Україна старіє: основні тенденції та виклики для ринку праці

Консультант Світового банку, професор KSE та доцент кафедри економічної теорії НаУКМА Ольга Купець розповіла про вплив скорочення населення на ринок праці та пояснила, що потрібно Україні для нормального, здорового, забезпеченого старіння.

«Протягом найближчих 10-40 років всі розвинені країни, за прогнозами Світового банку та Міжнародної організації праці, зіштовхнуться з проблемою старіння населення. Існують дві основні причини такого тренду: скорочення народжуваності та подовження тривалості життя. Україна не є виключенням: населення старіє, оскільки зменшується показник народжуваності (динаміка з Європою в цьому плані у нас майже однакова). Зростає очікувана тривалість життя, але менше ніж у розвинених країнах. За даними Держстату, середня очікувана тривалість життя для жінок в Україні становить 76,78 року, для чоловіків – 67,02. Відповідно зростає частка населення пенсійного віку: станом на 1 січня 2018 року в Україні проживали майже 7 млн осіб віком 65+. При цьому скорочується частка молоді та осіб працездатного віку (15-64 роки)», – зауважила Ольга Купець.

Ще один вкрай негативний тренд, характерний для України, – скорочення населення. За прогнозом, населення України може скоротитися від 3 до 15% до 2030 року. Якщо ж взяти довший період, до 2060 року, населення може скоротитися більш ніж на 35 %.

Який вплив на економіку мають старіння нації та скорочення населення?

Одна дитина не може утримувати і батьків, і бабусь і дідусів, які всі живі-здорові через збільшення тривалості життя (як не дивно це звучить). Наприклад, однією з «найстаріших» країн світу є Японія. Там часто можна побачити, як дуже старого батька чи матір везе містом вже стара дитина. При цьому молодше покоління, віком приблизно за 40, дуже часто не одружується і не має дітей. Ці люди доглядають за своїми батьками, але хто буде підтримувати їх, коли вони стануть старими?

«Також старіння населення значно збільшує демографічне навантаження (це означає навантаження на працездатних людей економічно неактивним населенням). Якщо взяти частку населення віком 65+ років, ми бачимо зростання цього навантаження в Україні: 243 непрацездатних на 1000 працездатних осіб станом на 1 січня 2018. Ще у 2015 році навантаження було меншим: 225 на 1000 працездатних осіб. Якщо ми додамо до цієї картини ще й дітей, тиск на працездатне населення стане катастрофічним – 470 непрацездатних на 1000 працездатних осіб у 2018 році. Звісно, для даних по ринку праці важливі не лише демографічні дані, але й економічна активність: яка частка населення працює або шукає роботу, тобто пропонує себе як робочу силу», – зазначила експерт.

Може бути прямий вплив демографії на попит на товари і послуги: більше осіб похилого віку вимагають охорони здоров’я, пенсійного забезпечення. При цьому може бути більший чи менший попит на освіту, залежно від того, як уряд мотивує населення пенсійного віку підтримувати корисні для ринку праці навички.

«Також демографія впливає на чисельний склад робочої сили, зміни фонду озброєності, кількість капіталу на одного працівника та зміни продуктивності праці. Чим менше працівників задіяно в економіці, чим менша продуктивність, тим нижчу вони отримують заробітну плату і, відповідно, сплачують податків. А від цього вже напряму страждає бюджет країни. Яким є прогноз щодо чисельності робочої сили в Україні? Є два базових сценарії, які показують величезне скорочення населення: на 13 % до 2030 року і на 36 % до 2060 року», – додала професор KSE та доцент кафедри економічної теорії НаУКМА Ольга Купець.

Різкого скорочення можна уникнути за прикладом Литви, Польщі та Ісландії – за рахунок більш активного залучення жінок, молоді та особливо людей пенсійного віку у ринок праці. Проте останнє призведе зі свого боку до нових викликів, пов’язаних зі скороченням продуктивності.

Економічні наслідки та виклики старіння населення:

• Зменшення продуктивності праці;

• Зменшення частки економічно активного населення;

• Фіскальні виклики: скорочення податкових надходжень і при цьому зростання витрат на пенсійне та медичне забезпечення;

• Розрив у виборі пріоритетів під час виборів. Чим більшою є частка населення пенсійного віку, тим менші шанси на обрання кандидатів, що говорять про інвестиції в освіту, дитячі садочки і інші сфери, які потрібні молоді.

Як протидіяти негативним наслідкам старіння населення:

1. Стимулювати зростання рівня народжуваності: заходи, які допомагають батькам поєднувати сім'ю і кар'єру.

2. Сприяти здоровому старінню: зміні поведінки і стилю життя, зміщення акценту на превентивну медичну допомогу.

3. Заохочувати українців залишатися в/повертатися до України, імміграція до України.

4. Створювати умови для активного старіння: перехід від довгого життя до довгого трудового життя.

5. Збільшувати продуктивність: безперервне навчання (LLL — lifelong learning) та зміни на робочому місці.

6. Долати фіскальні виклики: реформи для забезпечення стійкості систем пенсійного забезпечення, охорони здоров'я та довготривалої медико-соціальної допомоги.

7. Долати нерівність: реформи системи соціального забезпечення.

8. Уникати розриву у виборі пріоритетів державного управління: надання молоді «голосу», більш активне її залучення до прийняття важливих рішень.

Матеріал підготовлено у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»