Що варто знати про менінгококову інфекцію

Вдягни шапку, бо буде менінгіт! Таке ми часто чули від наших батьків і не розуміли, як вдягнута шапка може захистити нас від однієї з найстрашніших хвороб.

Але насправді, основна причина хвороби – це бактерія Neisseria meningitidis, також відома, як менінгокок.

Менінгокок  -  збудник анропонозної менінгококової інфекції, найтяжчим проявом  якої є гнійний менінгіт  і менінгококцемія.

Менінгококова інфекція (МІ) – одна з найнебезпечніших. Вона передається повітряно-краплинним шляхом і має різні клінічні прояви (від безсимптомного носоглоткового носійства до генералізованих форм із високою летальністю).

Менінгококові інфекції є тяжкими, переважно дитячими захворюваннями. Щороку в світі реєструють близько 300 000 – 500 000 випадків менінгококової інфекції, зокрема 30 000 – 50 000 летальних. На одного хворого генералізованою формою менінгококової інфекції припадає 20 000 – 50 000 носіїв збудників. Найчастіше хворіють діти до 4-х років, а також підлітки та молодь.

Захворювання на менінгококову інфекцію фіксують в усьому світі. Збудником менінгококової інфекції  є менінгокок (Neisseria meningitidis) - грамнегативний диплокок, що розташовується переважно внутрішньоклітинно. Виявлено 13 серогруп Neisseria meningitidis, 6 з яких (A, B, C, W, X і Y) можуть спричиняти епідемії.

У навколишньому середовищі бактерія нестійка і швидко гине поза організмом людини.

Джерелом інфекції є люди - носії збудника, які виділяють менінгококи і не мають запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт і генералізовані форми менінгококової інфекції.

Збудник передається із краплями слизу під час кашлю, чхання, розмови. Близький тривалий контакт з інфікованою людиною-носієм сприяє поширенню хвороби.

Інкубаційний період триває 1–10 днів і в середньому становить 4 дні.

Основними клінічними ознаками менінгококової інфекції є менінгіт і сепсис. Менш поширені артрит і пневмонія. Менінгіт часто супроводжує тріада симптомів: гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів. Досить часто наявні сплутана свідомість, нудота, блювота, світлобоязнь.

Менінгококову інфекцію можуть діагностувати під час клінічного огляду хворого і подальших лабораторних досліджень змивів з носової частини горла, мокротиння, крові, спинномозкової рідини.

Природна сприйнятливість людей висока, але наслідки інфікування залежать як від властивостей збудника (вірулентності), так і від резистентності ураженого організму. Після перенесеної хвороби зберігається тривалий імунітет. 

Головним у лікуванні менінгококової інфекції є усунення причин розвитку захворювання.

Основним профілактичним заходом менінгококової інфекції є раннє виявлення та ізоляція хворих, санація виявлених бактеріальних носіїв, дотримання правил особистої гігієни, санітарно-освітня робота серед населення. У період сезонного підвищення захворюваності слід обмежити відвідування місць із великим скупченням людей.

Від менінгококової інфекції можна захиститися, зробивши щеплення. Специфічна профілактика менінгококової інфекції актуальна у країнах з високими показниками захворюваності. Планова вакцинація проти цієї інфекції включена до національних календарів щеплень Бельгії, Великої Британії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини тощо.

В Україні щеплення від менінгококової інфекції належить до рекомендованих (тобто власним коштом). Вони рекомендовані дітям, підліткам, студентам, військовослужбовцям, мандрівникам, особам із хронічними захворюваннями та всім, хто належить до груп ризику.

При появі перших симптомів необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Самолікування неприпустиме.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.