Змагання сміливих та сильних духом

У неділю, 25 лютого, відбувся відкритий чемпіонат м.Житомир  зі спортивного туризму (пішохідний) у закритих приміщеннях на дистанціях 1-3-го класу складності.

Змагання сміливих та сильних духом

Організатором цього заходу виступило управління  у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради. Функції головної суддівської колегії чемпіонату  виконав міський культурно-спортивний центр Житомирської міської ради.

 

Змагання пройшли на базі підліткового клубу «Фортуна» МКСЦ Житомирської міської ради, що знаходиться на Богунії, на території Житомирського військового інституту ім.. С.П.Корольова.

На цей чемпіонат виставили своїх учасників три команди. Самою чисельною була команда «Фортекс» підліткового клубу «Фортуна», м.Житомир, тренер Уланова Лариса Анатоліївна. Наступною була команда Студеницької загальноосвітньої  школи 1-3 ступенів, с.Студениця, тренер Гончаренко Микола Володимирович. Третя команда, незважаючи на досить низьку температуру (близько -15 градусів Цельсія), приїхала з смт. Радомишль і складалася з вихованців районної станції юних техніків (СЮТ), тренер Ніколаєнко Антон Юрійович.

 

Змагання були розділені на 4 етапи. На першому етапі змагалися діти віком 2009-2007 р.н., на дистанції 1-го класу складності. На другому етапі змагалися юнаки молодші 2006-2004 р.н. на тій самій дистанції. Третій етап проходили юнаки старші 2003-2001 р.н., та дистанція була вже 3-го класу складності. І на останньому етапі змагалися дорослі 2000 р.н. і старші.

 

Головну складність цих змагань складало те, що учасники повинні були прокладати собі трасу самі способом самонаведення. Це означає, що кожен спортсмен повинен сам собі підготувати кожен етап: навісити мотузки для підйому, спуску, траверсу (горизонтальному переходу по вертикальній стіні, маючи лише виступи-опори для ніг та окремо завішені карабіни для опори руками), горизонтальної переправи (по самостійно натягнутій мотузці), переправи по горизонтальних перилах (дві горизонтальні мотузки, по нижній переступають ногами, за верхню тримаються руками). Потрібно було самостійно не тільки навісити  мотузки, але й забрати їх після кожного етапу разом з собою, щоб на цих же мотузках пройти наступний етап.

 

У спортивному туризмі діють досить жорсткі правила безпеки, що пов’язано з технічною складністю проходження трас та тією небезпекою, що криється в них. Тому судді чемпіонату суворо слідкували за тим, щоб кожен учасник вірно виконував прийоми самострахування та дотримувався правил техніки безпеки. Та спортсмени показали високий рівень професійних вмінь та знань, чітко і правильно проходили етапи, а якщо і допускали помилки, то незначні.

 

 Взагалі слід відзначити високий рівень спортивного духу, сміливості  і витривалості учасників. Кожен етап вимагав максимального напруження всіх сил, адже постійно приходилося працювати з вагою власного тіла, плюс вага спорядження . А це ще 5-12 кілограмів в залежності  від складності етапу і кількості мотузок, які необхідно на собі нести. Та незважаючи на ці труднощі , спортсмени наполегливо і цілеспрямовано йшли по дистанції до фінішу, іноді показуючи просто дивовижну рішучість. У однієї учасниці на ім’я Ярослава зі Студениці на першому етапі мотузка вузлом зачепилася за допоміжну мотузку кріплення колоди. І як дівчина не старалася, висмикнути мотузку з цього полону їй не вдавалося. Але вона не здавалася, розкачала колоду і силою вирвала мотузку з пастки. І в цей же момент в ту ж пастку вскочив наступний вузол на мотузці. І знову їй прийшлося боротися за звільнення мотузки, докладаючи всі свої сили. І знову вона перемогла, знову їй вдалося вивільнити мотузку. На наступному етапі , після натягування горизонтальної переправи, Ярослава торкнулася спиною до підлоги, а це заборонено правилами,  учасник має повернутися на початок етапу  і почати все по-новому. Тому дівчина повернулася і знову почала наводити переправу, хоч і була вже фізично виснажена. Але вона все рівно знову навісила собі мотузку, переправилася по ній та перейшла на наступний етап, не менш виснажливий, ніж попередній.

 

Фізичних сил в неї вже не вистачало, але сила духу та незламна воля вели її вперед, до перемоги.  І так себе вів кожен спортсмен, починаючи з самих маленьких, восьмирічних, і закінчуючи тими, кому вже п’ятий десяток.

 

Варто зазначити, що багато вихованців клубів зі спортивного туризму в тяжкий для Батьківщини час  стали на її захист, пішли добровольцями в Збройні сили України. І служба їхня проходила в основному в підрозділах розвідки та спеціального призначення. Це пов’язано з тим, що підготовка зі спортивного туризму, отримана в дитячому та юнацькому віці, виявилася дуже цінною для виконання специфічних завдань з розвідки. І командири підрозділів цінували їх як особливо підготовлених бійців.

 

Але матеріальне забезпечення клубів зі спортивного туризму, як було видно по учасниках чемпіонату, на досить низькому рівні. Не вистачає альпіністських карабінів, мотузок, різних затискачів та пристроїв для мотузок, страхувальних систем та обв’язок, компасів, похідного та бівачного спорядження. Захисні шоломи та карабіни одна команда передавала іншій, бо не у всіх командах вони взагалі є. Відсутність байдарок та відповідного спорядження унеможливлює проведення підготовки та змагань з водного туризму.

 

Все це негативно відображається на якості навчання і підготовки юних спортсменів. І хоча тренери як ентузіасти своєї справи намагаються знайти кошти на це все, а дещо і купують за власний рахунок, осилити забезпечення клубу відповідним спорядженням вони не можуть.

 

Тому було б добре, якби знайшлися небайдужі до майбутнього нашої Батьківщини люди чи організації, які б надали допомогу по розширенню матеріальної бази таких дитячих спортивних туристичних клубів, по організації змагань зі спортивного туризму, по організації піших категорійних походів. Адже в багатьох містах і селах нашої області вони ще збереглися, ще функціонують за рахунок тренерів-ентузіастів, які навіть при відсутності спорядження умудряються підготувати своїх вихованців до участі у таких змаганнях, як цей чемпіонат.

 

Допомагаючи таким клубам та дітям, що в них займаються, ми виростимо з них сміливих і мужніх людей, і чим більше їх буде, тим впевненіші ми будемо у своєму майбутньому, адже саме ці діти його будуть будувати разом з нами.

 

 А ті, хто може допомогти чи  бажає долучитися до спортивного туризму, можуть звертатися до керівника підліткового клубу «Фортуна»:

Уланова Лариса Анатоліївна, тел.: +380971980482, електронна скринька:  lara.anatolivna.ula@gmail.com  , сторінка клубу у Facebook: Лариса Уланова, Житомир.

Адреса:  м.Житомир, БОС 1/127, підлітковий клуб «Фортуна».

Олекса  Древля

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

12:01 Ігор Гундич про гру ФК «Полісся»: Цього для результату і виконання завдання не достатньо – очікуйте на зміни 11:48 Випив - украв, протверезів- намагався позбутися 11:44 Викрадений в Норвегії автомобіль знайшовся на Житомирщині 11:20 Чоловік втопився у власній криниці Від читача 23:02 CHERNOBYLING 2018: перший постапокаліпсис фестиваль urbex, музики та мистецтв вже у Києві 11:00 На Житомирщині продовжують перевіряти легальність підприємницької діяльності з випалювання вугілля 10:45 Нова Пошта Космічний Напівмарафон: дитячі забіги 10:25 МОЗ про причини харчових отруєнь та профілактику небезпечних хвороб і станів 10:09 Монети царської Росії громадянин Молдови намагався перевезти через білоруський кордон 09:50 Житомирський прикордонний загін отримав міжнародну технічну допомогу 09:20 У Житомирі відбувся благодійний концерт на підтримку солістки гурту "Фрістайл" Ніни Кірсо 09:06 Курс валют на 20 липня: гривню послабили 08:58 Погода у Житомирі 20 серпня: ясно, без опадів, до 27 тепла
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up