Державні закупівлі за європейськими стандартами

Нововведення в закупівлях

Державні закупівлі відіграють провідне місце в економіці як Європейського Союзу, так і України. Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі передбачає взаємну лібералізацію ринків державних закупівель зі сторони Європейського Союзу та України. Однак щоб мати вільний доступ до європейських ринків, Україна має виконати одну важливу умову – запровадити основні правила державних закупівель Євросоюзу. Наша держава має гарантувати прозорі, чесні державні закупівлі робіт, товарів, послуг, забезпечити здорову конкуренцію та ефективно використовувати кошти платників податків.

За останні роки законодавство про державні/публічні закупівлі періодично змінювалося. Лише з 2010 до 2014 року до Закону про держзакупівлі було внесено зміни більше 20 разів. Зміни переважно додавалися для того, щоб хоч трішки наблизити законодавство до європейських стандартів.

У грудні 2015 року Верховна Рада прийняла новий закон «Про публічні закупівлі», а вже в лютому 2016 року його підписав Президент. Мета цього закону – забезпечити ефективне, прозоре та максимально чесне здійснення закупівель товарів, послуг, робіт для забезпечення потреб держави та територіальної громади. А також створення конкурентного середовища у публічних закупівлях та запобігання проявам корупції.

Новий закон «Про публічні закупівлі», на відміну від попередніх, максимально наближений до європейських стандартів. У ньому з’явилося визначення нових понять: «система хмарних обчислень», «централізована закупівельна організація», «електронна система закупівель» і т. д. Також відбулися зміни і в термінології. Для прикладу, замість «державна закупівля» з’являється «публічна закупівля», а замість «комітет з конкурсних торгів» вводиться термін «тендерний комітет».

Відбулися зміни і в кількості процедур. Якщо раніше було 5 процедур, то після прийняття закону «Про публічні закупівлі» залишилося лише три: відкриті торги, конкурентний діалог та переговорна процедура.

Відкриті торги є основою процедури закупівлі. Їх проводить замовник, якщо вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт – 1,5 млн грн. Якщо ж замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відкриті торги проводяться за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює чи перевищує 1 млн грн, а робіт – 5 млн грн. У разі здійснення закупівлі товарів, робі та послуг, вартість яких нижча, ніж зазначено вище, замовник має право укладати договори за переговорною процедурою – це допорогові закупівлі.

Варто зазначити, що у сфері публічних закупівель з’явився новий тип торгів – «Відкриті торги з публікацією англійською мовою», ще їх називають «європейські». Застосовують ці торги до закупівель товарів та послуг, вартість яких перевищує 133 тис. євро, а робіт – 5150 тис. євро.

Процедура відкритих торгів з публікацією англійською мовою насамперед відрізняється від звичайних українських відкритих торгів етапом перекваліфікації. Під час цього етапу замовник розглядає тендерні пропозиції всіх учасників процедури. На відміну від «європейських», в українських торгах на етапі перекваліфікації замовник розглядає подані учасником документи.

Електронна система «Prozorro»

Головним нововведенням у публічних закупівлях стало обов’язкове проведення закупівель через електронну систему «Prozorro». Суть цієї системи полягає у прозорості процесу закупівель. Після закінчення тендеру в системі «Prozorro» можна побачити вичерпну інформацію про учасників, надані пропозиції, рішення тендерної комісії замовника, кваліфікаційні документи, укладені договори. Всі документи знаходяться у відкритому доступі, і переглянути, як відбувалися закупівлі, може кожен охочий.

До того ж з 2016 року працює онлайн-платформа громадського контролю державних тендерів у «Prozorro» – DOZORRO. Дана платформа аналізує відгуки користувачів та збирає інформацію про якість тендерних процедур. DOZORRO має власні інструменти: публічний модуль аналітики, професійний модуль аналітики та моніторинг цін на медичні препарати.

«Система Прозорро – це інструмент, який можна використовувати для виявлення корупційних ризиків, адже інформація, яка була роками захована від платників податків, зараз є відкритою. Однак ті органи, які уповноважені здійснювати попередження та боротьбу з такими ризиками, в більшості випадків або не роблять це, або ж інформацію використовують у власних корисливих цілях», –пояснює юрист ГІ «За чесний тендер» Мирослава Примак.

«На моє переконання, сам інструмент чудово виконує свою функцію – надає усім рівний доступ до інформації, яка стосується здійснення публічних закупівель», - зазначає експертка.

«Prozorro» використовує комерційні онлайн-майданчики. Наразі у системі існує 10 акредитованих майданчиків для усіх типів закупівель: Zakupki.prom.ua, Держзакупівлі онлайн, ПриватМаркет, SmartTender.biz, Zakupki.com.ua, Brizol.net, PublicBid, Newtend, Українська універсальна біржа та E-Tender. Восени 2018 року у системі з’явився ще один майданчик – izi.trade. Він призначений виключно для учасників надпорогових та допорогових закупівель.

Ключовими перевагами електронних закупівель є прозорість всього тендерного процесу, повна звітність, відкриті процедури прийняття рішень.

Контролює функціонування системи ДП «Прозорро», яке належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгів України.

Закупівельні досягнення Житомирщини

За 2018 рік та початок 2019 року на Житомирщині відбулося 53,26 тис. публічних закупівель, очікувана вартість яких 19,13 млрд грн. Завдяки системі «Prozorro», з державного бюджету вдалося зекономити 693,54 млн грн. Варто зазначити, що завдячуючи електронній системі закупівель, зменшився рівень корупції та розвивається добросовісна конкуренція. Проте деякі учасники закупівель все-таки порушують закон «Про публічні закупівлі» та продовжують займатися корупцією і «дерибаном» державних коштів. Ще одна частина учасників торгів знає про прогалини закону та активно ними користується.

«Учасники, або ж продавці товарів, робіт, послуг, які хоче закупити орган влади чи місцевого самоврядування, комунальне чи державне підприємство, постачальник-монополіст тощо, не всі хочуть чесно отримувати бюджетні кошти», – розповідає пані Мирослава.

«Доволі часто вони вдаються до так званих змов – імітують конкуренцію на торгах, запросивши чи підтягнувши для участі у торгах технічного/технічних учасників. Роль технічного учасника – витримати вимогу законодавства про участь у торгах не менше двох учасників. Такий учасник дуже рідко перемагає або ж взагалі ніколи, надає неповну пропозицію (або ж взагалі ніяких документів не завантажує), в аукціоні не торгується», –запевняє експертка.

Мирослава Примак зазначає, що якщо говорити про зловживання учасників, то варто згадати і про так званий «демпінг»: затягування з виконанням умов договору, що нерідко призводить до здорожчання закуповуваної роботи чи послуги, та інші форми недобросовісності суб’єктів господарювання.

«Так само, як і на Рівненщині, замовники Житомирського регіону намагаються не застосовувати систему Прозорро в тих закупівлях, де очікувана вартість є меншою за пороги. Хоча це і не є порушенням, однак не сприяє публічності та відкритості замовників», – наголошує експертка.

За даними Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, протягом 2018 року адміністративною колегією відділення прийнято лише одне рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу». Протизаконними виявилися дії ДП «Пропан» та ПП «Токма Альянс», які під час участі в конкурсних торгах порушили законодавство про захист економічної конкуренції. За вчинене правопорушення ДП «Пропан» оштрафували на 34560 грн. Хоч і Антимонопольний комітет вніс ДП «Пропан» у «чорний список», проте дочірнє підприємство і наразі продовжує брати участь та вигравати в публічних закупівлях.

А от провадження проти ПП «Токма Альянс» закрили у зв’язку з неможливістю встановити місцезнаходження відповідача.

Як показує практика, електронна система закупівель є прикладом того, що прийняття законів та запуск системи – це лише початок реформи в державних закупівлях. «Prozorro» постійно вдосконалюється, щоб максимально знизити корупційну складову. Проте головною проблемою й надалі залишаються допорогові закупівлі, а це майже половина всіх державних закупівель в Україні. Щоб змінити ситуацію, необхідно перевести допорогові закупівлі на конкурсну основу.

Наталія Іжицька