Гарні враження від Литви, ще кращі – від литовців
Наше видання декілька разів розповідало про підготовку делегації юних романівчан для поїздки на відпочинок та оздоровлення до Литви.
Наші побратими із муніципалітету Молетай виявили ініціативу і запросили на десятиденне оздоровлення групу підлітків із Романівської селищної ради. Із 21 липня по 1 серпня 2025 року юні романівчани у супроводі двох педагогів (Ніна Колотюк і Віта Карпінська) відпочивали у Литві.
Про те, як проходив процес відпочинку у Литві, нам розповіла Дарина Зінчук із села Врублівки. За словами Даринки, із перших хвилин подорожі до Литви романівчани відчували комфорт. Велика справа – швидкий варіант перетину кордону. Як тільки наш автобус прибув до кордону із Польщею, нас вже чекав транспорт із Литви. Українці пішим ходом перейшли кордон, пройшовши належний митний контроль, і вже за годину мчали на північ, тобто до Литви. Розмістили делегацію романівчан у Аланті (населений пункт Молетайського муніципалітету) у корпусах місцевого центру професійно-технічної підготовки (на замітку романівчанам, які вважають, що розміщення профільного ліцею поза межами Романова означатиме перетворення адміністративного центру громади на село). Наші юні земляки, які упродовж декади відпочивали у Литві, відзначили потужну технічну оснащеність навчальних кабінетів, де можна використовувати будь-які прилади, технології та найсучасніші інструменти. Даринка Зінчук розповіла про те, як литовці запропонували пройти курс їхньої вітчизняної історії за допомогою ЗD -окулярів. «Одягаєш окуляри і опиняєшся у центрі захоплюючої розповіді про історичні шляхи литовців, – каже Дарина і додає, що подібний метод вивчення навдивовиж цікавий, швидкий і сприймається усіма людьми, як щось належне.
Звісно ж, термін у 10 днів є дуже коротким періодом часу, аби у гостей склалося враження не лише про одне село, а про куди більший перелік сіл і рекреацій, де проводять свій відпочинок десятки тисяч литовців. Табір, у якому зупинилися українці із Романова, мав назву «Між зірками та озерами». Назва трохи дивна як для початку ознайомлення із Литвою. Так, озер у Литві справді багато, і всі вони дуже неоднакові між собою і водночас суттєво відрізняються від озер і боліт в Україні. Але відпочинок та реабілітація у Аланті зводився не лише до екскурсій і подорожей. Відпочинок на пляжі, купання, ігри на спортивних майданчиках, а особливо запам'яталися підняття на майданчики оглядових веж висотою у 25 чи 35 метрів заввишки. Панорама – очей не відірвати.
У програмі відпочинку литовці передбачили не лише відвідини музеїв чи активні руханкові вправи. Ігри у волейбол та футбол неабияким чином об'єднували 14-16-літніх підлітків із Литви та України. Але найбільш жвавим спілкування виходило під час розумових та інтелектуальних ігор, під час всіляких квестів, у ході проведення та облаштування всіляких майстер-класів. Найкраще про такі епізоди спорідненої участі українців та литовців розкажуть численні фото, які зможуть виконати роль своєрідного опорного конспекту у ході згадок про ті 10 днів у Литві, про які й досі неможливо забути.
Слід зауважити, що литовці із великою повагою ставились до дітей із України. Відчувалась щира увага і навіть трепет до людей, тіла і душі яких безперервно опалює війна. Звісно, литовці живуть краще нас у плані матеріального забезпечення, розвитку сфери послуг, переліку звичних побутових зручностей, але вони добре пам'ятають ще на підсвідомому рівні той час і ті складнощі, у ході яких пройшов цілковитий і остаточний занепад та розвал СРСР.
Подорож завершувалась зручно і без проблем, як і розпочиналась. Так само автобус довіз романівчан до кордону Польщі з Україною, і так само швидко українці пішки опинилися на своїй землі, де на них чекав транспорт із Романова.
Діти, яким пощастило цим літом побувати у Литві, дуже задоволені перебуванням у гостях у країні, де багато чого хочеться повчитися. Ще більше задоволення висловлюють батьки та родичі дітвори, яка десять днів була у Литві. Безумовно, заслуговують на подяку і виконуючий обов'язки Романівського селищного голови Юрій Чумаченко, і керівник гуманітарного відділу Оксана Гаврилова, яка зробила все, аби відпочинок юних романівчан був максимально комфортним, зручним та незабутнім. Слід зауважити, що сьогодні литовці зі щирою повагою згадують колишнього голову Романівської районної ради Олександра Кондратюка, який власне й поклав початок дружбі, що триватиме не роки, а десятиліття чи й навіть століття.
