогрецьким вченим Гіппократом, не втратили своєї ваги й до сьогодні. Сподіватимемось, що прийняті зміни до українського законодавства вплинуть на стан та безпеку харчових продуктів, і це жодним чином не «відіб’ється» на гаманцях мешканців Житомира.

Коментарі
17:37 У Житомирі представлять нового тренера ФК «Полісся» 17:31 У 2017 році фінансування галузі спорту збільшили майже на 50% 17:02 Увага! Перекриття руху транспорту на перехресті вулиць Маликова-Клосовського 16:58 Перекриття руху транспорту по вул. Троянівській продовжено 16:40 У Житомирі відбудеться фестиваль "Сонячні кларнети" 15:45 Гурт НЕАНГЕЛИ у рамках масштабного концертного туру «SLAVAVICYORIA» виступив у Житомирі. Фоторепортаж 15:10 В обласному центрі відбудеться семінар "Діти з аутизмом в інклюзивному просторі" 14:50 Водоканал відновлює водопостачання до будинку на Троянівській 14:24 У Житомирі відбудеться прем'єра документального фільму "Будинок "Слово"" 14:08 На Любарщині під колесами автомобіля загинув пішохід 12:46 Українці самі платитимуть за медичні послуги, якщо не підпишуть угоду з лікарем 12:30 На пожежі у власній оселі загинув чоловік 12:09 На Житомирщині впроваджується понад 80 інвестиційних проектів

НЕАНГЕЛИ – єдина жіноча група в українському шоу-бізнесі з унікальними низькими голосами. Кожен концерт – це шоу світового...

Завтра, 22 листопада, у Житомирі представлять нового тренера футбольного клубу «Полісся».

22-24 листопада у Житомирі відбудеться унікальний фестиваль інструментальної  музики  «Сонячні кларнети», який дарує незабутні...

З ощадного рахунку 53-річної жительки Романова було викрадено майже 13 тисяч гривень. У злодіянні підозрюється син жінки,...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up