Футбольному клубу «Полісся» – 65 років!

18 квітня 1959 року розпочався історичний відлік футбольної команди майстрів «Полісся». 

Минуло 65 років відтоді, коли на центральному стадіоні «Динамо» імені Фелікса Дзержинського у місті Житомирі відбулася дебютна гра футбольної команди «Авангард» у першості колишнього СРСР серед  команд майстрів класу «Б». Сьогодні ФК «Полісся» виступає у найвищому дивізіоні українського футболу. Про перші кроки команди до футбольних вершин ця розповідь.

У п’ятдесятих роках було престижним мати футбольну команду у кожному обласному центрі, на великому підприємстві. Завдячуючи футболу, вирішувалося декілька завдань – масова організація відпочинку робітничого населення, його відволікання від шкідливих звичок і основне – підвищення продуктивності праці. Адже, як стверджували проведені дослідження, коли улюблена команда вигравала, продуктивність праці зростала на 20-25% і навпаки, коли команда програвала, то знижувалася на ті ж відсотки. Тому футбол був видом спорту №1. Майже у всіх обласних центрах України команди майстрів уже грали у першості СРСР. Житомир у цьому відношенні «пас задніх». Тому у владних кабінетах за ініціативи, перш за все, голови обласної ради Союзу спортивних товариств і організацій Федора Мартиміановича Мартинюка у 1957 році розпочалася організаційна робота зі створення футбольної команди, яка змогла би виступати на всесоюзному рівні. Було прийнято рішення створити команду на базі одного з найбільших спортивних товариств області ДСТ «Авангард».

 

Федір Мартинюк – ініціатор створення футбольної команди майстрів «Полісся»

Збереглися спогади одного із фундаторів команди, першого голови обласної ради ДСО «Авангард» Мечислава Миколайовича Кашука, який безпосередньо опікувався створенням команди майстрів.

Мечислав Кашук – організатор створення футбольної команди «Полісся». (Фото публікується вперше)

Мечислав Миколайович згадував (цитую мовою оригіналу): «Мне позвонил председатель облсовета Союза спортивных обществ и организаций ФедорМартьянович (Мартиміанович – авт.) Мартынюк и сообщил, что его и меня приглашает к себе первый секретарь обкома партии Михаил Михайлович Стахурский. В беседе (відбулася наприкінці 1957 року) с секретарем обкома партии мне было поручено создание футбольной команды, чтобы она защищала честь области и впоследствии могла бы играть в классе «Б». Я срочно выехал в Москву и с помощью заведующего отделом ВЦСПС Николая Зубкова получил возможность встретится с председателем федерации футбола СССР Гранаткиным (Валентином – авт.), который принял мое ходатайство и пообещал включить команду города Житомира во вторую лигу розыгрыша первенства СССР по классу «Б». 

Додам, що Михайло Михайлович Стахурський разом із Федором Мартиміановичем Мартинюком докладав багато зусиль по створенню матеріально-спортивної бази та розвитку фізичної культури та спорту на Житомирщині. Особлива увага приділялася футболу. Організаторські здібності Федора Мартиміановича примітили чиновники із Києва і в 1964році він очолив Федерацію футболу України. На цій посаді пропрацював майже п'ятнадцять років і чимало зробив добрих справ для розвитку українського футболу.

Михайло Стахурський – один із ініціаторів створення команди «Полісся»

Далі Мечислав Кашук продовжував:«…Началась подготовительная работа по созданию футбольной команды. Я начал с того, что пригласил Георгия Михайловича Журавлева на должность тренера, и поручил собрать лучших игроков из разных команд области для создания команды. А параллельно Николаю Ивановичу Живову было поручено создание детской команды из числа лучших игроков дворовых и школьных команд. Были собраны лучшие игроки города Житомира. Кроме того за 1958 год было завезено на просмотр и отчислено 58 футболистов из разных городов и областей Украины. В состав сборной команды ДСО «Авангард» вошли: Виктор Банников, Петр Омецинский, Владимир Уркин, Петр Пасько, Евгений Маркелов, Михаил Кириченко, Анатолий Эпельбаум, Виктор Никитин, Владимир Резник, Николай Ганзе, Гарик Ерш, Александр Геллер, Георгий Кржичевский, Валентин Титов, Николай Зубенко, Анатолий Вознюк (Іван – авт.), Вячеслав Панкратов. В этом составе начала готовится будущая команда класса «Б»…

Команда «Авангард» була створена на базі колективу фізкультури музичної фабрики (на превеликий жаль, як і більшість промислових заводів-гігантів, фабрика зникла з мапи нашого міста за часів незалежної України) і виступала на першості УРСР в І зоні. Набравши всього одинадцять очок у тринадцяти матчах (команда «Авангард» м. Могильова-Подільського знялася з розіграшу), житомиряни посіли шосте місце із восьми команд. Навіть команда «Шахтар» міста Коростишева випередила житомирських авангардівців. Цілком зрозуміло, що з таким складом виступати у першості СРСР і закріпитися у класі «Б» було б неможливо.

9 лютого 1959 рокубув отриманий довгоочікуваний дозвіл Федерації футболу колишнього Радянського Союзу про включення команди «Авангард» міста Житомира у другу зону класу «Б». Відразу розпочалася робота по формуванню по суті нової команди та реконструкції стадіону.

На посаду старшого тренера запросили колишнього гравця київського «Динамо», випускника Київського інституту фізкультури Анатолія Івановича Богдановича, на посаду тренера призначили Миколу Івановича Живова, а адміністратором команди – Якова Ізраіловича Слуцького. Кістяк команди склали дев’ять кращих гравців – випускників Республіканської футбольної спортивної школи молоді м. Києва: Олег Денисов, Леонід Ковилов, Михайло Калинов, Віктор Котляренко, Володимир Ольшевський, Віктор Зайцев, Валерій Мозгунов, Євген Дзюба, Анатолій Гнатюк, які переїхали до Житомира ще наприкінці 1958 року. До слова, Віктор Котляренко, Леонід Ковилов та Анатолій Гнатюк у 1957 році у складі збірної команди міста Києва стали чемпіонами України серед юнаків. Під №10 грав за збірну знаменитий у майбутньому футболіст і легендарний тренер Валерій Васильович Лобановський (у фінальному матчі проти команди Закарпаття забив гол з пенальті).

Збірна Києва – чемпіон України 1957 року серед юнаків

Поповнили житомирську команду також Іван Осуський, Василь Напуда, Стефан Югас, Юрій Головей, Микола Сюсюра, Ігор Водоп’янов, Юрій Нікітін, Геннадій Шиляєв, В’ячеслав Калькута.

17 березня 1959 року розпочалася реконструкція стадіону, на яку із місцевого бюджету виділили 1 млн. 403,5 тисячі рублів. Незважаючи на те,що  роботи  ще продовжувалися , 18 квітня на стадіоні все-таки  відбувся перший футбольний матч. Мені вдалося відшукати статтю про його перебіг.

Цитую її із деякими скороченнями.

«Вчора на Житомирському стадіоні «Динамо» відбувся перший в цьому сезоні матч розіграшу першості СРСР з футболу на 1959 рік. Подивитись його зібрались близько 20 тисяч житомирян, багато гостей з Бердичева, Новоград- Волинська, Коростеня, Коростишева та інших міст і районів області.

На урочистий парад, присвячений відкриттю Всесоюзного футбольного чемпіонату, виходять кращі футбольні команди міста. В перших рядах крокують гравці команд майстрів класу «Б» - авангардівці  Житомира і гості…….. – спартаківці Мінська.

Від імені спортивної громадськості і обласної футбольної секції (обласна федерація футболу була заснована тільки у 1965 році; перший голова – М. Подляховський)  учасників параду вітає т. Жериков.

Під звуки Державного гімну Радянського Союзу, капітан  мінчан, майстер спорту Абрамович і капітан житомирян, майстер спорту Осуський піднімають прапор футбольної першості СРСР. 

Парад закінчено. За свистком судді всесоюзної категорії ленінградця Осипова на поле вибігають учасники першого футбольного матчу.

Авангардівці виступали у такому складі: воротар – Віктор Банніков; захисники – Віктор Зайцев, Іван Осуський, Геннадій Шиляєв; півзахисники –Юрій Нікітін та Ігор Водоп’янов; нападники – Валерій Мозгунов, Микола Ганзе, Юрій Головей, Василь Напуда, Анатолій Гнатюк.

Починається гра, яку з таким нетерпінням чекали тисячі футбольних «болільників». Адже проти молодих футболістів Житомира виступала одна з найсильніших команд другого ешелону майстрів шкіряного м’яча. Головна мета мінських спартаківців  - будь-що повернутися у вищий клас «А», де вони виступали двічі.

У житомирських авангардівців, які вперше беруть участь у всесоюзних футбольних змаганнях, більш скромне завдання – закріпитись у класі «Б»…Для цього обом командам «…треба докласти багато зусиль, наполегливо виборювати у кожному матчі дорогоцінні очки.

Як же склалася гра?

З перших хвилин ініціативу захоплюють гості. Вони наступають широким фронтом і в швидкому темпі. Житомиряни, які в першому таймі грали проти вітру, прийняли запропонований темп  і самі все частіше і частіше починають атакувати ворота спартаківців.

Проте добитись успіхів жодній з команд не вдається. Перший тайм закінчується безрезультатно – 0 : 0.

Після перерви напад авангардівців, очолюваний майстром спорту Юрієм Головеєм, створює немало небезпечних моментів біля воріт білоруської команди. Не залишаються в боргу і спартаківці. Не знижуючи темпу, вони докладають багато зусиль, щоб добитись перемоги. Але їх атаки вміло ліквідує воротар житомирян Віктор Банніков і захист команди, в якому особливо виділявся майстер спорту Іван Осуський.

На 20 хвилині другого тайму мінчани мали реальну можливість відкрити рахунок. Та лівий крайній захисник житомирян Геннадій Шиляєв, який, до речі, дуже добре провів весь матч, вибив м’яч з пустих воріт. 

Через п’ять хвилин над стадіоном спалахнула буря оплесків. Це житомиряни вітали успіх своєї команди. Правий півзахисник Юрій Нікітін з 25 метрів сильно пробив по воротах, і воротар мінчан Мохов вимушений був вийняти м’яч з сітки.

Перший гол в сезоні виявився в цьому матчі вирішальним. Намагання спартаківців уникнути поразки не увінчалися успіхом. Фінальний свисток судді зафіксував перемогу господарів поля з рахунком 1 :0. Житомирські авангардівці вписали в турнірну таблицю перші два очка ( тоді за перемогу начисляли два очки). Добрий початок!».

На рідному стадіоні у сезоні 1959 року житомиряни виграли 8 матчів, 4 завершили внічию і тільки двічі програли. Набравши 27 очок, сезон команда «Авангард» закінчила на 9-му місці і закріпилася у класі «Б». 16 вересня 1959 року на житомирському стадіоні відбувся перший міжнародний матч із збірною армії Іраку. «Авангард» виграв із рахунком «2:1». У нашій команді голи забили Віктор Котляренко та Стефан Югас. 

За пропозицією Мечислава Кашука та у відповідності до постанови Президії  Житомирської обласної ради Союзу спортивних товариств і організацій № 20 від 26.02 1960 року команда отримує назву «Полісся», під якою виступає і нині.Стадіон «Динамо» перейменували на стадіон імені Ленінського комсомолу.

Про досягнення, злети і падіння команди – у наступних розповідях.

Дослідник історії спорту на Житомирщині, член національної спілки краєзнавців України, вболівальник із 1960 року Олександр Кухарський