Романівчанин Микола Присяжнюк взяв участь у Франківському напівмарафоні
Новина про те, що тренер Романівської ДЮСШ Микола Присяжнюк 6 жовтня 2024 року взяв участь у Франківському напівмарафоні, пролунала у Романові у вигляді повідомлення у мережі «Фейсбук», а потім з’явилася в інформаційній стрічці сайту «Твій Романів».
В принципі, у Романові, мабуть, вже звикли до виступів Миколи Олександровича Присяжнюка у подібних змаганнях. Воно й не дивно, бо нинішній старт спортсмена-ветерана, якому невдовзі виповниться 64 роки, для романівчан не став сенсацією чи певного роду сюрпризом. Сам Микола Присяжнюк згадує, що змагання з марафонського бігу для нього щоразу стають дуже відповідальною подією. «Щоправда, коли береш участь у подібних стартах вже удесяте, то все стає буденно-звичним, хоча вимоги до спортсмена-марафонця ніколи легкими не були, – каже М. О. Присяжнюк. – Адже з віком кожен кілометр марафонської чи навіть напівмарафонської дистанції (це 21, 5 км) спортсмену даються все важче і важче».
Загалом у змаганнях з напівмарафону (марафону – також) існує певний кваліфікаційний норматив, нижче якого результат учасника не може бути зарахованим взагалі. Адже у подібних забігах немає розподілу на групи юнаків, юніорів, молодіжний чи ветеранський склад. Усі біжать разом, зі спільного старту, і вже далі, упродовж дистанції напівмарафону, визначаються лідери забігу, основна група чи навіть кілька груп учасників і, звісно ж, аутсайдери. Микола Присяжнюк ніколи (від самого початку участі у подібних стартах) в аутсайдерах не опинявся, але чимало цікавих історій, прикладів та зауважень потрапили до його досвіду як марафонця-легкоатлета. Насамперед слід мати певну тактику поведінки спортсмена на дистанції. Вибір темпу залежить здебільшого від готовності спортсмена до участі у змаганнях.
"Я зазвичай обираю на певному етапі напівмарафону спортсмена, який, на мій погляд, може бути орієнтиром якраз для мене, – розповідає Микола Олександрович. – За ним тримаюся як за лідером, і це дуже допомагає. Звісно, може бути, що так званий спортсмен-орієнтир раптом робить ривок-прискорення і з ним важко триматися поряд. Або ж навпаки – людина не зовсім розрахувала сили і уповільнює темп бігу. Тоді варто обирати нового флагмана-орієнтира, щоб вже за ним тримати належний змагальний темп. До речі, цього разу, в Івано-Франківську, вже після завершення дистанції мені також дякували спортсмени, які всю дистанцію рухалися за мною, – каже М. О. Присяжнюк. – Тобто у цій ситуації я сам був таким собі орієнтиром для інших учасників напівмарафону. Мене найбільше здивувало те, що мої переслідувачі були значно молодші (років на 15-20) за мене. Загалом на дистанції із 459 учасників мені вдалося посісти 333-є місце, обійшовши 126 спортсменів-конкурентів. Для повноти розуміння варто зауважити, що основна частина марафонців у Івано-Франківську мали спеціальну підготовку: були членами збірної України, дехто брав участь у сотнях (!) стартів з марафонського бігу. Основна маса спортсменів-учасників – люди 35-40-річного віку. Таких людей, які мали вік 60+ років, я бачив не більше десятка. Щоправда, неподалік мене на старті забігу тримався вже 78-літній чоловік, який також збирався подолати 21,5 км менше ніж за три години (результат нашого земляка із Романова – 1 год 58 хв 34 с)".
На наше запитання про те, як Микола Присяжнюк свого часу зрозумів, що зможе подолати дистанцію напівмарафону (або ж і класичну марафонську дистанцію), він зазначив, що все розпочинається із кросової підготовки, яка є обов’язковою частиною для спортсменів з багатьох спортивних видів. У борців тренування силового гарту і фізичної витривалості розпочинаються (і завершуються) кросовою підготовкою на значні дистанції. Микола Олександрович і досі тричі на тиждень долає десятикілометрові відстані легкоатлетичного кросу.
Ще один аспект участі спортсменів у подібних змаганнях має усім відомий, хоча не завжди суто спортивний відтінок. Йдеться про рекламу, про підвищення популярності певних комерційних брендів, фірм, торгових марок, які долучаються до участі у змаганнях. Уся дистанція напівмарафону в Івано-Франківську була всуціль оснащена наметами, плакатами, пунктами підтримки багатьох відомих в Україні продовольчих товарів. Лише брендів фірм із розливу мінеральної води було близько двох десятків. Самі спортсмени-учасники називали лише регіон, звідкіля вони прибули для участі у змаганнях. Житомирщина 6 жовтня серед 459-ти учасників напівмарафону в Івано-Франківську була представлена дуже скупо. Щодо Миколи Присяжнюка, то його багаторічний досвід марафонця вже декілька років зафіксований у Федерації легкої атлетики України. Звідти спортсмену надходить чимало інформації. «Торік, коли я посів високе четверте місце у змаганнях з напівмарафону у Львові, мене привітала Львівська мерія, яка дуже цінує увагу і бажання атлетів виступати у забігах вулицями Львова. Щороку на новорічно-різдвяні свята мене вітають із Федерації легкої атлетики України», – продовжує марафонець із Романова.
На завершення розповіді про участь нашого земляка у популярних змаганнях зауважимо, що його досвід, а ще нестримну волю до фізичної досконалості варто було б пропагувати у Романові як у регіоні, де масові легкоатлетичні старти поки що не стали культовою подією. Де біг хоча б із оздоровчою метою поки що не набув популярності. Це при тому, що тут же, у селищі, у самому центрі виховання фізичної досконалості романівської дітвори, живе й працює справді визначний, можливо, навіть фантастично прихильний до занять спортом чоловік. Так, він за власний кошт і за власною ініціативою їде за пів тисячі кілометрів, щоб стверджувати силу людського духу, фізичної досконалості і гарту. Ну а стосовно стартів з напівмарафону чи забігів на марафонські дистанції, то варто пам'ятати їхню історію виникнення як символу перемоги над ворогами. Таких символів у нас сьогодні вочевидь не вистачає, і якраз їх і треба плекати.
Віктор Першко
