Сприяння експорту в умовах війни

Країни Європейського Союзу підтримали Україну, спростивши доступ вітчизняних товарів на європейський ринок.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС є основним інструментом зближення України та ЄС: вона сприяє глибшим політичним зв’язкам, зміцненню економічних зв’язків та повазі спільних цінностей.

Угода була узгоджена в період з 2007 по 2011 рік, підписана в 2014 році та набула чинності 1 вересня 2017 року після одностайної ратифікації державами-членами ЄС.  Угода про асоціацію включає поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною, яка тимчасово застосовується з 1 січня 2016 року.

До 2020 року ЄС став найважливішим експортним ринком України та основним джерелом імпорту. За звичайних умов 75% виробництва зерна України експортується, що приносить близько 20% національного щорічного експорту. До війни на морські транспортні коридори припадало 90% експорту зернових та олійних культур.

24 лютого з початком російського вторгнення в Україні було введено воєнний стан, що  призвів до ускладнень ведення операційної діяльності всього бізнес-середовища України. З початку військового вторгнення деякі європейські виробники, в тому числі й автовиробники повідомляли про порушення та тимчасово зупиняли виробництво через брак українських компонентів.

Зміна планів та роботи торкнулися підприємств Житомирської області.

- Економічний фронт — наше поле бою.  Саме тому Житомирською обласною військовою адміністрацією на постійній основі проводиться робота для збереження темпів експорту та розширення ринків збуту. Ми перебуваємо в постійному діалозі з підприємцями. Зокрема опрацьовуються запити підприємств щодо розширення переліку товарів критичного імпорту, проводиться робота з працевлаштування  вільно переміщених осіб, - розповідає керівниця обласного Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Наталія Арендарчук.

З блокадою українських портів сільськогосподарські товари більше не можуть досягати місця призначення. Ситуація загрожує глобальній продовольчій безпеці та є нагальна потреба у створенні альтернативних транспортних маршрутів.

Незважаючи на негайні зусилля ЄС та його держав-членів полегшити перетин кордону між Україною та ЄС, тисячі вагонів і вантажівок чекають на дозвіл з української сторони. Середній поточний час очікування вагонів становить 16 днів, а на деяких кордонах – до 30 днів. Більше зерна все ще зберігається та утримується в українських силосах, готових до експорту. Серед проблем – різна ширина колії: українські вагони несумісні з більшістю залізничної мережі ЄС, тому більшість вантажів потрібно перевантажувати на вантажівки або вагони, які відповідають стандартній колії ЄС. Цей процес займає багато часу, а перевантажувальних споруд уздовж кордонів мало.

- 20 мільйонів тонн зерна мають залишити Україну менш ніж за три місяці, використовуючи інфраструктуру ЄС. Це гігантський виклик, тому важливо координувати та оптимізувати логістичні ланцюги, запроваджувати нові маршрути та уникати, наскільки це можливо, вузьких місць, - повідомила комісар з питань транспорту Адіна Валеан.

12 травня Європейська комісія представила план дій щодо створення «маршрутів солідарності» для експорту українського зерно та імпорту необхідних товарів: від гуманітарної допомоги до кормів для тварин і добрив.

Національні органи влади в ЄС мають застосувати максимальну гнучкість і забезпечити достатній персонал для прискорення процедур у пунктах пропуску. Єврокомісія оцінить наявні потужності для зберігання в ЄС та координуватиме дії з державами-членами, щоб допомогти забезпечити більше потужностей для тимчасового зберігання українського експорту.

Учасникам ринку ЄС рекомендовано терміново забезпечити додаткові транспортні засоби та перемістити мобільні зернонавантажувачі на відповідні прикордонні термінали для прискорення перевалки. Також створюється логістична платформа для пошуку партнерів з призначенням спеціальних контактних пунктів Solidarity Lanes («єдине вікно»).

Запланована робота над збільшенням інфраструктурної спроможності нових експортних коридорів та створенням нових інфраструктурних зв’язків у рамках реконструкції України. Пропозиції в рамках Механізму з’єднання Європи (CEF) дозволить підтримати проекти з покращення транспортного сполучення з Україною, зокрема залізничні сполучення та залізничні термінали. На цьому тлі Комісія прийняла Рішення щодо підписання угоди на високому рівні з Україною про оновлення карт Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) в рамках політики Комісії щодо розширення TEN- Т до сусідніх країн. Польща вже запроваджує спрощення процедур, пов‘язаних з транспортуванням агропродовольчих товарів з України, зокрема зернових, експорт яких через порти Чорного моря сьогодні заблокований.

Після підтримки Європарламентом, 24 травня Європейська рада ухвалила постанову з лібералізації торгівлі та інші торгові поступки щодо українських товарів. Протягом року ввізне мито на весь український експорт до Європейського Союзу не сплачуватиметься. Рішенням призупиняє усі тарифи на промислову продукцію поступовому скасуванню до кінця 2022 року, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільськогосподарську продукцію, що підлягають тарифним квотам.

Зі своєї сторони Уряд України затвердив змінив правила експорту низки сільськогосподарських товарів. На час воєнного стану заборонений експорт вівса, гречки, солі та жита. Скасоване ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії та запроваджена нульова квота для експорту мінеральних добрив.

12 травня парламент ухвалив зміни до Законів України «Про карантин рослин», «Про пестициди і агрохімікати», «Про ветеринарну медицину», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». В результаті скасовано вимогу отримання карантинного сертифіката на імпортоване насіння при переміщенні територією України; запроваджено можливість оформлення фітосанітарного сертифіката в електронній формі; спрощено сертифікацію українських виробників органічної продукції та розширено можливості одержання ними державної підтримки; спрощено ввезення продуктів, кормів, побічних тваринних продуктів та живих тварин на митну територію України.

Прийняті зміни забезпечать спрощення експорту, імпорту та переміщення територією України сільськогосподарської продукції рослинного та тваринного походження, а також живих тварин; розширення доступу аграріїв до сучасних агрохімікатів та племінного (генетичного) матеріалу; розвиток органічного сектору аграрної галузі України. Підприємства-експортери мають можливість отримати беззаставну позику на умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%». Надається таке фінансування з страхування в «Експортно-кредитному агентстві» (ЕКА).

Скасовуються й стягнення антидемпінгових мит на імпорт з України та застосування загальних правил імпорту українського походженням.  В результаті український бізнес в перспективі матиме змогу збільшити експорт товарів з високою доданою вартістю.

Майбутні торгові перспективи України залежатимуть не лише від її торгових партнерів, а й від відновлення завданої шкоди, якої зазнала країна. Підтримка зі сторони ЄС допоможе активізувати роботу бізнесу та повернути робочі місця, край необхідних для відновлення економіки воюючої держави.