Шахи як можливість заявити про себе світу

Ігор Випханюк

У шахах є особливі риси, які подобаються дорослим і дітям. Передусім це можливість мріяти. Гравець бачить перед собою не просто шахову дошку з фігурами. Це справжнє поле битви двох армій. Тільки від мудрого керманича залежить результат поєдинку, обрання правильної стратегії і тактики.

Для того, щоб краще зрозуміти, у чому феномен шахів, ми поспілкувалися з міжнародним майстром з шахів, головою Житомирської шахової федерації «Інтелект» та восьмиразовим чемпіоном області Ігорем Випханюком. 

• Ігорю, як давно Ви почали займатися шахами?

• Займаюсь шахами вже майже 30 років. У 6 років мене батьки завели на шахи. 

• Хто був Вашим тренером?

• Я займався в гуру шахів Житомира Леоніда Новофастовського. Це видатний тренер, який виховав більше за всіх кандидатів у майстри спорту в Житомирській області. Йому вже під 90 років, і лише буквально минулого року він випустив останню свою групу і цьогоріч вже не набирав учнів. Якщо взяти період з 2007 року по 2017, то лише його вихованці вигравали чемпіонати області.

• Як вийшло, що Ваше хобі переросло у професію?

• Я одразу серйозно поставився до занять, очевидно, мені по характеру підходять шахи. Мене захопила велич цієї гри, те, що в ній повністю розкривається людський розум, кмітливість, вміння мислити логічно. Мені це дуже підходило, бо я любив математику, економіку і шахи не вибивали з цього ряду. Також приваблювала можливість подорожувати. Шахи дають чудову можливість відвідувати інші країни, дізнаватися щось нове про інші культури.

• Яка країна Вам найбільш запам’яталась?

• Я – фанат Скандинавії, мені дуже сподобалось у Швеції. Моя дружина, напевно б, з цим не погодилась, бо в Парижі ми чудово провели два тижні. У мене був шаховий турнір, а дружина просто зі мною була. Дуже сподобалось в Австрії. Та взагалі, де б ми не були, це нові враження, вони можуть більше чи менше подобатись, але це завжди цікаво. Вже чекаю не дочекаюсь, коли можна буде відвідати якийсь турнір. А щоб зрозуміти, який зв'язок між шахами і подорожами, то, наприклад, у Хорватії, а саме у курортному місті Пула, турнір із шахів проходив у п’ятизірковому готелі на березі моря. Ну це просто уявити собі не можна, що може бути краще, ніж грати в шахи на березі моря.

• Зараз у час пандемії важко подорожувати. Міжнародні шахові турніри не проводяться, як ви з цим справляєтесь?

• У часи пандемії подорожі за кордон – це велика розкіш. Велика перевага шахів, що вони дозволяють гру в інтернеті, що сприяє проведенню онлайн-турнірів.

Я, наприклад, зараз тренерую діток з Німеччини та Греції, зараз кордони не мають значення, оскільки є інтернет.

• Тобто пандемія не стала на заваді Вашому професійному розвитку?

• Так. Починаючи з 2015 року, коли ми у Житомирі започаткували шахову школу «Інтелект» і по сьогодні дуже багато діток хочуть займатися шахами.

 У 2020 році ще й дуже сприятливим моментом був вихід серіалу про шахи «Ферзевий гамбіт», який здобув дуже велику кількість міжнародних премій, і зараз це лідер рейтингу по переглядах. Отже, можна сказати, що саме у період коронавірусної пандемії стався справжній шаховий бум.

«Ферзевий гамбіт» (англ. The Queen's Gambit) – драматичний мінісеріал, в його основу ліг однойменний роман Волтера Тевіса 1983 року. Консультантами творців фільму стали колишній чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров та тренер з шахів Брюс Пандольфіні.

«Ферзевий гамбіт» став найпопулярнішим мінісеріалом на Netflix, за перші чотири тижні його подивилися 62 млн глядачів. Проєкт отримав схвальні відгуки і від критиків, що відзначили акторську гру головної героїні Ані Тейлор-Джой, операторську роботу та постановку, і від шахової спільноти. Йому також приписують те, що він відновив суспільний інтерес до шахів.

• Розкажіть про крайню подорож з учнями Вашої школи.

• Раніше, до коронавірусної пандемії, наша школа постійно виїжджала за кордон саме груповими поїздками. У 2019 році з дітками ми були у Польщі такою великою компанією, нас було десятеро: два тренери і вісім дітей. Відвідали чудове місто Краків. До речі, я став чемпіоном Кракова, а наша тренерка Ольга стала чемпіонкою Кракова, вона перемогла усіх дівчат, які там грали.

• У Вас звання міжнародного майстра з шахів. Що воно означає?

• У 18 років я здобув звання майстра спорту України – це звання присвоюється в українських турнірах. Міжнародний майстер – це звання, яке можна здобути лише у міжнародному турнірі, при цьому цей турнір може відбуватися й на території України, але обов’язково повинні брати участь представники трьох інших країн, як мінімум. І кандидат повинен виконати норматив у міжнародному турнірі. Для того, що отримати це звання, норматив повинен бути виконаний тричі. 

Особисто я виконав двічі норматив у Швеції та один раз у чудовому місті на заході України – Мукачевому.

• Чи є у Вас свої секрети, коли граєте партію? Чи намагаєтесь передбачити хід суперника?

• Шахи – це боротьба двох людей на рівні інтелекту. Ми повинні довести, що людина, яка сидить навпроти, – трохи гірша, ніж ми. Це надзвичайно складне завдання, бо ми всі любимо перемагати. У цьому протистоянні немає моментів, якими можна знехтувати: це і фізичний стан людини, це й ментальне здоров’я, підготовка до партії, яка може тривати ледь не пів дня, плюс ще такий момент як комп’ютерна техніка, яка мусить бути на гарному рівні. Наразі важливою складовою є домашня робота, яку ми виконуємо, а для цього потрібні потужні комп’ютери.

З приводу своїх почуттів – наразі мені найбільш подобається слідкувати за своїми учнями. Наприклад, на чемпіонаті області був залік шахістів, яким до 18 років. І мій учень, якому лише 14 років, виграв цю номінацію. Емоції, які мене переповнювали від його перемоги, не можна порівняти навіть з пережитими емоціями від своєї перемоги. Я тоді завершив турнір на першому місці, але не міг піти святкувати, бо душа була не на місці, оскільки мій учень продовжував свою партію. Лише коли він завершив її успішно, можна було розслабитись.

• Нещодавно Ви повторили рекорд Михайла Тросмана, ставши чемпіоном Житомирської області увосьме. Чи маєте намір побити цей рекорд?

• Точно можу сказати лише одне: я буду намагатися це зробити та планую брати участь у чемпіонатах області. Проте я все ж сподіваюсь, що вже наступного року дітки, які в мене займаються, не дадуть мені цього зробити і саме вони у мене виграють.

• Скільки дітей зараз навчаються у Вашій школі?

• Дуже важко сказати, бо це ніби хвиля, що то підіймається, то спускається. На піку – коли йде набір, то сягає кількість до ста учнів. На сьогодні особисто у мене в групі постійно займаються двадцять учнів, а у нас працюють від трьох тренерів і більше.

• Що б Ви хотіли побажати шахістам-початківцям?

• Я хочу побажати, щоб вони цінували свій час та не витрачали його даремно. Кожна хвилина часу є безцінною, і якщо до 16 – 18 років дитина встигає досягти певного міжнародного рівня, то у цьому світі всі двері для неї є відкритими. 

Є дуже багато програм, за якими можна подорожувати по всьому світу і при цьому грати в шахи. Наприклад, у США Техаський університет пропонує програми для юних шахістів, які виконали міжнародний рівень: вони можуть стати студентами цього вишу абсолютно безкоштовно, до того ж отримувати стипендію. Тож будь-яка дитина з будь-якої глибинки України має шанс стати американським студентом, наприклад. Тому не потрібно витрачати свій час та потенціал, а пробувати та перемагати. 

Марія Кравчук

​​​​​Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram