Успішно і впевнено! Навіть – в умовах військового часу!

Успішно і впевнено! Навіть – в умовах військового часу!

Вільшанська територіальна громада виникла на заключному етапі проведення реформи децентралізації влади в Україні. 

Фактично за кілька місяців до чергових місцевих виборів стало зрозуміло, що неподалік міста Чуднова буде розташована ще одна територіальна громада із центром у селі Вільшанка. Сьогодні про це мало хто згадує, але для Житомирщини це був унікальний випадок, коли центри двох сусідніх громад перебували на віддалі не більше п’яти-шести кілометрів. Для когось це було не зовсім логічно, але найбільше питань у цій ситуації адресувалося у бік Вільшанки. Наскільки спроможною і самодостатньою виявиться Вільшанська сільська рада? Чи не доведеться жителям громади вже за рік – два після початку самостійного плавання повертатися до чуднівської «гавані»?

Сергій Мельник

Сьогодні, коли відомі і добре вивчені підсумки роботи Вільшанської сільської ради у 2021-му році, коли громада спрацювала навіть в умовах воєнного часу цілком вдало і успішно у першому кварталі, а тепер вже і за підсумками п‘яти місяців 2022-го року, можна впевнено стверджувати, що жоден «шторм» чи «буревій» у житті нашої країни для Вільшанської громади не страшний. І найперша причина чи, можливо, найважливіша передумова такого впевненого поступу Вільшанської сільської ради полягає у тому, що громада абсолютно свідомо і очікувано обрала головою Сергія Мельника. Життєвий досвід, уміння зосереджувати увагу своїх колег на вирішенні найважливішої справи чи найважчого завдання дозволили Сергію Аркадійовичу Мельнику досить переконливо досягти вагомих результатів, які засвідчили самодостатність і перспективність розвитку Вільшанської сільської ради. Минулого року Сергій Мельник абсолютно самотужки провів звітну кампанію щодо своєї діяльності у перший рік життя новоствореної громади. Сьогодні Вільшанська сільська рада у звичному для себе ритмі, впевнено і наполегливо, продовжує успішно працювати в умовах воєнного часу. Тут, у Вільшанці, та ще в 11-х селах Вільшанської громади зустріли війну мужньо і організовано. Організували допомогу переселенцям зі східних, північних та південних областей України, і фактично двомісячна толока ледь не у щоденному ритмі засвідчила громадянську мужність більшості її жителів, які здатні підтримати країну у найкритичніший момент. Жителі усіх 12-ти сіл Вільшанської громади долучилися до досі не баченої вахти із виготовлення кулінарних подарунків як для підрозділів територіальної оборони, так і для воїнів ЗСУ. Гриби, свинина, курятина, борошно, випічка, пампушки – все це у тоннах, у тисячах штук, у сотнях ящиків і пакетів щодня відправлялося для потреб захисників України, які у перші тижні раптової підступної агресії рашистів мали багато суто господарських проблем із облаштуванням, із забезпеченням їжею та іншими побутовими деталями. У тих селах, де працюють школи із обладнаними для приготування їжі їдальнями, все було ясно і зрозуміло: центром кулінарного виробництва тут ставала шкільна їдальня. У тих селах, де шкільних їдалень вже немає, пиріжки, пампушки, голубці, тушонки та паштети готували, ліпили, смажили та запікали у приватних будинках. У березні – травні 2022 року печі та грубки у сільських хатах рідко коли простоювали. Кому не вистачало роботи за кухонним столом чи біля печі, шив прапори для ЗСУ та підрозділів територіальної оборони. А коли для потреб Збройних сил України треба були так звані автомобілі-всюдиходи, Вільшанська громада тут же спорядила для потреб фронтових підрозділів тільки що придбаний за кошти сільського голови Сергія Мельника та його товариша Федора Псюка потужний позашляховик.

Тих, кого спіткала тяжка доля переселенця, у селах Вільшанської громади зустріли так само гостинно, як у більшості сіл Житомирщини. Вони не мали проблем із харчами та їжею. А тим переселенцям, які вирушили до регіонів на заході України, вільшанці також допомагали харчами. Наприклад, для потреб Банченського чоловічого монастиря (Чернівецька область), де знайшли прихисток сотні жителів Донецької та Запорізької областей, вільшанці спорядили і доправили 20 тонн картоплі. Потім до продовольчої допомоги долучились пакунки для малечі, куди входили всі необхідні для малюків предмети гігієнічно-санітарного призначення.

Звісно ж, сьогодні, коли війна із ворогом триває, коли важко спрогнозувати термін її переможного завершення, все ж таки варто думати і готуватися до майбутніх часів. Вони, найочевидніше, будуть нелегкими, адже на порядок денний постануть питання якісно нової економіки, нових проєктів, які раніше були лише у планах окремих керівників. Сергій Аркадійович Мельник зазначає, що війна дуже відчутно вплинула на реалізацію певних задумів та планів Вільшанської сільської ради. Щонайменше один із проєктів, який би запрацював ще у 2022-му році, мав стосунок до переробки відходів сільськогосподарського виробництва. 

«Ми мали б отримати на нашій території потужне і сучасне підприємство, яке суттєво покращило б показники роботи нашої сільради», – каже С. А. Мельник і тут же додає, що питання щодо облаштування заводу буде втілюватися одразу після вигнання ворога із нашої землі. Ще один інвестиційний проєкт, який має усі шанси бути втіленим на території Вільшанської громади, стосується облаштування парку у селі Троща. За словами Вільшанського сільського голови, там також з’явиться сучасний заклад рекреаційного напряму, де відпочиватимуть і навчатимуться діти. Взагалі дитяча, спортивна, ігрова інфраструктура для Сергія Мельника упродовж вже двох років є стратегічним напрямом його діяльності. Ігровий майданчик у Вільшанці, сквер та футбольне поле у Карпівцях, дитячий садок у селі Троща, ФАП у Галіївці – цей перелік неповний, але й він засвідчує увагу і бажання навести відносний порядок у сфері дитячого та молодіжного дозвілля у Вільшанській громаді. Те ж саме стосується і освітянської галузі. Ігор Кучмій, який опікується проблемами освітянських закладів Вільшанської сільради, висловився достатньо оптимістично стосовно найближчого майбутнього своїх колег-освітян: «Єдине, чого нам може забракнути із початку нового навчального року, це одного автобуса для підвозу дітей. Нам, можливо, доведеться укладати угоди про підвіз дітвори із приватними перевізниками. А так наші освітянські заклади особливих проблем із підготовки  до нового навчального року не мають».

Звісно ж, вважати ситуацію всередині Вільшанської сільради безпроблемною чи безтурботною аж ніяк не можна. Проте тут вперто і цілеспрямовано налаштовані на розвиток, порядок та постійне вдосконалення. А ще очевидно, що тут вже звикли досягати наміченого.

Віктор Першко

Коментарі

keyboard_arrow_up