Уроки реформ громадського здоров'я Словаччини
Прагнення до збереження та зміцнення здоров'я червоною ниткою проходить через цивілізаційний розвиток людства. Ухвалений Верховною радою закон про громадське здоров’я дозволить наблизити Україну до загальноприйнятих в країнах ЄС норм та заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу з захворюваннями.
Основним джерелом загрози здоров'ю і життю людини з найдавніших часів і до періоду неповних двох століть були різноманітні несприятливі умови: брак їжі, несприятлива погода, життєві катаклізми, епідемії захворювань.
Епідемії інфекційних захворювань , які століттями мучили людство, забрали більше життів, ніж усі війни світу разом узяті. На розпад Римської імперії значно вплинула епідемія малярії. Чверть світу вимерла у 1348-1349 роках, коли у середньовіччі чума стала причиною смерті близько 23 мільйонів європейців. Віспа, кір, дифтерія і тиф, які були завезені на американський континент завойовниками, вбили дев'яносто відсотків корінних жителів Америки. Пандемія грипу в 1918 рік суттєво вплинув на закінчення Першої світової війни. Загалом у світі тоді захворіло 700 млн осіб, а за кілька місяців близько 20 млн з них померли (переважно в Індії).
Епідемії чуми, холери, малярії, черевного та черевного тифу тривалий час переслідували життя жителів східної Європи. Промислове виробництво, технічний розвиток і пов'язане з ним підвищення рівня цивілізації дозволили людям захиститися від вищезазначених факторів і принесли з собою багато інших важливих для здоров'я переваг. Однак вони також принесли низку змін у навколишнє середовище та спосіб життя людини, які негативно позначаються на здоров'ї. Це проявилося головним чином збільшенням виникнення хвороб цивілізації, які стали найпоширенішою причиною смерті дорослого населення в економічно розвинутих країнах.
Здебільшого це затяжні захворювання, особливо серцево-судинні, онкологічні, захворювання внаслідок ураження імунної системи (алергії), нервово-психічні захворювання, дегенеративні захворювання суглобів та хребта тощо. Ці групи захворювань були найсерйознішою медичною та соціальною проблемою на початку 1960-х років. Зазначені трансформації знаходять своє відображення і в розвитку поглядів на основні причини та передумови виникнення та розвитку захворювань. З одного боку, сукупність факторів фізичних, біологічних і нервово-психічних сил, закладених і уточнених спадковістю у внутрішньому середовищі кожного індивіда, а з іншого боку, сукупність факторів зовнішнього середовища, в якому живе дане суспільство, беруть участь у формуванні здоров'я людини. У широкому понятті під здоров'ям розуміють не тільки біологічну категорію, а й соціально-економічну, яка виявляється в потенціалі працездатності, що визначає участь людини в репродуктивному процесі та розвитку всього суспільства.
Охорона здоров'я стала не тільки моральним і юридичним обов'язком, але й економічною необхідністю для людини і всього суспільства. Ці факти знайшли відображення і в термінології та появі визначення громадське здоров'я. Міністерство охорони здоров'я, як традиційно прийнято в Україні, в трансформовано в інших країнах у Міністерство громадського здоров'я та фізичного виховання.
Ухвалений у вересні 2022 року Закон України “Про систему громадського здоров’я” має на меті створити необхідні умови для здорового та тривалого життя населення. Ініціативи, спрямовані на усунення негативних факторів, таких яких повна заборона азбесту, стануть вагомими кроками для покращення здоров'я громадян.
У зв'язку з цими змінами в нашій системі охорони здоров'я оновлюється нова галузь профілактики - профілактична медицина, в рамках якої важлива місія покладається на службу гігієни та державні заклади охорони здоров'я. Давайте розглянемо європейську модель громадського здоров'я на прикладі сусідньої для нас Словаччини.
Виникнення та розвиток громадського здоров'я в Словаччині
Початок 20 століття характеризувався соціальною бідністю, низьким рівнем життя та поганим станом здоров'я людей на більшості території сучасної Словаччини, що посилилося двома світовими війнами. Водночас економіка розвивалася повільно, рівень життя був низьким і призвело до масової еміграції.
Державний інститут охорони здоров’я та соціального захисту (ŠZSÚ) з'явився в Братиславі в 1939 році. Після 1945 року в переважно сількогосподарські території Словаччини за рахунок урбанізації та індустріалізації перетворюються на регіони зі значною промисловістю. Швидко зростає рівень життя населення.
З жовтня 1951 року за розробленими рекомендаціями доктора медичних наук професора Литвинова Н. Н. почалася перебудова всієї системи охорони здоров'я. Він заклав основи гігієно-епідеміологічної служби, був ініціатором і співавтором закону з гігієнічного та протиепідемічного забезпечення. У співпраці з провідними гігієністами він розробив типи гігієнічно-епідеміологічних станцій для місцевих умов, включаючи їх внутрішню структуру та основні напрямки роботи.
З метою охорони здоров'я населення законодавчо були встановлені обов'язки державних установ і господарських організацій щодо гігієнічної та протиепідемічної допомоги.
Кожен громадянин, діяльність якого може вплинути на умови життя, також став зобов'язаний вживати всіх необхідних гігієнічних та протиепідемічних заходів або підкорятися їх виконанню.
Для професійного керівництва цією опікою та контролю за її виконанням ŠZSÚ створив органи та заклади на місцях. Парламент прийняв в Акт № 1966 20/1966 зб. про державну охорону здоров'я, де більш жорстко закріплено зобов’язання держави, підприємств, кооперативів та інших організацій щодо створення та охорони здорових умов життя і праці, здорового способу життя і праці. При цьому в сферу діяльності органів ГЗ було виділено органи державного управління – органи виконавчої влади (головний гігієніст) та національні комітети, з розбудовою мережі закладів на місцях.
Громадське здоров'я 2.0
Наразі сфера охорони здоров'я Словаччині, як і в більшості країн ЄС, переживає ряд важливих реформ, націлених на виконання основної місії - підвищення якості життя громадян шляхом зниження смертності, захворюваності, постійних і тимчасових наслідків захворювань і травм; надання медичної допомоги, послуг громадського здоров'я, підтримка індивідуальної та громадської охорони здоров'я.
Головна ставка робиться на перехід до електронної охорони здоров’я (ezdravie), яка полягає в підтримці місії охорони здоров’я за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Втілення ezdravia дозволить надавати правильну інформацію в потрібний час і в потрібному місці на всіх етапах і процесах охорони здоров'я громадян.
Програма впровадження ezdravia є стратегією електронізації послуг у секторі охорони здоров’я Словаччини та реалізується через декілька проектів. Наразі реалізований Національний проект Електронні медичні послуги (ESZ) фінансується зі структурних фондів ЄС у формі Оперативної програми інформатизації суспільства - OPIS. Проект ЕСЗ включає створення Національного порталу здоров’я та наповнення його базовою інформацією, створення та запуск додатків в дослідну експлуатацію: Електронна санітарна книжка громадянина, eRecept / eMedication, eAllocations. Інформаційні системи надавачів медичних послуг (ІС ПЗС) мають бути інтегрованими з національним медичним рішенням, перевірка інтеграції з ІС ПЗС в дослідну експлуатацію.
Ще одним проектом є Національний проект Електронні медичні послуги - розширення функціональності та обсягу послуг, що фінансується зі структурних фондів ЄС у формі Оперативної програми інформатизації суспільства - ОПІС. Основними його цілями є: консолідація баз даних про ліки та знання,можливість управління та оновлення даних про ліки та базу даних знань, розширення механізмів безпеки для захисту персональних даних спеціальної категорії розширеного функціоналу та обсягу електронних послуг охорони здоров’я,нові функціональні можливості електронних послуг охорони здоров’я.
Маємо надію, що Україна незабаром візьме на озброєння запроваджені реформи, які дозволять швидше наблизити вітчизняну сферу громадського здоров'я до стандартів наших європейських сусідів.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
