Євроінтеграція у сфері тютюнових виробів

Наталія Іжицька

В Україні 35,9% чоловіків та 7,0% жінок не можуть обійтися від щоденної згубної звички. Мова йде про 7,2 млн курців. Проведені дослідження говорять, що близько 90% людей починають курити в молодому віці. Звідси не можливість самостійно позбутися цієї шкідливої звички серед тих, хто почав вживати тютюнові вироби до 18 років. Лікарі переконують, що шанси на довге життя збільшуються на 80-90% для курців, яким все ж вдається обходитися без цигарок.

Заблоковані реформи

Україна зобов’язалася виконати положення Європейського Союзу та наблизити своє законодавство до європейський норм. один з головних пріоритетів політики громадського здоров’я Євросоюзу – протидія поширенню куріння та посилений контроль за виробництвом тютюнових виробів.

Однак майже відразу перед Україною постала дилема: в Угоді про асоціацію зазначена Директива 2001/37/ЄС, однак з 2016 року в Європі запровадили вже нову. Поки Україна узгоджувала виконання Угоди про асоціацію, набувала чинності директива 2014/40/ЄС.  Тому уряду довелося прийняти рішення про необхідність прийняти нову директиву. Це пояснюється й тим, що в директиві від 2001 року норми значно гірші за нині діючі в Україні.

- Ми фактично погіршували б власне законодавство, якби  імплементували 37 директиву. Це не зовсім логічно для нас імплементовувати стару директиву, адже потім потрібно було б нову імплементувати. Враховуючи те, що наш парламент й досі не спромігся підтримати нову директиву, це була б марна трата сил та ресурсів, - пояснює виконавчий директор ГО «Життя» Лілія Олефір.

 Отож, Україна зобов’язана виконати дві директиви: Директиву 2014/40/ЄС та Директиву №2003/33/ЄС. У Директиві №2003/33/ЄС прописані лише норми, які стосуються тютюнових обмежень по рекламі.

• Зараз у нас реклама тютюну в інтернеті є таким чином, що є перевірка віку. Людина натискає, що її більше 18 років і це означає, що вона має можливість проглядати контент, який пов’язаний з рекламою тютюну. Фактично це питання потребує врегулювання, оскільки мова йде про повну заборонну реклами, - розповідає Лілія Олефір.
• А от Директива 2014/40/ЄС є більш комплекснішою, у неї більше положень. Зокрема, мова йде про такий пункт: зміна попереджень на пачках сигарет. Зараз ми маємо попередження у вигляді картинки, - зазначає експерт.

У директиві містяться нові для нашої країни положення про регулювання електронних сигарет, про додаткові попередження на пачках, відповідне маркування, обмеження щодо маркетингу, регулювання трав’яних сумішей, реклами в інтернеті та інші обмеження.

Законопроект про внесення змін в закони від шкідливого впливу тютюну зареєстрований ще в 2015 році. В документі, що отримав №2820, відображаються основні положення євроінтеграції у сфері захисту здоров’я. У ньому містяться багато положень та норм Директиви 2014/40/ЄС. Проте далеко не всі.

• На жаль, ми не виконали зобов’язання, які у нас є перед Європейським Союзом, оскільки Верховна Рада не прийняла в першому читанні відповідні законопроекти. Окрім того нам потрібно ще виконати положення про систему відслідковування та прослідковування. Його потрібно зробити окремим законопроектом або ж знайти інші законодавчі механізми. Оскільки законопроект не прийнятий, ми можемо вважати, що Україна не виконала жодних вимоги які для нас поставленні, - зазначає виконавчий директор ГО «Життя».

У даному законопроекті чітко виписана відповідальність за порушення закону. До прикладу, в разі роздрібного продажу без медичних попереджень тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння або електронних сигарет і заправних контейнерів, штраф для порушників складе від 5 тис. грн. до 10 тис. грн. За виробництво та введення в обіг на території України тютюнових виробів з характерним смаком чи з забороненими добавками штраф становитиме від 50 тис. грн до 200 тис. грн.

Підвищення акцизів

 Країна взяла на себе зобов’язання вирівняти ставки акцизів аби привести їх до мінімального рівня Європейського Союзу. Наразі, в Україні в середньому акциз на 1000 штук сигарет близько 30 євро. Мінімальний рівень цієї акцизної ставки в країнах ЄС складає 90 євро. Для досягнення даного мінімального рівня Україна має затвердити Директиву 2011/64/ЄС.

• Це важливо, тому що коли у нас нижчі акцизні ставки, це означає, що у нас ціни набагато нижчі на сигарети. Це фактично означає, що ми являємось країною контрабандистом №1 чи №2 звідки вивозять сигарети та нелегально імпортують в ЄС, -пояснює виконавчий директор ГО «Життя» Лілія Олефір.

У 2017 році вітчизняний уряд та парламент розробили відповідний план підвищення акцизів на тютюнові вироби. Пізніше його прийняли як закон і  запровадили в дію. В документі йдеться про поетапне підвищення акцизів впродовж наступних семи років. Починаючи з 2018 року, ставку акцизів підняли майже на 30%. З січня поточного року акциз зріс на 20%, а в липні додатково зросте ще на 9 %.  До 2024 року ставки акцизу щороку зростання складатиме по 20%.

- Крім того, цілком можливо, що уряд і парламент будуть додатково розглядати питання індексації активних ставок. Під цим мається на увазі врахування рівня інфляції і власне додавання цього рівня індексації до того відсотку, який вже передбачений. З виконанням цієї директиви посадовці впоралися набагато ліпше ніж з Директивою 2014/40/ЄС, - зазначає експертка.

 За сьогоднішніми розрахунками експертів, навіть за рахунок такого підвищення цілком вірогідно, що до 2024-2025 року Україна навряд чи досягне рівня ЄС. І на додаткових захист і посилення відповідальності виробників тютюнових виробів в черговий раз доведеться зачекати.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.