Нові амбулаторії та Інтернет у селах: як просувається медична реформа

Минулого року понад півмільйона осіб в Україні потрапили на прийом до лікаря за допомогою онлайн-запису. Такі дані наводить медична інформаційна програма Helsi, що увійшла до національної електронної системи охорони здоров'я eHealth. Можливість записатися до спеціаліста через Інтернет надають майже всі медичні заклади столиці і деяких інших міст України. Однак медреформа передбачає набагато ширше використання сучасних технологій та електронного документообігу, зокрема у сільських амбулаторіях та медпунктах. Запровадження деяких нововведень розпочалося ще минулого року. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, що вже вдалося зробити і які зміни чекають на громадян попереду.

Нові амбулаторії та Інтернет у селах: як просувається медична реформа

Електронні картки та лікарняні

31 січня 2018 року в Україні набули чинності закони, які були покладені в основу медичної реформи. Це закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Це означає, що медична реформа тепер швидко набере обертів. Уже у квітні МОЗ розпочинає широкомасштабну національну кампанію «Обери свого лікаря», яка повинна допомогти громадянам остаточно визначитися з терапевтом або сімейним лікарем, який наглядатиме за їхнім здоров’ям. У міністерстві нагадують, що з вподобаним спеціалістом потрібно укласти договір, або так звану декларацію. Станом на 2 лютого це вже зробили майже 31 тисяча українців. Про це свідчить статистика Національної електронної системи охорони здоров’я eHealth. Завдяки цій системі з 1 липня 2018 року медики первинної ланки почнуть переходити на новий порядок оплати праці – відповідно до кількості пацієнтів та укладених із ними декларацій.

Варто відвідати

Турнір DOTA 2x2

Щоб підписати такий договір, людині необхідно надати лікарю паспорт, ідентифікаційний номер та номер телефону, на який прийде смс з кодом-підтвердженням. У разі відсутності мобільного телефону лікар повинен внести у систему не лише декларацію, а й додати копії документів пацієнта. Такий механізм дозволить уникнути появи «мертвих душ» у лікаря, й оплату він отримає лише за реальних пацієнтів.

«Електронний інструмент створить додаткові можливості для перевірки, тому що за одного пацієнта держава платить лише один раз», – пояснив керівник проектного офісу eHealth Роман Бугай.

За словами пана Бугая, наступний етап розвитку системи – це запровадження електронних медичних карток. Увесь анамнез пацієнта, результати його аналізів, перебіг хвороби зберігатимуться не в реєстратурі, а в онлайн форматі. Тож інформація буде доступна лікарю у будь-який момент, а якщо хворий завітає до іншого спеціаліста, той зможе швидко ознайомитися з цими даними. До кінця року в міністерстві також планують запровадити електронні лікарняні листки. Це дозволить не лише спростити документообіг, а й зупинить бізнес на довідках, які сьогодні можна легко купити.  

«Відомі випадки, коли лікар за день оформив 75 лікарняних, і лікарня видала 20 тисяч лікарняних. Явно тут працює схема. Коли запуститься електронний реєстр, можна буде відстежувати всі лікарні країни», – зазначає координатор проекту урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко.

 

 

Комп’ютер – у кожне село

Експерти звертають увагу, що відчути переваги еHealth зможуть далеко не всі українці. Оскільки на сьогодні у більшості сільських амбулаторій та медпунктів немає ані комп’ютерної техніки, ані доступу до Інтернету.

«До районних центрів, в принципі, «Укртелеком» провів усі комунікації, але ж амбулаторії знаходяться не лише в райцентрах, а й у віддалених селах, тому до них ще треба дотягнути комунікації», – розповідає завідувач відділом медичних інформаційних систем «Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем» НАНУ Олександр Коваленко.

У Міністерстві запевняють, що підключитися до eHealth зможуть усі медичні заклади, незалежно від їхнього розташування. Адже в Україні вже розпочалася імплементація закону про сільську медицину, який передбачає забезпечення всіх сільських амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та медичних пунктів набором сучасної діагностичної апаратури та комп’ютерами з виходом у всесвітню мережу. За інформацією МОЗу, у Гадяцькому районі, що на Полтавщині, на початку 2018 року вже комп’ютеризували всі сільські й міські амбулаторії, ФАПи та районну лікарню.

«Створивши єдину мережу Гадяцького району, ми об’єднали денний стаціонар і амбулаторії. Це забезпечує швидкий обмін даними.  Фахівець із Центральної районної лікарні бачить, що відбувається на селі, далі ця інформація потрапляє в стаціонар. Ця система забезпечує контроль за якістю медичної допомоги», – розповідає голова Гадяцької райдержадміністрації Олексій Матюшенко.

Також у січні цього року 10 комп’ютерів отримав центр первинної медико-санітарної допомоги Нововоронцовського району Херсонщини – одного із найвіддаленіших куточків області. Оснащення амбулаторій триває і в інших областях України.

«Ми значно підвищимо рівень медичного захисту і медичних послуг для 14-15 млн українців, які живуть у сільській місцевості», – наголосив глава держави Петро Порошенко.

Нова мережа амбулаторій

Щоб амбулаторії могли ефективно працювати, медреформа також передбачає створення  спроможної мережі медичних закладів первинної допомоги. МОЗ спільно з Мінрегіонбудом розробив спеціальну методику формування такої мережі. На основі цих рекомендацій до 1 лютого місцеві громади мали вирішити, які медичні установи потребують переобладнання та реконструкції, де необхідно побудувати нову амбулаторію або медпункт, а де потрібно поліпшити інфраструктуру чи звести житло для медика. Тепер ці проекти повинно затвердити Міністерство охорони здоров’я.

«Ми проведемо консультації з місцевим самоврядування і лікарями щодо амбулаторних дільниць, які повинні з’явитись на території району з покриттям всієї площі сільської території, включаючи населенні пункти і малі міста, – підкреслює віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко. – Маємо переорієнтувати первинну ланку безпосередньо на амбулаторію, де є лікар, обладнання, транспорт і якісні можливості первинної допомоги».

Місцева влада повинна врахувати потреби кожного населеного пункту і рівномірно розподілити медзаклади по всій території громади, району та області. Так, у містечку з населенням понад 15 тисяч осіб має працювати центр медико-санітарної допомоги зі штатом не менше 7 сімейних лікарів або терапевтів. А селу на 750 осіб буде достатньо медичного пункту, де людей прийматиме фельдшер або медсестра та куди періодично навідуватиметься лікар.

У МОЗ наголошують, що якісні зміни у медичних послугах можливі лише за активної участі громад та місцевих органів самоврядування. Медицину можна зробити ефективною, сучасною та максимально наближеною до потреб кожного українця – у селі чи в місті.  

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю

Коментарі

Упродовж 5-11 лютого епідемічний поріг перевищений у 5 областях. МОЗ України закликає не займатись самолікуванням, а лікарів...

Це документальна історія життя оперного співака зі світовим ім’ям та унікальним голосом – Василя Сліпака, який брав активну...

За 2 місяці в області стартували 3 проекти із будівництва потужних сонячних електростанцій. Загальна сума інвестицій – понад...

Ще до приїзду рятувальників власниця оселі вивела з палаючого будинку своїх чотирьох неповнолітніх дітей

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up