Перша персональна виставка Тимофія Сокольнікова: історичне фентезі у графічній техніці
У Житомирській обласній бібліотеці для дітей готується до відкриття перша персональна виставка графіки Тимофія Сокольнікова.
Тимофій навчається у Житомирській загальноосвітній спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 16. Вже декілька років він вихованець гуртка «Юний дизайнер» Житомирського центру творчості дітей і молоді, в якому і вдосконалює власне мистецтво графіки під керівництвом професійних художників – Катерини та Віктора Дацунів.
«У нас вже стало доброю традицією розпочинати рік зі звітної виставки наших гуртківців, – розповідає керівник гуртка «Юний дизайнер» Віктор Дацун. – Зазвичай ми обирали найкращі роботи серед усіх вихованців, але цього разу дуже відповідально підійшов до підготовки виставки саме Тимофій Сокольніков. Всі його роботи різнопланові, різнохарактерні, їх об’єднує тільки те, що вони виконані в техніці графіки».
«Тимофій не боїться працювати з лініями та великим форматом. Майже всі його роботи, незважаючи на великий розмір, ретельно пропрацьовані. Ми завжди ставимо Тимофія в приклад іншим. Він міг би стати професійним художником, але, на жаль, вирішив залишити графіку як хобі і обрати після закінчення школи іншу спеціальність. І це тільки доводить, що людина талановита у всіх напрямах діяльності і може натхненно працювати з творчими матеріалами, при цьому обираючи собі іншу професію», – додає Катерина Дацун.
Ми поспілкувалися щодо виставки із самим автором чудових робіт – Тимофієм Сокольніковим.
Руслан Мороз: Чому ви обрали саме техніку графіки?
Тимофій Сокольніков: Я малюю багато ще з дитинства. Спочатку малював фарбами, але з кольорами не дуже вийшло, тому я став малювати простими олівцями. Також я почав багато читати японську літературу і надихатися нею в пошуках нових жанрів, нових стилів. І від звичайного олівця перейшов вже на лінери, ручки, туш. Як виявилось, колір мене не дуже приваблює. Мені подобаються більш темні відтінки.
Руслан Мороз: А чому саме японська література вас надихає на творчість?
Тимофій Сокольніков: Мене найбільш цікавить жанр коміксів. Це не схоже на те, як малюють на Заході та в Америці. Японська література надихає мене в тому напрямі, до якого лежить моя душа, – графіки.
Руслан Мороз: Чому саме темні тони у ваших роботах поєднуються з дуже великою складністю зображень? Це храми, вершники, лицарі…
Тимофій Сокольніков: У багатьох роботах є різне значення, різна тема. У деяких я просто намагаюся передати свої фантазії, свої думки, а у деяких скомпонувати звичайне бачення храмів із незвичайними фресками. Я також пишу фентезі, тому деякі з робіт – це ілюстрації до моїх текстів.
Руслан Мороз: Фентезі якого напряму вас приваблює?
Тимофій Сокольніков: Я пишу в стилі історичного фентезі та намагаюся створити власний всесвіт. У моїх текстах є своя історія, власна міфологія, герої. Це історія створення землі, яка сама проситься на папір з іншого паралельного світу. І мої роботи ілюструють це.
Руслан Мороз: А чому ви вирішили обрати іншу спеціальність, ніж художник?
Тимофій Сокольніков: Я вирішив не робити улюблену справу своєю роботою на все життя і тому готуюся до вступу на історичне відділення нашого педагогічного університету. Але це не означає, що я покину малювати. Це моє захоплення і частинка моєї душі.
Руслан Мороз
