Профілактика бронхіальної астми

Бронхіальна астма – одне з найнебезпечніших і поширених захворювань нижніх дихальних шляхів, що вражає близько 15% населення країни.

Хворобу діагностують в усіх вікових групах населення, проте найчастіше перші прояви захворювання виникають в дитячому віці. Спостерігається також  високий  відсоток  захворілих серед  людей старших за 40 років. Супроводжується  важким перебігом  з характерними нападами задухи, гострої алергічної реакції, спазмами і набряками слизової оболонки бронхів.

Виникненню бронхіальної астми можуть сприяти наступні фактори:

- алергени навколишнього середовища – алергени тварин, кліщі побутового пилу, грибки;

- вірусні захворювання дихальних шляхів;

- хронічний риносинусит;

- ожиріння;

- гіперчутливість до аспірину чи НПЗЗ;

- використання бета-блокаторів (в тому числі й офтальмологічних);

- тютюновий дим та інші забруднюючі фактори зовнішнього середовища;

- професійні фактори – опромінення, пил, фарби, спреї;

- емоційні фактори та стреси;

- перинатальні причини – недоношеність, куріння матері, вік матері.

Розрізняють:

- первинну профілактику, яка  направлена на попередження захворюваності на бронхіальну астму;

- вторинну профілактику – заходи, спрямовані на зменшення важкості проявів захворювання.

Для зменшення ризику виникнення бронхіальної астми варто зменшити вплив на організм факторів, котрі провокують розвиток бронхіальної астми. Дослідження демонструють зв’язок розвитку захворювання в ранньому віці з впливом високих рівнів алергенів кліщів та домашнього пилу. Вплив тютюнопаління матері під час вагітності позначається на функціонуванні легень малюка та має зв’язок з розвитком захворювання.

Уникнення контакту з алергенами є важливим заходом вторинної профілактики захворювання. Потужними провокаторами симптомів хвороби є алергени тварин (найчастіше, котів та собак). Тютюнопаління чинить негативний вплив на функції легень, якість життя, провокує потребу в прийомі лікарських засобів та збільшує ризик розвитку побічних реакцій на них. Деякі дослідження вказують на прямий зв’язок між вираженістю симптомів захворювання та зростанням індексу маси тіла.

Тому для зменшення проявів захворювання, варто скористатись наступними порадами:

1. Слідкуйте за чистотою: регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Варто позбутись килимових покриттів та м’яких іграшок в приміщеннях, де перебуває пацієнт з БА. Прати білизну варто при температурі вищій за 550 С. М’які меблі необхідно обробляти акарицидами.
2. Для зменшення вмісту алергенів в повітрі варто використовувати механічні системи вентиляції, з чи без осушування повітря (залежно від ситуації).
3. Обмежте використання побутової хімії, а під час прибирання користуйтеся гумовими рукавичками і маскою;
4. Доведеться позбутись домашніх улюбленців в разі, якщо контакт з ними провокує загострення симптомів хвороби. Корисним буде використання додаткових засобів для усунення їх алергенів – повітряні фільтри, потужні пилосмоки з високим ступенем очищення повітря.
5. Необхідно скерувати зусилля на зменшення індексу маси тіла (після попередньої консультації з відповідними фахівцями).
6. При перших підозрах на алергію, зверніться до лікаря, не займайтеся самолікуванням.
7. Будьте активними,  мотивуйте себе гуляти щодня за будь-якої погоди.

З астмою можна жити, а якість життя залежить від Вашої  уваги  до себе.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.