Шлях Житомирщини до безпечної та здорової праці
Рівень промислового травматизму в Україні залишається надзвичайно високим. Із затвердженням Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні держава визнала актуальність даної проблеми. Однак наскільки дані зміни мали позитивний вплив на місцевому рівні та чи можна говорити про наближення українських роботодавців до європейських стандартів безпеки
За численними розмовами про важливість залучення інвестицій та появи нових підприємств, або модернізації існуючих, дуже рідко згадують про тих, без кого їх функціонування неможливе. У гонитві за швидкими прибутками забувають про працівників, які мають бути впевнені не в достойних умовах праці, а й насамперед у безпечних робочих місцях, без ризику травмування або ж втрати життя.
За активної індустріалізації у радянські часи державні інтереси ставилися вище за турботу про здоров’я людей. Роки важкої праці у шкідливих умовах викликали хронічні захворювання, що призводило до каліцтв, смертей та інвалідності. Зваживши, що менш затратним є попередження промислового травматизму і створення безпечних умов, держава змінила своє ставлення до проблеми, посиливши контроль і впровадивши суворі правила з охорони праці.
З переходом до ринкової економіки приватні власники стали менше приділяти уваги безпеці на виробництві. Посилаючись на нестачу коштів, кризу та безліч інших причин часто заощаджують, наражаючи працівниках на небезпеку. Внаслідок масовості даного явища Україна увійшла в лідери «антирейтингу» держав з високим рівнем травматизму на виробництві.
Принцип пріоритету життя і здоров’я працівників та відповідальності роботодавця за створення належних і безпечних умов праці, як це є у країнах Європейського Союзу, мали запровадити й в нас. З цією метою запровадили нову національну систему запобігання виробничим ризикам, заснованої на принципах усунення небезпек, оцінюванні, контролі ризиків та управлінні ними.
Йдеться про прийняту в 2019 році Концепцію, якою впроваджується норми Директиви № 89/391/ЄЕС Ради від 12 червня 1989 р. щодо запровадження заходів заохочення поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі. До 2021 року запланували сформувати нову систему запобігання виробничим ризикам шляхом упровадження ризик-орієнтованого підходу.
Нещадна статистика
Наразі стан справ у сфері безпечних умов праці далекий до ідеального. Підтвердженням цьому слугує аналіз нещасних випадків зі смертельним наслідком за 2019 рік, за яким 73 % нещасних випадків зі смертельним наслідком сталась з організаційних причин. Якщо брати Житомирську область, найпоширенішою організаційною причиною залишається невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 20,5 % від загальної кількості травмованих осіб по області (41 травмована особа).
За 2020 рік до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області надійшло та зареєстровано 1842 повідомлення про нещасні випадки та гострі професійні захворювання. У порівнянні з 2019 роком кількість повідомлень про нещасні випадки та гострі професійні захворювання збільшилась аж у 11,2 (!!!) разів (зі 165 до 1829).
Одночасно кількість повідомлень про нещасні випадки зі смертельним наслідком збільшилась на 1,4 % (з 28 до 40). Значне зростання кількості нещасних випадків відбулося у: Бердичівському відділенні ВД Фонду на 443 % (з 7 до 38), Хорошівському відділенні ВД Фонду – на 350% (з 2 до 9), Коростишівському відділенні на 125% (з 8 до 18), Житомирському відділенні - на 65% (з 57 до 94).
Основною причиною різкого зростання є інфікування медичних та інших працівників на COVID-19, роботи яких пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику. Такі випадки у 2020 році зареєстровано 1709 або 92,8 % від їх загальної кількості нещасних випадків. Найбільша кількість повідомлень про випадки гострого професійного захворювання COVID-19 зареєстровано у: Житомирському відділенні – 643, Чуднівському відділенні – 212, Новоград-Волинському відділенні – 186, Ємільчинському відділенні — 134134. Кількість повідомлень у цих відділеннях складає 63,8 % від загальної кількості повідомлень по Житомирській області.
За інформацією від управління виконавчої дирекції Фонду у Житомирській області у 2020 році зареєстровано 200 (з них 12 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти за формою Н-1, пов’язані з виробництвом. За рік збільшилась й кількість страхових нещасних випадків - 63 % (зі 122 до 200). Разом з тим кількість смертельно травмованих осіб зменшилась на 16 % (з 14 до 12). Значне збільшення кількості страхових нещасних випадків на виробництві відбулося по відділеннях виконавчої дирекції Фонду: Житомирському відділенні – на 37 випадків, Бердичівському відділенні – на 31 випадок, Коростенському відділенні – на 10 випадків. Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається по таких відділеннях: Новоград-Волинському – на 8 випадків, Андрушівському відділенні – на 4 випадки. На підприємствах травмовано у 2020 році 63,5 % (127) жінок та 36,5% (73) чоловіків від загальної кількості травмованих по Житомирської області. Причин, які призвели до такої ситуації, експерт з питань охорони праці Тимур Душко називає декілька.
- В Україні фактично відсутні механізми економічної мотивації роботодавців та працівників для заохочення їх залучення до створення більш безпечних і здорових умов праці, а отже, запобіганню настанню нещасних випадків і профзахворювань, - стверджує експерт.
Низьким є й рівень обізнаності суспільства, недостатня освітня робота, інформування з метою поліпшення стану безпеки та гігієни праці за сприяння формування справжньої культури профілактики безпеки.
- Потребують вдосконалення принципи участі усіх зацікавлених сторін — працівників та їх представників на локальному рівні, представників сторін соціального діалогу, експертів, представників мікро- і малих роботодавців та професійних асоціацій в реалізації вимог законодавства, - додає Тимур Душко.
Окремо слід відзначити існування неофіційної зайнятості, особливо на виробництвах, віднесених до небезпечних, унеможливлює системний контроль та встановлення фактичних обставин виробничого травматизму. Відсутність належно оформлених трудових відносин унеможливлює повноцінне проведення нещасних випадків, які залишаються фактично поза офіційною статистикою.
Шлях до реформування
Змінити негативну динаміку здатна ефективна реформа системи управління охороною праці. Її втілення має здійснюватися з урахуванням основних положень Рішення Європейської комісії від 6 червня 2014 р. для Європейського парламенту, Ради, Європейського економіко-соціального комітету та Комітету регіонів щодо Рамкової стратегії Європейського Союзу із розвитку здоров’я та безпеки праці на 2014–2020 роки.
На практиці це означає впровадження системи управління охороною праці на основі ризик - орієнтованого підходу за стандартом OHSAS 18002:2000. Досвід сучасних підприємств, які вже переглянули свою політику з охорони праці відповідно до міжнародних стандартів, свідчить, що це сприяє зростанню компетенції працівників у питаннях безпеки, зменшення професійного ризику, виникнення травматизму і захворювань.
Міжнародний стандарт OHSAS, так само як і система управління якістю ISO 9000, відповідає функціям кола менеджменту: "організація", "оперативний вплив", "мотивація", тобто етапу практичної реалізації планових завдань.
Роботодавець на підставі державної, повинен розробити власну політику на підприємства з питань охорони праці, підписати та розмістити в доступному для огляду місці. В даному документі визначається стратегія і зобов'язання роботодавця щодо безпеки роботи працівників.
Окрім того, Міжнародний стандарт OHSAS 18001 передбачає необхідність ідентифікації, оцінки та розробки заходів стосовно усунення або зменшення ризику на кожному робочому місці. Існують статистичні, аналогові й експертні методи розрахунку професійного ризику. Статистичні й аналогові методи застосовуються при наявності відповідної статистики, яка не завжди присутня. Тому для ідентифікації та розрахунку професійного ризику придатні експертні методи. Категорія ризику (дуже високий, високий, середній, малий, дуже малий) визначається залежно від імовірності небезпечної події (висока імовірність, імовірна, мало імовірна) і тяжкості наслідків (велика, середня, мала). Перші дві категорії ризику неприпустимі, тому роботодавець мусить вжити заходів щодо усунення або зменшення категорії ризику на робочому місці.
Проведена атестація робочих місць і складання на цій підставі карт умов праці зазвичай використовуються для підтвердження права працівника на пільги та компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці. Стимулом для усунення цих небезпек може слугувати розробка карт оцінки професійного ризику за робочими місцями. Таким чином роботодавець шляхи зменшення професійного ризику до припустимого рівня - тобто до усунення небезпек на робочих місцях.
Та функціонування будь-якої системи залежить, в першу чергу, від ставлення до неї працівників. Перехід до європейської системи безпеки праці означає здійснення заходів не на папері, а реальне втілення їх на практиці. Тільки якнайшвидше впровадження описаної низки заходів дозволить зменшити наявний на сьогодні високий рівень травматизму та запобігти нещасним випадкам на виробництві у майбутньому.
