Старт програми Жана Моне в Житомирі
Житомирський державний університет імені Івана Франка за підтримки Європейського Союзу розпочав проєкт “Європейська інтеграція та Україна: історична пам`ять та міграційні виклики”.
Освітня програма імені Жана Моне має на меті підвищити рівень знань та поінформованості з питань європейської інтеграції через стимулювання викладання, дослідницької діяльності з європейської інтеграції, зокрема стосунків ЄС з іншими країнами, та міжлюдського та міжкультурного діалогу.
Під час представлення проєкту 8 листопада в конференц-залі університету імені Івана Франка до присутніх звернулася ректорка університету Галина Киричук:
«Україна, виборюючи сьогодні свою незалежність, однозначно тримає курс на євроінтеграцію. І ми дуже сподіваємося, що скоро ми будемо рівноправними партнерами Євросоюзу. Сьогодні маємо унікальну можливість презентували модуль Жана Моне у сфері вищої освіти. Дуже сподіваюся, що ця програма вдасться і ми зможемо продовжувати реалізовувати наступні наукові проєкти в цьому напрямку».
На актуальність теми вказує той факт, що всі проєкти, які подавалися в цьому році, не добрали буквально кілька балів, але пройшов той, який якраз і пов`язаний з міграційними процесами і історичною пам'яттю українців.
«Це свідчить про те, що для Європейського Союзу дана тема є абсолютно унікальною. Надзвичайно приємно, що виграла кафедра історії України, адже впровадження європейського досвіду саме в Україні через історичну перспективу, на мою думку, матиме великий вплив для майбутнього України, для розвитку держави», - відзначила проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян.
Проєкти Жана Моне, як кажуть у Брюсселі, є елітним напрямом.
«Ми можемо себе вважати членами елітного клубу, оскільки саме проєкти Жана Моне якраз є тими рушіями у напрямку європейської інтеграції України, а команда ваша, ваші учасники проєкту – це ті агенти змін, які несуть європейські цінності та ідеї в цільові групи: в студентство, в представників органів влади і громадськості, в спілкування і діалог між органами влади, громадськістю і університетом, - відзначив проєктний менеджер напряму Жана Моне національного офісу Еразмус+ Петро Крайнік.
Університет в межах цього проєкту виступає як соціальний, освітній і науковий центр впливу, який є тим рушієм, що буде впроваджувати зміни, нести європейські цінності. Завдяки цьому проєкту будуть втілені зміни і в життя, і Україна швидше стане членом Європейського Союзу. Тематика проєкту актуальна, оскільки йде війна за історичні цінності, за історичну пам`ять і спадщину. Росія прагне захопити наше історичне надбання. А ми ж прагнемо до свободи, незалежності і демократії.
“Ми прагнемо жити вільно у європейській сім`ї і поділяти загальнолюдські і європейські цінності, які є тотожними до нас. І якщо ми подивимося на пріоритети програми Еразмус +, то ці пріоритети є і пріоритетами для України, для Міністерства освіти і науки України у сфері вищої освіти”, - резюмував Петро Крайнік.
Налагодження комунікації
Загалом метою та завданнями проєкту є налагодження комунікації щодо питань європейської інтеграції України і в цілому політики історичної пам`яті. Але якщо вже деталізувати, то мету можна визначити наступним чином: це покращення бакалаврської та магістерської програм, а також програми підготовки доктора філософії з галузі історії відповідно до викликів сучасності з метою підвищення рівня знань щодо базових засад та принципів функціонування Європейського Союзу, процесів європейської інтеграції в Україні і розуміння сутності і політики історичної пам`яті та європейських міграційних процесів.
Керівник проєкту Вікторія Венгерська, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України розповіла про основні наукові напрацювання команди.
«Наша команда має серйозні напрацювання та досвід не лише у викладанні, а й науковий доробок, а також практичний досвід з організації міжнародних конференцій, літніх шкіл, що пов`язані з завданнями та ідеями, які втілені у проєкті», – розповідає Вікторія Венгерська.
Проєкт має 4 функції: освітня, навчальна, просвітницька, популяризаторська. Просвітницьку і популяризаторську функції планують використовувати завдяки матеріалам, які будуть відображені у наукових публікаціях, що будуть готувати учасники команди, і в різних публіцистичних і науково-популярних матеріалах.
Проєкт “Європейська інтеграція та Україна: історична пам`ять та міграційні виклики” розрахований на три роки і складається з трьох основних етапів, основою яких є читання курсів для здобувачів вищої освіти. Окрім них, розроблена тематика дипломних, магістерських робіт, а також дисертаційних досліджень.
Перший етап реалізації проєкту – з березня 2023 року по серпень 2024 року. У його межах заплановане святкування Дня Європи, яке планують розширити. Буде організовано круглий стіл і обговорення закріплення практики демократичного врядування, поширення культури громадськості. Окрім команди проєкту, в планах залучення і інших учасників заходу, зокрема місцевої влади, представників громадянського суспільства, громадських організацій, вчителів та представників ЗМІ.
Другий період охопить часовий проміжок з вересня 2024 року до серпня 2025 року. У цей період запланована підготовка першого і другого розділу навчального посібника «Європейська інтеграція та Україна: історична пам`ять та міграційні виклики».
«Крім того, передбачена низка заходів, які будуть спрямовані на поширення тематичної інформації серед вчителів, державних службовців, громадськості за посередництва засобів масової інформації. Також планується проведення лекцій для вчителів історії, правознавства та громадянської освіти, які проходять курси підвищення кваліфікації в нашому університеті, а також лекції для держслужбовців та представників громадянського суспільства Житомирського регіону. У вересні 2024-го року передбачається проведення круглого столу, приуроченого до Дня пам`яті жертв Бабиного яру. У липні 2025-го року заплановано проведення літньої школи «Європейська політика пам`яті в українському та регіональному контексті» за участі запрошених професорів», – розповідає виконавець проєкту Олександр Максимов.
Третій період - з вересня 2025-го до серпня 2026-го року передбачає продовження викладання курсів для студентів, роботи з вчителями і представниками громадськості, захисти магістерських, дипломних робіт за тематикою проєкту. Також у цей період заплановане проведення Міжнародної конференції. Крім того, буде презентовано посібник за результатами організації усього проєкту. Результати діяльності та наукові розробки, які представлять учасники конференції, планують видати у тематичному номері наукового журналу «Інтермарум: історія, політика, культура».
Розширенню інформаційної, наукової, експертної бази даного проєкту сприятимуть досвід та нові знання, які найближчим часом отримають керівник проєкту Вікторія Венгерська та виконавець проєкту Ольга Білобровець. Вікторія Венгерська наразі перебуває на трьохмісячному стажуванні у Вільному університеті Берліна. Там науковиця працює над дослідженням, що має відношення до курсу, який викладається у межах реалізації проєкту. Дослідження має назву «Імперське тоталітарне минуле в культурі і топографії пам`яті Центральної і Східної Європи (На прикладі Східної Німеччини та України». За цей час Вікторія Венгерська взяла участь у конференції, що має безпосереднє відношення до тематики презентованого проєкту. Вона проходила 16–17 жовтня поточного року у Берліні і мала назву «Який сенс історії… Якщо ми ніколи не навчимося? Діалог, пам`ять і солідарність у Європі. Нові виклики для публічної історії та історичної освіти».
А виконавиця проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам`ять та міграційні виклики» Ольга Білобровець, яка, як і Вікторія Венгерська, наразі перебуває на закордонному стажуванні, завдяки здобутій Нагороді імені Івана Виговського має можливість працювати в бібліотеках і архівах шести польських університетів, отримує досвід викладання і спілкування з студентами, виступає на конференціях і форумах з доповідями.
Окрім представників Житомирського державного університету імені Івана Франка, з часом до проєкту планують долучити й іноземних колег – професорів Андрія Портнова (Європейський університет Віадріна, Франкфурт-на-Одері) та Георгія Касьянова (Університет Марії Кюрі-Складовської, Люблін).
Популяризувати проєкт, за словами кандидата історичних наук Антона Сичевського планується як через веб-сторінки на офіційному сайті університету, так і в соціальних мережах: «Звичайно, що ми будемо працювати в першу чергу з нашим проєктом в стінах вузу, студентами, але також ми хочемо залучити представників громадських організацій, депутатський корпус і різного роду чиновників, вчителів – всіх, хто зацікавлений у європейській інтеграції України і поширенню європейських цінностей власне в Україні і і безпосередньо в нашому місті».
«Ми плануємо використовувати напрацювання нашого проєкту і в інших освітніх програмах, тому що у нас, у вузі, і так є освітні компоненти, які стосувалися європейських цінностей, європейського минулого і майбутнього України», - додав Антон Сичевський.
Викладач планує напрацювання проєкту включити до дисциплін, які він викладає, зокрема «Політико-правові аспекти європейської та євроатлантичної інтеграції» та «Україна і Польща в Європі».
На крок ближче до Євросоюзу
Передбачається, що реалізація модуля Жана Моне надасть можливість розширити уяву здобувачів освіти щодо міграційних процесів, щодо дослідження історичної пам`яті, щодо поширення серед населення України тих знань, які нададуть впевненості, що ми, українська нація, є рівноправним партнером будь-якої нації Європи.
«Крім того, ми сподіваємось, що цей проєкт буде ще одним кроком до входження України до Євросоюзу. Зазначу, що на сьогоднішній день університет співпрацює майже з 9 консорціумами для реалізації різнопланових міжнародних проєктів, які допомагають світу пізнати Україну, які допомагають світу тісно співпрацювати з науковцями нашого університету, і показують, що Україна – це унікальна країна з великим науковим і людським потенціалом», - зазначила в коментарі нашому виданню ректорка Житомирського державного університету імені Івана Франка Галини Киричук.
Викладання дисциплін в університеті, за словами доктора історичних наук, професора кафедри історії України Сергія Стельниковича, відбуватиметься на кількох рівнях.
«Грантовий проєкт модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам`ять та міграційні виклики» має кілька рівнів. Перший і основний рівень – це викладання тематичних і освітніх компонентів та навчальних дисциплін. Мова про те, що на першому рівні вищої освіти на бакалавраті буде викладатися тематична дисципліна «Європейські студії». У магістратури, як другого рівня вищої освіти, буде викладатися дисципліна «Історична пам`ять та історична політика країн Європейського Союзу та Україна». І на третьому рівні вищої освіти у аспірантури буде викладатися дисципліна «Україна в європейських міграційних процесах». Навіть самі назви відповідних освітніх компонентів говорять про їх актуальність для сьогодення – як для України, так і для Європейського союзу.
Окрім того, модуль Жана Моне, який представляє кафедра історії України, спрямований і на реалізацію різного роду наукових завдань, знову ж таки пов`язаних з європейською інтеграцією та міграційними викликами, які на сьогоднішній день постали перед Україною і перед Європою загалом. Це в тому числі широка просвітницька кампанія, яка спрямована на поширення відповідних знань серед студентського загалу, на чому було наголошено, а і серед широкої громадськості нашого міста, нашого регіону загалом», - розповів у коментарі “20 хвилин Житомир” Сергій Стельникович.
Голова Ради докторів Житомирського державного університету імені Івана Франка Олена Юрчук підкреслила, що європейська ідентичність українців має давнє коріння.
«На сьогодні європейський простір, як ніколи, потребує консолідації, тому що це питання виживання не тільки моєї нації, це питання існування власне європейських цінностей, які українці поділяють. Для українців це меседж, і власне європейська інтеграція, або європейська ідентичність, - річ не нова, тому що наша європейська ідентичність – вона давня. І ми сьогодні, як ніколи, потребуємо захисту своєї національної української ідентичності. А також потребуємо реставрації свого європейського обличчя. Це дуже і дуже важливо. Власне оця наша розірваність між азійським світом і і світом європейським вона має бути зупинена. Ми маємо чітко розуміти, хто ми є і чого прагнемо, і куди нам йти далі», - зауважила Олена Юрчук.
Реалізація будь-якого проєкту вимагає насамперед залучення людських ресурсів, адже в європейській інтеграції найперше зацікавлені самі українці, які житимуть і працюватимуть в Україні. І ще одним важливим моментом є поєднання двох компонентів: переосмилення історичної пам`яті і залучення сучасного досвіду міграційних процесів. І сьогодні це надважливо для України.
Ольга Сідлецька,
Тарас Боросовський,
Руслан Мороз
