Реформа медицини на місцях: чи все гладко виходить?

Реформа медицини на місцях: чи все гладко виходить?

Медична реформа в Україні розпочалася майже півтора року тому, в січні 2018-го. 

Вже багато написано про медичну реформу та проблеми, пов'язані з нею. Багато критики з одного боку, та од – з іншого. Реформа розпочалася з первинної ланки медицини, тобто сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Та вже на цьому етапі з'ясувалося, що не все так гладко та добре, як пишуть у своїх постах міністр охорони здоров'я Уляна Супрун та її підлеглі. З метою порівняння стану реформування в місті Житомирі з іншими медичними закладами в Житомирській області ми вирішили відправитися до Краснопільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка розташована в Чуднівському районі Житомирської області та поспілкуватися з сімейним лікарем вищої категорії Сергієм Вікторовичем Малишевським.

Руслан Мороз: Що змінилося в роботі Краснопільської амбулаторії від початку проведення медичної реформи?

Сергій Малишевський: Краснопільська амбулаторія є складовою Чуднівського центру первинної медико-санітарної допомоги. Взагалі в Центр входить п'ять амбулаторій. Не має значення, скільки їх, але робота амбулаторій в сільській місцевості суттєво відрізняється від роботи аналогічних медичних закладів, які знаходяться в великих містах, через те, що територіально площа охоплення значно зростає. Наприклад, наша амбулаторія обслуговує близько чотирьох з половиною тисяч мешканців, які знаходяться в дев'яти населених пунктах. Є населені пункти, де населення взагалі біля ста чоловік. До цієї пори там ще є фельдшерський пункт (ФП) або фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) та працює медпрацівник, але, з урахуванням тенденції медичної реформи, це абсолютно збитково. Економічно оправданим є ФАП, який обслуговує не менше п'ятисот мешканців. А якщо врахувати, що зараз майже кожне село повинно мати медичного працівника, то результатом реформи стало те, що лікар, який підписав декларації про обслуговування населення, не в змозі фінансово забезпечити таку кількість середнього медперсоналу. Тому що лікар в Житомирі або в Бердичеві набирає дві тисячі або тисячу вісімсот декларацій за рахунок однієї 9-поверхівки і біля неї працює. У нього – одна медсестра, один кабінет, один комп'ютер, то на селі потрібно забезпечити роботу ФАПів медикаментами, зарплатою середнього медперсоналу, паливом та всім іншим, необхідним для нормальної роботи. В мене дев'ять ФАПів, три або чотири працівники амбулаторії , то я «тягну» не одну медсестру, а з десяток середнього медперсоналу. Ось і різниця між міським та сільським варіантом реформи. Тому так чи в іншій спосіб маленькі ФАПи мусять закриватися. Вони зовсім економічно не вигідні. Відповідно, те населення, яке звикло там завжди отримувати від свого фельдшера допомогу, буде ущемлене в своїх інтересах. Мені здається, що це недолік цієї реформи. Але на даний момент наше керівництво, обраховуючи всі ризики, намагається максимально зберегти ФАПи та медичну периферію. Але безкінечно це тривати не може.

Руслан Мороз: Скільки населення обслуговує зараз ваша амбулаторія та яка кількість персоналу в вашій амбулаторії?

Сергій Малишевський: Зараз амбулаторія обслуговує чотири тисячі населення. Окрім сімейних медсестер, яких зараз працює три, ще працює лаборант. Відповідно мусить бути санітарка. В різних амбулаторіях може бути по-різному, але в мене одна медсестра має уклін більше роботи з дітьми, одна виконує обов'язки медсестри денного стаціонару та старшої медсестри, третя –працює з дорослим населенням. Додаємо ФАП, а це ще сім працівників. Тобто зі мною разом дванадцять працівників в одній амбулаторії. Або на одного лікаря приходиться одинадцять осіб середнього медперсоналу. 

Руслан Мороз: Стосовно лаборанта, які саме аналізи можливо зробити в вашій амбулаторії?

Сергій Малишевський: Загальноклінічні аналізи, в тому числі аналізи на цукор, діастаз. Вони більш інформативні для лікаря і вкрай необхідні для швидкого якісного надання медичної допомоги. Можемо зробити підрахунок тромбоцитів, якщо є така патологія. Тобто загальні аналізи сечі та крові з деякими нюансами. 

Руслан Мороз: А як ви можете прокоментувати випадки, коли амбулаторії відмовляються від свого лаборанта та укладають договори з крупними приватними лабораторіями?

Сергій Малишевський: У Чуднові, де знаходиться Чуднівська амбулаторія і наш Центр первинної медико-санітарної допомоги, працює кабінет від однієї з приватних лабораторій. Але на периферії важче працювати. Коли потрібно зробити розширений аналіз, ми звертаємось без проблем. А так, щоб забирати кров та потім її переправляти до лабораторії, поки ця система не відпрацьована та дуже вартісна. 

Руслан Мороз: Яка кількість хворих або взагалі пацієнтів, які звертаються до амбулаторії протягом дня?

Сергій Малишевський: Не менше двадцяти за день. Найпоширеніші захворювання – це захворювання органів дихання (бронхіти, пневмонії), а також загострення хронічних хвороб у дорослого населення, почастішали пієлонефрити, ларинготрахеїти. В людей похилого віку більш розповсюджені гіпертонічна хвороба, серцево-судинна недостатність.

Руслан Мороз: Зараз достатньо того фінансування, яке виділяється на потреби амбулаторії?

Сергій Малишевський: Так, кількість грошей, яка надходить з національної служби здоров'я, на даний момент достатня. Звичайно, грошей багато не буває, але такого, щоб люди залишилися без зарплатні або щоб не вистачило ліків на першу допомогу, ще не було. Для надання першої невідкладної допомоги в нас все є та ми це робимо за рахунок держави, тобто для пацієнта це безкоштовно. Але якщо потім постає питання подальшого лікування, то тоді вже придбання ліків буде актуальним. 

Руслан Мороз: Як змінилася заробітна плата у медичних працівників після реформи?

Сергій Малишевський: Якщо брати середній медичний персонал, то вона зросла. Може, не дуже суттєво. Щодо лікарів, то після підписання декларацій заробітна плата зростає в рази. В порівнянні до реформи, то якщо у сімейного лікаря є 1800 декларацій, які потрібно мати, то зарплата зростає якщо не в два рази, то на відсотків 70-80 точно. Щодо мене, то в нашій амбулаторії підписано біля двох з половиною тисяч декларацій. Але тут є нюанс. Згідно законодавства, мені потрібно мати 1800 декларацій, решта – не оплачується. Це пов'язано в першу чергу з обмеженням: якщо в лікаря дуже багато декларацій з пацієнтами, він не в змозі фізично надати якісно медичну допомогу.  Тому наше керівництво допомагає, по-перше, набрати лікарю необхідну кількість декларацій, по-друге, слідкує, щоб не було перенавантаження в лікаря. Це дуже розумна позиція.

Руслан Мороз: А зараз як планується робота амбулаторії та яке обладнання у вас є?

Сергій Малишевський: Зараз пацієнти можуть зробити кардіограму, загальні аналізи крові та сечі. Повністю є фізіотерапевтичне обладнання, різні офтальмоскопи, ларингоскопи, комп'ютери. Тобто все потрібне в нас є. До того ж, у відповідності з діючої програмою, в нашому селі будується нова амбулаторія. Там відповідно закладено кошти на сучасне обладнання.  

Руслан Мороз: Відповідно до діючої реформи, введено таке поняття, як телемедицина. Як ви до цього ставитесь?

Сергій Малишевський: Я двічі їздив на конференції, де зазначалося, що в тих, в кого будуються нові амбулаторії, буде обов'язково встановлено обладнання для телемедицини. Я вважаю, що це дуже добре, тому що якщо скористатися такою можливістю, то можна надати в найкоротші терміни кваліфіковану допомогу, якщо людина попала в складну ситуацію. А вони можуть бути різні. Проблема полягає в тому, що немає якісного Інтернету. В нас він проводовий. А є амбулаторії, де Інтернет працює за допомогою додаткових антен. Взагалі це проблема не тільки наша, це проблема всього району. 

Руслан Мороз: А які проблеми є у вас як у лікаря?

Сергій Малишевський: Після проведення реформи, та й до цього, населення вважає, що якщо це мій сімейний лікар, то він не має права взагалі на особисте життя. Тобто вдень та вночі він повинен надати необхідну допомогу. Може, це і добре, так повинно бути. Але повинна також бути добре відпрацьована система, коли доктор також ввечері та вночі має якесь особисте життя. Може, якісь випадки можуть обслуговуватись швидкою допомогою, а взагалі на таких великих дільницях має бути ще один лікар, щоб, якщо один захворіє або поїде на відпочинок, хтось мав його підмінити. Я на цій дільниці працюю з 2000 року, але жодного разу ще не був у відпустці, тобто двадцять років я працюю взагалі без відпусток. 

Руслан Мороз: Що б ви хотіли побажати самі собі?

Сергій Малишевський: Я б хотів побажати сам собі, своїм пацієнтам, всьому населенню, яке проживає на моїй дільниці, міцного здоров'я, щоб хвороб було поменше. І щоб реформи, які в нас проводяться, були проведені максимально ефективно. Реформи обов'язково потрібні, але вони також завжди болючі. 

Руслан Мороз

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

17:21 День Державного Прапора та День Незалежності України у Житомирі. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ 16:38 Городниця, Пулини та Новогуйвинське стали членами Асоціації міст України 16:13 "Пісенний Спас": фото з фестивалю 16:02 Заради відновлення стосунків із дівчиною іноземець застосував до неї фізичну силу Від читача 21:35 Удавка для столичного рынка песка: резонансное расследование 15:00 Як житомиряни святкують Яблучний Спас. ФОТО 14:35 На Житомирщині працює комісія Генерального штабу ЗСУ 14:16 Житомирян турбує агресивність безхатніх тварин у місті 12:45 У 40 - крутіше всіх! Телеведучий Андрій Данилевич відзначає ювілей 12:07 Де у Житомирі сьогодні не буде води 11:53 У Коростишівському районі вночі горів будинок 11:45 5 трендів нової Ради. Чого чекати від «Слуги народу»? 11:20 За добу вогнеборці загасили 5 пожеж на сміттєзвалищах 10:54 У Житомирі відбувся фестиваль LAMPA.DOC 10:16 У Житомирі затримали трьох крадіїв 10:01 Сьогодні у Житомирі ясно 09:51 Сьогодні православні християни святкують Яблучний Спас
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up