Романів побачив і відчув подих фінської дружби

Відгомін події про приїзд до Романова делегації із Фінляндії насправді був невеликим, нетривалим, а дехто із романівчан чув про перебування фінів у Романові стислу і не вельми розлогу інформацію.

Хоча навіть кількість фотосвітлин, розміщених у соцмережах, може розповісти багато. А ще, якщо послухати реальних свідків подій, які відбувалися у середу, 21 травня, на центральній площі Романова, а потім і під час візитів гостьової делегації із Фінляндії до Романівської лікарні, психоневрологічного інтернату, гуртожитку для переселенців у Романові, то неважко зробити дуже очевидний висновок: у Романові відбулася дуже важлива подія.

Навіть той факт, що делегація фінського містечка Юва із чисельністю населення не більше 6 тисяч осіб, аби дістатися Романова, подолала на автомобілях 2 тисячі 600 кілометрів, мав би викликати щонайменше повагу до людей, які виявили цікавість, проявили мужність, щоб приїхати до країни, що змушена боронитися від агресивного сусіда, який навіть не маскує своїх намірів знищити Україну та українців як націю і як державу.

До речі, вже під час церемонії урочистих привітань та взаємних презентацій у стінах Романівської селищної ради було озвучено дуже важливу особливість, яка неабияк зближує чи, може, навіть і поріднює Україну та Фінляндію. За словами Олександра Кондратюка, який вітав фінську делегацію від імені Житомирської військової адміністрації, Україна і Фінляндія – дуже схожі країни. Дивовижно, але якраз ці обидві країни мають спільного ворога і спільного агресора – російську федерацію. Фінляндія восени 1939 року опинилася точно у такій самій ситуації, в якій прокинулася Україна зранку 24 лютого 2022 року. Тодішній агресор на чолі із диктатором сталіним діяв стосовно Фінляндії точно так, як діє і як чинить у ставленні до України «московський фюрер» путін. Єдине, що відрізняє тодішніх фінів від теперішніх українців, – це те, що міжнародна ситуація примусила сталіна укласти мирову угоду із урядом Фінляндії і війна мільйонного більшовицького війська проти шестикратно меншої армії Фінляндії завершилася через пів року після її початку.

Україну рашисти прагнуть навчити «русскому миру» вже одинадцять років, і кожен місяць агресивного вторгнення лише додає оскаженілому кремлівському вождю все більше люті, ненависті, жорстокості і злоби. І одним із надважливих чинників, які допомагають українцям чинити агресору гідний опір, є міжнародна солідарність. І фінський народ у переліку наших друзів та симпатиків – у числі перших.

Так сталося, що стосунки між Романівською селищною радою і муніципалітетом містечка Юва зародилися якраз в умовах початку широкомасштабної агресії рашистів в Україну. Чимало наших земляків-романівчан гайнули за кордон, коли побачили, що авіабомби, ракети, прильоти і обстріли з боку росії несуть у собі смертельну загрозу. Дехто із українців (в тому числі й романівчан) опинився якраз у Фінляндії. Коли минув шок перших місяців агресивного вторгнення, коли Україна почала чинити організований і чимраз дужчий опір агресорам, міжнародна солідарність зростала дуже стрімко. Ось так в одному із містечок Фінляндії з’явилася група українок з числа вимушених мігрантів. Українці відчули солідарність і підтримку з боку фінської громади, яка цікавилась життям, проблемами України та українців все більше і більше.

Романівчанка Леся Бабійчук, яка весною 2022-го року також опинилася у Фінляндії, розповідає, що дуже швидко у середовищі мігрантів із України з’явилася ідея познайомити фінів із культурою, звичаями, фольклором України. Із Романова до Фінляндії на прохання наших земляків були надіслані сценічні костюми для виступів перед тамтешньою аудиторією. І досить швидко такі виступи, які часто перетворювалися в імпровізовані концерти, набули певної популярності. Було кинуте гасло із закликом допомогти українцям у питаннях зміцнення оборони та безпеки. Саме у таких умовах і виникла ідея укласти меморандум про співпрацю між Романовом та містом Юва, що й було зроблено восени минулого року. Між тим укладення меморандуму між Романівською селищною радою і муніципалітетом містечка Юва сприяло пожвавленню партнерських чи й навіть побратимських стосунків між українським селищем та фінським містечком. Фіни все більше, прискіпливіше і уважніше ставилися до потреб українців в умовах агресії росіян.

Вже за пів року після укладення меморандуму фіни налаштувалися на візит до нових друзів в Україні. А вже надвечір 20 травня 2025 року фінська делегація прибула до Романова. Наступного дня відбувалися події, які викликали справжній ажіотаж і неабияке пожвавлення у середовищі романівчан. Окрім суто офіційної церемонії приймання гостей у приміщенні селищної ради, відбулася процедура офіційного вручення ключів від автомобіля, придбаного на кошти українських біженців-мігрантів і обладнаного підйомником за допомоги муніципалітету міста Юва. Ця подія одразу ж стала найгучнішою новиною у Романові. Подарунок для потреб Романівської громади у вигляді мікроавтобуса зі спеціальним підйомником, який дозволяє транспортувати на чималі відстані осіб з інвалідністю, що неспроможні самостійно рухатися, для Романова і романівчан значить дуже багато. Адже відтепер для жителів Романівської громади, які мають відчутні проблеми зі здоров’ям, з’явилася можливість скористатися так званим соціальним таксі для потреб транспортування інвалідів до лікарняного закладу, у кабінети певних владних органів або ж навіть у невідкладних справах. Абсолютно цивілізована послуга, якою вже декілька років користуються люди із особливими потребами у кількох громад Житомирщини, відтепер має стати звичною у Романівській громаді. Зауважимо лишень, що поки що таких автомобілів зі спеціалізованими підйомниками мають лише 15% громад області. Малувато для сучасного рівня цивілізації, але скажемо із гордістю – у Романові соціальне таксі вже є.

Що ще вразило наших гостей? Насамперед зауважимо, що більшість із них, хто приїхав до Романова, не вперше бували в Україні. А загалом, кожен член фінської делегації – авторитетна особистість, якою можна лише захоплюватись. Небагатослівна, але вольова, уважна і наполеглива заступниця міського голови міста Юва Ремес Паулі Мааріт може бути прикладом по-справжньому професійної, щирої і непідробної уваги до потреб людей, до справ громади. Вона миттєво орієнтується у ситуації, вміє у доволі стислий термін запропонувати певний підхід, варіант, можливу дію.

Лікар-ортопед Арво Маркку Теодор Ріпатті – дуже досвідчений фахівець-реабілітолог якраз у сфері реабілітації людей із враженими (в тому числі й ампутованими) кінцівками. Саме він після відвідин Романівської лікарні запропонував допомогу щодо безоплатного навчання лікаря-реабілітолога із Романова в одному із реабілітаційних центрів Гельсінки. Упродовж одного року! Це справді гарна, конструктивна і дуже благородна пропозиція, якою романівські лікарі просто зобов’язані скористатися. Адже у нас, у Романові, як і в Україні загалом, галузь медичної реабілітації поки ще дуже молода, і, безумовно, найкращий і вже пів столітній європейський досвід нам не завадить. Нам не завадить і увага з боку фінів, із якою вони вивчали потреби закладів соціальної сфери у Романові і Романівщині загалом.

Вже зараз, одразу після візиту фінської делегації до Романова, гості запропонували суттєво доопрацювати вищезгаданий меморандум про співпрацю та дружні стосунки між Романовим та містом Юва з Фінляндії. Фіни згодні і щиро прагнуть виконати роль повпредів української громади у процесі впровадження низки програм Євросоюзу щодо допомоги Україні. Зараз такі програми почали з’являтися, але у подальшому їх стане ще більше. Тому вміння і розуміння механізму дії таких програм романівчанам стануть у потребі дуже скоро. Ну а друзі і помічники у цьому напрямі діяльності та співпраці із Європою у нас вже є.

Делегація із Фінляндії перебувала у Романові дуже короткий час. По суті, фіни жили у Романові лише добу. Кожен із членів поважної делегації прибув до нас як волонтер-доброволець, однак кожен виконував під час візиту окрему і дуже важливу місію. Про лікаря-ортопеда ми вже згадували, але у складі делегації були вчені, громадські діячі, колишні чиновники, які виконували під час подорожі ролі водіїв, супроводжували вантаж, мали скласти чітку уяву про проблеми та потреби романівчан. Та й подорож довжиною у п’ять тисяч кілометрів в обидві сторони поїздки під силу небагатьом людям. Але візит відбувся, українсько-фінська співпраця поповнилася ще одним прикладом того, як люди доброї волі єднають свої зусилля якраз у часи наступу біди і проявів жорстокості, які поки що нікуди з нашої планети не поділися.

Гостей Романова більше цікавили заклади соціального захисту, яким потрібна реальна і суттєва допомога. Але візит до краєзнавчого музею Романівщини їх реально вразив, хоча якраз Фінляндія серед інших європейських країн має величезний досвід створення рекреаційно-музейних просторів. Музей у Романові став потужним аргументом і переконливим свідченням того, якою багатющою історичною спадщиною володіє Україна. Фіни це гарно сприймають, чудово розуміють і отримали неабиякі враження якраз від естетичної довершеності музейної експозиції у Романові. Ну а нам важливо зрозуміти, що процес пізнання, вивчення та популяризації нашої минувщини слід постійно і невпинно розвивати. Адже вивчення історії і музеєфікація минувщини – це не лише про те, що було, а якраз це наше громадське і суто теперішнє обличчя на рівні всієї земної цивілізації.

Звісно, можна сказати, що якраз у процесі встановлення, налагодження і вдосконалення зв'язків із громадами інших країн Романів і Романівщина мають найкращу змогу та можливості для вивчення, засвоєння кращих практик і вже здобутого європейцями досвіду. Хоча б у сфері облаштування доріг, транспортної інфраструктури і т. п. Адже саме Фінляндія, половина території якої розташована у зоні постійної мерзлоти, може служити прикладом дбайливого ставлення влади до питань облаштування доріг різних рівнів та категорій. В Україні кліматична ситуація куди комфортніша, аніж у Фінляндії, але із дорогами у нас просто біда. Відчувати просто сором перед людьми, а особливо перед гостями нам вже недостатньо. Треба діяти, щось робити і якомога швидше виправляти ситуацію. Історія волає і закликає нас чомусь навчитися і вибиватися у люди.