Некомпетентність чиновників на рівні МОЗ при закупівлях кисню мало не коштувала життя хворим на COVID-19

Майже три тижні лікарні області перебували в екстремальних умовах – скасовувалися планові операції, переносилися обстеження, а хворі на COVID-19 задихалися від нестачі кисню.

За словами медиків, потреба хворих, інфікованих штамом коронавірусу «Дельта», майже вп’ятеро більша за попередні види штамів. ВООЗ внесла кисень до списку життєво важливих медикаментів із 2017 року. За даними організації, нині понад пів мільйона пацієнтів із COVID-19 по всьому світу щодня потребують медичного кисню. Під час пандемії десятки країн зіштовхнулися з гострим кисневим дефіцитом.

Куди подівся кисень? Або чому заклади охорони здоров’я залишилися без грошей, фінансування та кисню для важкохворих?

Нещодавно сайт Житомирської міської ради повідомив про кричущу ситуацію з киснем у лікарнях. У Верховній Раді назвали нестачу кисню для лікарень диверсією. Як заявив голова Комітету ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, два найпотужніші заводи стали на технічну профілактику. На прохання уряду відкласти технічну профілактику вони відповіли, що це неможливо. Це приватні заводи. В Україні усі кисневі заводи – приватні». На його думку, ситуацію прохлопало МОЗ, яке знало про майбутнє закриття підприємств на ремонт, але не зреагувало належним чином. Тепер же ситуацію треба вирішувати в ручному режимі.

Нині Україні потрібно 344 тонни кисню на день. Загалом у країні виробляють медичний кисень 25 підприємств. Але найбільші з них – Лінде газ Україна та Месер Україна – зупинилися на плановий ремонт. Тому, за словами голови МОЗ Віктора Ляшка, зараз міністерство звернулося за допомогою і до виробників технічного кисню.

Однак, на думку багатьох, влада ситуацію просто прохлопала. Депутат Ради Анатолій Бурмич нагадав: «Це вже не перша і не друга хвиля. Тому можна було до третьої хвилі винести певні уроки. Ми знаємо, що штаб із боротьби з COVID-19 очолює президент. І що ми маємо сьогодні? Друге місце в Європі із захворюваності та смертності від коронавірусу. До того ж нам вже закривають в'їзди в деякі країни через високий рівень небезпеки». На його думку, влада може це робити спеціально, щоб люди хворіли та не виходили на протести з приводу відсутності газу, опалення та цін на комуналку.

До речі, у ЗМІ з'явилися листи з повідомленням від виробника кисню про планову зупинку виробництва, датовані травнем 2021 року. Отже, майже за чотири місяця ніхто не спромігся вчасно закупити кисень для лікарень. А це означає, що бездіяльність у цьому напрямі – відвертий злочин, за який відповідальні чиновники мають не просто втратити посади, вони мають сидіти у в'язниці. Всі виправдання та переклад стрілок на кшталт «це диверсія» мають максимально нікчемний вигляд. Як і звіти РНБО про те, що провал вакцинації – це результат інформаційної атаки Росії.

Нарешті перемогли самих себе

І тільки у понеділок з’явилося повідомлення, що відновили роботу два найбільші виробники кисню. Обидва підприємства з середини жовтня проводили планові регламентні роботи. Міністерство охорони здоров’я звернулося до них із проханням надати резервний запас кисню, щоб забезпечити ковідні лікарні до завершення регламентного обслуговування. Нині 35 підприємств у країні виробляють понад 400 т кисню на добу, абсолютна більшість з них працює на максимальну потужність. 

Довідково. Хвилі ковіду мають різний характер, тому необхідність у кисні залежить від їхньої інтенсивності. Хворий на ковід зараз споживає у 5-6 разів більше кисню, ніж у попередні хвилі. Якщо на початку жовтня в Україні споживали 280 т кисню на добу, на середину – 330 т рідкого кисню, то зараз вже 367 т. 

На сьогодні вдалося забезпечити киснем більш як 38 тис. ліжок за допомогою централізованих систем, облаштовано понад 160 систем централізованого постачання кисню, додатково встановлено понад 130 кисневих станцій та більше як 150 кріогенних газифікаторів. При цьому кожна область вирішує самостійно, як розпоряджатися наданим киснем. 

Загалом на потреби удосконалення систем киснепостачання цього року вже було виділено 1,148 млрд грн. Із них цієї осені в регіони направили майже 400 млн грн. Отже, місцева влада мала час встановити кисневі станції чи закупити балони. 

Міністерство охорони здоров’я повідомляє, що продовжує працювати над додатковим забезпеченням киснем закладів охорони здоров’я, які лікують хворих на ковід. Але при цьому МОЗ замовчує, що було повідомлено про планове призупинення виробництва кисню ще у травні цього року. Чотири місяці ніхто нічого не робив, а ось коли люди почали задихатися від нестачі кисню, почалися «героїчні» спроби переломити ситуацію.

Під час засідання бюджетної комісії Житомирської обласної ради було підтримано рішення надати допомогу низці лікарень для закупівлі кисневого обладнання. У вівторок зранку у лікарнях міста ще не було кисню, але з другої половини дня почали його завозити, і він одразу потрапляв до хворих. За повідомленням представників Житомирської обласної державної адміністрації, зараз кисень завозять у всі лікарні, де є у ньому потреба.

Як транспортується кисень?

При виробництві медичного кисню повітря охолоджується до мінус 183 градусів Цельсія, що спричиняє конденсацію кисню та відокремлення його від повітряної суміші. Потім рідкий кисень у спеціальних контейнерах транспортується до лікарень. Там він подається в установки для випарювання, де відбувається його повторне нагрівання. Внаслідок цього кисень переходить у газоподібний стан і через центральну систему розподілу надходить до лікарняних ліжок.

У країнах із менш розвиненою інфраструктурою та відсутністю у лікарнях необхідного технічного обладнання хворі отримують кисень із балонів зі стислим газом. Незважаючи на те, що вони є громіздкими для транспортування, ця технологія досить проста у застосуванні – балон можна встановити прямо біля ліжка пацієнта. Але порівняно з першою технологією використання балонів для забезпечення хворих на кисень набагато дорожче, тому що він купується в менших обсягах і його транспортування коштує дорожче.

Коли проблему дозволяє вирішити кисневий концентратор

Медичні кисневі концентратори – спеціальні установки, створені для використання у медустановах із різним обсягом споживання. Їхнє застосування дозволяє отримувати кисень безпосередньо з атмосферного повітря. Концентратори кисню відрізняються за продуктивністю, чистотою одержуваного газу та іншими параметрами. Звісно, концентратор не може повністю замінити постачання чистого кисню, але допомогти та врятувати життя в його силах.

Як працюють концентратори?

Концентратори кисню працюють за принципом короткоциклової безнагрівної адсорбції з використанням молекулярних сит. Вони виробляють кисень з повітря у кілька етапів: повітря з довкілля проходить первинне очищення в протипиловому фільтрі; концентратор підвищує тиск очищеного повітря за допомогою безмасляного компресора; стиснене повітря додатково очищається у фільтрах; стиснене повітря проходить крізь камери з адсорбером, який відокремлює молекули кисню від молекул азоту; готовий концентрований кисень пропускається через ротаметр, що регулює і показує об'ємну витрату виробленого газу. 

Руслан Мороз

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram 
• Facebook 
• Instagram

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.