Нерідко виробники за складними та невідомими назвами інгредієнтів приховують використання замінників натуральних складових. Підписана Угода про асоціацію у 2014 році зобов’язала Україну максимально наблизити власне законодавство щодо надання споживачам необхідної інформації про харчові продукти до європейських норм.

У лютому поточного року з`явився спеціальний закон, і українцям нарешті стане доступною вся досі прихована інформація про харчові продукти без маніпуляцій недобросовісних виробників.

Головною ідеєю схваленого закону «Про інформацію для споживачів про харчові продукти» є максимальне сприяння належному рівню захисту здоров’я споживачів, забезпечення права кожного на достовірну інформацію про продукти із задоволенням соціальних й економічних інтересів. У внесених змінах до законодавства тепер прописані положення до маркування харчових продуктів, категорії обов’язкової інформації про харчові продукти та обов’язки операторів харчових продуктів.

Нововведення для операторів ринку

У законі «Про інформацію для споживачів про харчові продукти» зазначений перелік обов’язкової інформації про харчові продукти. Відтак на харчових продуктах має бути розміщена назва харчового продукту, перелік всіх інгредієнтів, мінімальний термін придатності або дата «вжити до», умови зберігання, місцезнаходження та найменування оператора ринку, відповідального за цей продукт, країна чи місце походження продукту, а також інструкція з використання. Також на продуктах харчування має бути зазначена інформація про поживну цінність харчового продукту.

Відповідно до нового закону, обов’язково повинна зазначатися інформація про наявність у складі продукту інгредієнтів, що можуть спричинити алергічні реакції або непереносимість (злаки, що містять молочну продукцію, глютен чи арахіс). Дана вимога має поширюватися і на продукти, які продаються в нефасованому вигляді, а також у закладах громадського здоров’я.

За новим законом оператори ринку обов’язково мають виконувати встановлені вимоги щодо шрифту, розміру, місця розташування інформації про характеристику харчового продукту. Так, висота малих літер у тексті, у якому вказується обов’язкова інформація про харчовий продукт, має бути не менше ніж 1,2 мм. Якщо ж використовують упаковку, площа якої менша за 80 кв. см, висота літер має перевищувати або дорівнювати 0,9 мм.

Окрім того, споживач має бути проінформований, чи заморожувався або, навпаки, розморожувався харчовий продукт (розмороження впливає на смакові якості продуктів). За новим законом українські оператори ринку мають забезпечувати споживачів розбірливою інформацію про продукт. Також законодавством заборонено приписувати продуктам харчування лікувальні властивості.

Маніпуляція для споживачів

Нововведений закон має забезпечувати споживача точною та зрозумілою інформацією про харчовий продукт. Це має бути достовірна інформація про властивості, склад, кількість, термін придатності, країну походження чи місце походження продукту. На продуктах не має приписуватися інформація про непритаманні йому властивості та наслідки споживання.

Однак віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС» Наталія Бородачова (на фото) запевняє, що Мінагрополітики та Мінекономрозвитку в своїх оцінках презентують цей закон як дуже важливий для споживачів і цим вводять в оману споживачів і спеціалістів. В дійсності цей закон призначений не для споживачів, а для операторів ринку: як правильно визначати склад продукції, маркувати тощо.

• Закон перенасичений спеціальними термінами та деталізацією досить специфічних вимог, які призначені для відповідних фахівців. Не маючи спеціальної освіти, в цих питаннях важко розібратися, – пояснює Наталія Бородачова. 

• В той же час назва закону та його трактування зі сторони Мінагрополітики та Мінекономрозвитку фактично є маніпуляцією щодо захисту прав споживачів. Саме за ініціативи Мінагрополітики та за підтримки Мінекономрозвитку у 2014 році із Закону України «Про захист прав споживачів» було вилучено всі вимоги щодо харчових продуктів. Внаслідок цього закон «Про захист прав споживачів» п'ять років поспіль не захищає споживачів на ринку харчових продуктів. Це нонсенс і порушення міжнародних принципів захисту прав споживачів, – розповідає віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС».

Також пані Наталія додає, що Мінагрополітики оголошував свою ініціативу щодо зміни Закону України «Про захист прав споживачів» як європейський підхід, незважаючи на численні звернення та застереження споживчої громадськості. Це одна з причин, чому діяльність і галузева підпорядкованість Держпродспоживслужби Мінагрополітики є неефективною і не враховує інтереси споживачів.

Прийнятий закон «Про інформацію для споживачів про харчові продукти» набуде чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування. І для операторів ринку передбачили «перехідний» період у 24 місяці, упродовж якого мають виконати вимоги про інформування споживачів щодо харчових продуктів.

Порушників, які нехтуватимуть законом, каратимуть штрафами. Для прикладу, якщо маркування не відповідатиме новому законодавству, але це не загрожуватиме життю та здоров’ю людини, то юридична особа отримує штраф у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, фізична особа сплачуватиме штраф у розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Якщо куплений продукт викликав алергічну реакцію або непереносимість у споживача через ненадану відповідну інформацію, юридична особа отримає штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, натомість фізична особа сплачуватиме штраф у вигляді 20 мінімальних заробітних плат.

Впровадження нового закону є важливим і в економічному аспекті, адже оператори ринку матимуть більше можливостей просувати свою продукцію на європейському ринку.

Наталія Іжицька