«Перната байдужість»: як у Європі дбають про тих, кого в Україні знищують

«Перната байдужість»: як у Європі дбають про тих, кого в Україні знищують

В Україні роками нехтується актуальна проблема зникнення диких птахів. Пріоритетна для всієї Європи сфера, де витрачають мільярди на збереження зникаючих видів пернатих, нарешті має стати важливою і для нашої країни

Ще донедавна у нашій країні не існувало повноцінної системи охорони диких птахів. Щоб не допустити їх повне зникнення, створювалися природні заповідники. Рідкісних птахів розводили у вольєрах, після чого випускали в природнє середовище. Обмеження на полювання пернатих встановлювали лише в період їх розмноження.

У країнах Європейського Союзу з проблемою різкого зменшення популяції диких птахів борються з 1979-го року. Саме тоді набула чинності спеціальна директива по їх збереженню. Документ прописує для усіх держав-членів ЄС умови для охорони, управління та контролю за популяцією диких птахів.

Після підписання Україною Угоди про асоціацію наша країна розпочала імплементацію європейського законодавства у природоохоронній сфері.

  • Директиви у нас будуть чинними лише тоді, коли ми станемо частиною Європейського Союзу. Проте ми можемо адаптувати своє законодавство, зробивши його більш подібним до європейського. На момент, коли Україна стане членом Європейського Союзу, виявиться, що у нас уже все так само працює, і нічого змінювати не потрібно. Просто законодавство ЄС стане нашим законодавством. Відповідно директива у нас не запроваджена, а триває її впровадження в законодавство, – пояснює експерт-еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Олексій Василюк.

Долучення до Смарагдової мережі

Для охорони найдавнішого в Європі середовища проживання птахів та тварин, починаючи з 1996 року, закладені основи зі створення Смарагдової мережі (Emerald Network). Смарагдова мережа є загальноєвропейською мережею територій особливого природоохоронного значення, де здійснюються заходи зі збереження певних місцевих видів тварин.

В Україні з 2009-го року триває планування Смарагдової мережі. Радою Європи уже затверджено 271 територію. Проте вони дуже перекриваються з існуючими територіями природно-заповідного фонду.

  • Для прикладу, на нашій території є озеро, на якому зупиняються для міграції лебеді. І вони зазначені у пташиній директиві. У разі входження цього озера в Смарагдову мережу там будуть вживатися заходи, необхідні для збереження лебедів. Приміром, буде заборона полювати на них. Проте це не означає, що буде заборона на риболовлю, відпочинок і так далі, - пояснює Олексій Василюк.

Аналогічно має відбуватися з кожним видом, який охороняється на рівні всієї Європи. Згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, до 2021-го року Україна має забезпечити охорону всіх зазначених у директиві видів птахів. На відібраних територіях, важливих для конкретного виду пернатих, запроваджуються заходи з їх збереження в довгостроковій перспективі.

  • Вже зараз на цих місцях існують національні парки і заповідники, де вони охороняються. Більш доцільним для нас є включення територій, які до цього часу не мали охоронного статусу. До кінця наступного року триває активна розробка нових територій Смарагдової мережі. Я з колегою також туди долучений. Саме щодо птахів пропонується більше нових територій. Це тому, що птахи – у нас найбільш вивчена група з усіх рідкісних груп тварин: де вони бувають, де проживають, які території для них важливі, - пояснює еколог МБО «Екологія-Право-Людина».

 У ході планування Смарагдової мережі організовуються міжнародні заходи, де обговорюються усі деталі. Це процес, який по суті стосується усієї Європи. Обговорюється кожна територія країнами, що знаходяться в тій же кліматичній зоні.

У результаті, Україна повинна до кінця наступного року мати для кожного виду птахів виділену територію, яка важлива для збереження цього виду. Звичайно, час від часу такі території будуть перекриватися. Однак до кінця наступного року кожен вид птахів, який зазначений у директиві, має достатньо охоронятися на території України. Важливі для їх збереження місця мають бути включені до Смарагдової мережі.

У середньому по ЄС на охорону території Смарагдової мережі виділяється 9% всього бюджету Європейського Союзу. При плановому кошторисі ЄС на 2017 рік у 156 млрд євро, витрати на збереження природи становлять близько 14 млрд євро, або 435 млрд грн.

- За українськими мірками, це «космічна» сума. Але ми можемо подивитися на сусідів-поляків, у яких це вже працює понад 10 років. У них настільки непомірно великі, як для українських реалій, кошти виділяються на охорону об’єктів Смарагдової мережі, що в принципі у нашій країні жоден національний парк, жоден заповідник так не фінансується, як у Польщі фінансується кожна територія, яка визначена в рамках директив як території Смарагдової мережі, – стверджує Олексій Василюк.

Втілення у життя пташиної директиви відбувається шляхом розробки Смарагдової мережі для цих видів птахів. Це направлено на те, що як тільки Україна завершить розробку і стане частиною Європейського Союзу, ці території матимуть більш ніж достатнє фінансування для охорони цих видів.

Захист птахів на Житомирщині

Житомирська область на відміну від Кіровоградської чи Запорізької має велику кількість природних територій. До Червоної книги включено 25 видів птахів з нашої області. Всі вони перебувають під особливим природоохоронним статусом: зникаючий, рідкісний або ж вразливий.

До зникаючого виду відносять птахів під загрозою повного зникнення. Їх можна зберегти за умов створення спеціальних заходів щодо їх охорони. На відміну від зникаючого, рідкісний вид під прямою загрозою зникнення не перебуває. Птахів, яким у найближчому майбутньому загрожує зникнення, відносять до вразливого виду.

Житомирщина є ареалом природного проживання для вразливих червонокнижних птахів, таких, як голуб-синяк, дятел білоспинний та дятел зелений, лунь лучний, орябок, кульон середній, сичик-горобець, дупель, шуліка чорний. До рідкісних червонокнижних птахів належать лелека чорний, лунь польовий, орел-карлик, орлан-білохвіст, підорлик малий, пугач, сич волохатий, сова болотяна, сова бородата, сорокопуд сірий. У нашій області станом на 2007 рік налічувалось 711 глухарів. Окрім зникаючого тетерука, якого налічувалось 3426 особин, у Житомирській області можна досі побачити змієїда, сиворакшу, скопу, шуліку руду.

Особливу увагу хочеться приділити рідкісним чорним лелекам, занесеним до категорії особливого виду фауни Європи. Причинами їх низької чисельності є вирубування лісів, де століттями гніздувалися лелеки, та активне ведення сільського господарства. Оселяються чорні лелеки в глибині лісів поблизу водойм і боліт на заповідних територіях Полісся та Карпатському регіоні. Чорного лелеку можна помітити в період міграції на луках чи пасовищах. Рідкісну птаху спостерігали і в ботанічному саду Житомирського національного агроекологічного університету.

 Актуальну інформацію про чисельність птахів та ареали їхнього проживання у відкритому доступі знайти неможливо. Ми спробували запитати у місцевому управлінні екології, яке на рівні області представляє Міністерство екології та природних ресурсів. Проте нас відверто здивувала отримана від профільного управління Житомирської обласної адміністрації відповідь. Управління екології та природніх ресурсів не вважає себе розпорядником запитуваної інформації.

  • У Житомирській області дуже специфічне управління екології. Вони вважають, що навіть заповідними об’єктами не мають займатися. Це єдиний департамент на всі області, який не вписав своє положення у природно-заповідний фонд. Вони навіть кудись діли архів. Грубо кажучи, охорона природи зараз у Житомирській області юридично не існує взагалі. Ніхто не відповідає за жоден заповідний об’єкт у Житомирській області. – запевняє експерт-еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Олексій Василюк.

У Житомирській області є кілька десятків мисливських господарств, деякі межують або ж знаходяться у межах природно-заповідного фонду. Проте Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства також відмовило нам у наданні інформації. Насторожує, як, не знаючи чисельності занесених до Червоної книги диких птахів, управління здатне проконтролювати, чи не знищуються вони в період сезону полювань. Відповідно гарантій того, що всі ці види птахів залишаться в майбутньому, немає.

У жовтні 2016-го року Верховна Рада запровадила зміни в мисливське законодавство. З цього часу заборонено використовувати свинцевий мисливський шрот, який роками є основною причиною отруєння перелітних птахів та водойм і боліт, де вони постійно осідають. Проте за майже два роки закону не дотримуються: дикі птахи продовжують гинути від смертельних свинцевих набоїв.

Слід враховувати те, що пернаті Європейського Союзу та України належать до мігруючих видів і мають спільну для всіх нас цінність. Тому відповідальність за охорону диких птахів повинні нести повною мірою обидві сторони. Україні потрібно запозичити у країн – членів Європейського Союзу толерантне та бережливе ставлення до природи, якого досі нашій країні та посадовцям не вистачає.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

0
0
0
0
Сьогодні у Житомирі Сьогодні у Житомирі
Від криміналу до культури: млявий прогрес житомирських медіа Від криміналу до культури: млявий прогрес житомирських медіа
«Дерибан» на будівництві житомирських амбулаторій «Дерибан» на будівництві житомирських амбулаторій Газове підприємство обходить заборони АМКУ Газове підприємство обходить заборони АМКУ На Житомирщини з’являться відкриті дані про комунальне майно На Житомирщини з’являться відкриті дані про комунальне майно У Житомирі ГЕС знищує екосистему на річці Тетерів. ВІДЕО У Житомирі ГЕС знищує екосистему на річці Тетерів. ВІДЕО
Коментарі (1)
  • Фініст

    Тварин потрібно зберігати, на жаль не всі це розуміють.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

17:30 Норвезькі благодійники передали автомобіль для Центру екстреної допомоги у Житомирі 17:00 Депутати міськради змінили порядок розгляду електронних петицій 16:40 Педпрацівникам ДНЗ Житомира встановлено надбавку 15 % 16:20 "Bus of geroes" знову відвідає Францію Від читача 18:45 Як за 2 місяці заробити більше ніж за рік в Україні! Правда про заробітки, яку не розкаже ніхто! 16:00 Музичній школі № 4 м. Житомира присвоїли ім'я Лесі Українки 15:40 Ціна на ліки з початку року зросла менше, ніж вартість одягу або послуг ЖКГ 15:19 На шляху Житомир - Чернівці вже влаштовано майже 3,5 тис. тонн асфальтобетону 15:05 Нардеп від Житомирщини Сергій Пашинський вже "засіває гречкою" свій виборчий округ 15:02 Прокуратура Житомирщини спільно з податківцями  викрила незаконну діяльність з розповсюдження фальсифікованого алкоголю 14:39 Депутати обласної ради 23 травня зберуться на чергову сесію 14:19 У Баранівці чаркування закінчилося ножовим пораненням 14:01 Чи потребує аліментів повнолітня дитина, що навчається 12:40 Президент України призначив трьох суддів на Житомирщині 12:20 На сесії міської ради затвердили Статут міської територіальної громади 12:13 В Житомирі закінчуються роботи з благоустрою для експозиції підземелля навпроти автодорожнього коледжу 12:01 Увага! До закінчення кампанії декларування залишилось 5 робочих днів 11:37 На Житомирщині на ЗНО-2019 зареєструвалося майже 12 тис. абітурієнтів 11:25 Житомирян запрошують на кастинг для зйомок у серіалі «Слов’яни» 11:19 Рок-фестиваль WoodStock, Японська весна та Бальзак-220 – найочікуваніші культурні події на Житомирщині
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up