-  Як давно займаєшся легкою атлетикою і з чого починалося твоє захоплення спортом?

- Займаюся вже більше 10 років. Усе почалося з того, що у мене сестра спортсменка, вона мене з собою привела.

-     Пам’ятаєш свої перші змагання? Хвилювалася перед виступом?

-     Мої перші в житті змагання проходили в Житомирі, це був чемпіонат області. Як маленькій дитині мені, навпаки, було це цікаво – жодного страху, нові емоції. Ти просто стаєш і «несешся», показуєш усе, на що здатна, щоб тренер був задоволений тобою.

-     Яка перемога була найяскравішою, а поразка – найприкрішою?

-   Найяскравіший спогад – Чемпіонат України 2014 року в Києві. Перемога на ньому для нас з тренером стала приємною несподіванкою. Це був відбірковий чемпіонат на Чемпіонат Європи. Що стосується поразок, то ми не ставимо І місце як самоціль і робимо ставки на призові місця, які, зазвичай, мені вдається здобути. Звісно, були змагання, на яких з тих чи інших причин я не показувала той результат, на який була готова. Але, загалом, змагань, які принесли тільки розчарування, не було.

-      У яких змаганнях востаннє брала учать?

-     Це був чемпіонат України в Кіровограді, який проводився минулого року. Це мій останній старт у сезоні.

-     Що тебе мотивує і надихає на заняття спортом?

-   Мені допомагають підтримка моїх близьких, друзів, приклад мого тренера. Мотивують успішні спортсмени нашої країни: коли дивишся на них – хочеш досягати таких же висот або навіть кращих результатів. Ну і власна, внутрішня мотивація.

-     Дотримуєшся спеціальних спортивних дієт і суворого режиму?

-   Якихось особливих дієт я не дотримуюся. Якщо потрібно – змінюємо дещо режим харчування, міняємо продукти… А от коли цілеспрямовано йдемо на якийсь чемпіонат – так, там потрібно менше їсти, бо у кожного спортсмена є певна вага, в якій він повинен виступати. Стараюся дотримуватися режиму сну, адже сон – найкращий відновник, харчуватися добре, вживати багато вітамінів. Усе залежить від сезону. Тренуюся 6 днів на тиждень, з понеділка по суботу, а в неділю – вихідний.

-     Чи не складно жити в такому режимі постійних тренувань?

-     За такий період часу втягуєшся, звикаєш. Організм знає навантаження і майже не помічає. Коли ж складніші тренування – так, дещо важко, більше втомлюєшся, хочеться більше спати, але це – робочі моменти, які присутні завжди.

-      Які спортивні плани ставиш на майбутнє?

-     Як і у кожного спортсмена – хочеться перемогти ще не на одному чемпіонаті, побувати на чемпіонатах Європи, світу, по можливості – потрапляти в фінали цих змагань. Якщо складеться – хотілося б і на олімпіаді, але олімпіади – це такі змагання, на які складно загадувати, потраплю чи не потраплю, та все ж хотілося б, щоб хоча б одна олімпіада в моїй спортивній кар’єрі була.

-     Де і в яких умовах відбуваються тренування?

-   Не можна сказати, що у нас погані умови для тренувань. Те, що зробили реконструкцію манежу – це великий плюс і ми дуже вдячні, оскільки в тому манежі, який був раніше, було складно тренуватися. А тепер є новий манеж, сподіваємося, незабаром зроблять нормальну реконструкцію стадіону, бо готуватися на літній сезон без стадіону – майже неможливо. А загалом виходимо з того, що є. Десь краще, десь гірше, але спасибі за те, що є хоча б таке.

-    А як складається ситуація з фінансуванням поїздок на змагання? Чи не виникає в Житомирі з цим проблем?

-    Для нас поїздки фінансує наша спортивна школа. Все залежить від бюджету. Буває, тренери везуть за власний рахунок, а потім якась частина чи вся сума повертається. А загалом ми витрачаємо гроші лише на харчування і якщо виникають якісь додаткові витрати. По можливості тренери допомагають і вкладають свої гроші.

-     Чим захоплюєтеся окрім спорту?

-    Оскільки я навчаюся і тренуюся, вільного часу практично немає. Переважно це просто відпочинок, або якісь прогулянки, малювання – щось таке, щоб відволіктися. Часто слухаю музику чи дивлюся якісь фільми, бо після тренувань не особливо хочеться ще щось робити.

-     Чи хотілося спробувати себе в іншому виді спорту?

-   Можливо. Цікаво було б спробувати, але поки що це не обговорюється, бо складно позбутися того, що займає більшу половину твого життя. Легка атлетика вже увійшла у звичку і дуже подобається, тому інші види спорту навіть якось і не розглядаються.

Анастасія Кузьмич