Вірус Ебола: історія смертельного ворога людства

В День визнання вірусів варто згадати про одного з найнебезпечніших - вірус Ебола. 

Його поява у 1976 році у Демократичній Республикі Конго стала справжнім викликом для світової медицини. Свою назву вірус отримав від річки Ебола, біля якої стався перший спалах.

Найбільший спалах вірусу Ебола за кількістю інфікованих стався у 2014-2016 роках у Західній Африці. Число жертв перевищило 11 тисяч. 

Вірус Ебола  загальна назва для 5 видів роду Ebolavirus. Цей вірус належить до родини філовірусів і відомий своєю агресивністю та високою летальністю. Хвороба, яку він викликає, називається геморагічна лихоманка Ебола . Її перебіг надзвичайно тяжкий: різка температура, головний біль, біль у м'язах, блювання, діарея, а згодом  внутрішні кровотечі та ураження органів.

Під час різних спалахів рівень смертності коливався від 25% до 90%. Тобто 9 із 10 людей, які захворіли, могли загинути.

Джерелом вірусу є дикі тварини, зокрема фруктоїдні кажани. Людина заражається при тісному контакті (через пошкоджений шкірний покрив або слизову оболонку) з біологічними рідинами, виділеннями (кров'ю, мокротинням, блювотними масами, калом, спермою тощо)  хворих людей чи тварин. Це робить хворобу надзвичайно небезпечною, особливо в умовах слабкої системи охорони здоров'я.

Упродовж десятиліть вірус Ебола залишався одним із найнебезпечніших для людства. Незважаючи на смертельну загрозу, наука не стояла на місці. Міжнародні зусилля, співпраця вчених та лікарів дозволили створити вакцини та методи лікування, які вже довели свою ефективність під час останніх епідемій у Західній Африці.

Першою схваленою вакциною стала rVSV-ZEBOV (торгова назва Ervebo), розроблена компанією Merck. Її створили на основі ослабленої версії вірусу, в яку вбудували ген вірусу Ебола. Така технологія дозволяє імунній системі «навчитися» розпізнавати та знищувати збудник без ризику захворіти.

У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно схвалила цю вакцину. Вона показала дуже високу ефективність (понад 97%) у запобіганні інфекції під час спалахів у Західній Африці.

Вакцина використовувалася в режимі «кільцевої вакцинації» (коли імунізація охоплює всіх осіб, які контактували із хворим, і тих хто контактував з ними). Така стратегія допомогла припинити поширення вірусу в кількох країнах.

Сьогодні вакцинація проти Еболи застосовується в районах ризику та вважається одним із ключових досягнень сучасної медицини у боротьбі з небезпечними інфекціями. Завдякі появі вакцини смертність скоротилась майже до 40 %.

Це приклад того, як наука може врятувати тисячі життів і перетворити смертельний вирок на контрольовану загрозу.

Вірус Ебола - це нагадування: світ змінюють не лише великі війни чи політичні події, а й невидимі мікроорганізми. Вони маленькі, але мають колосальний вплив на наше життя. І тільки об'єднуючи знання, ресурси та досвід, людство здатне перемагати навіть найстрашніші виклики.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.