«За» – більшість: в Україні обмежено депутатську недоторканність

 Як повідомляє 112. ua, відтепер в основі частково зміненої ст. 80 Конституції України «Про гарантії депутатської недоторканності» було покладено скасування  права депутатів уникати кримінальної відповідальності за вчинення злочинної діяльності, згідно із Кримінальним кодексом України. Даний законопроект було запропоновано для розгляду в Раді ще депутатами 8-го скликання, але фактичної уваги та значущості він набув лише під час другого читання «новою» Радою на початку вересня цього року.

Що означає депутатська недоторканність

Це законодавчо закріплена дефініція, суть якої полягає у тому, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. Недоторканність була запроваджена з метою надання народним обранцям широкого спектру втілення власних можливостей, задля забезпечення гідного рівня життя та функціонування громадян України у власній державі. Таким чином, вони отримували захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади, оскільки вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.

Історія виникнення «депутатської недоторканності»

Вперше поняття «депутатської недоторканності» було сформоване та законодавчо закріплене англійським парламентом у кінці 19 ст. у «Біллі про права». До того ж акт забороняв королю без згоди парламенту видавати нові закони, припиняти чинні, стягувати податки і тримати в мирний час армію, він також проголошував свободу парламентських дебатів, виборів і подачі петицій. В Україні даний закон став актуальним з прийняттям головного закону держави – Конституції у 1994 році.

«Багатовидова українська недоторканність»

Народні обранці України на сьогодні мають абсолютну недоторканність: як індемнітет (депутат не несе ніякої відповідальності за свої рішення і висловлення у парламенті – авт.), так і імунітет (будь-якого нардепа не може бути притягнено до кримінальної відповідальності без попередньої на це згоди Верховної Ради – авт.). Така догматика є закріпленою ст. 80 Конституції та гарантує чиновникам «недоторканність» обшуків власного майна та кримінальних переслідувань.

Перевірена роками система…

Раніше для того, щоб довести «хто крайній» та засудити народного обранця, потрібно було пройти чималу процедуру затвердження звинувачень. Тобто спочатку Генеральна прокуратура повинна була подати кримінальне клопотання щодо того чи іншого випадку до розгляду на засіданні Верховної Ради України. Одразу про прикрий інцидент ставало відомо спікеру Ради, котрий був вимушений отримати письмове пояснення від звинуваченого у злочинній діяльності. Одразу після цього справа передавалася до Комітету Верховної ради з питань розгляду антикорупційної політики в Україні. Власне самому комітету надавався тиждень для ухвалення остаточного рішення, після чого дане питання ще раз розглядалося на плановому засіданні Верховної Ради. 

Що забрано, а що залишено

Фактично, порівнюючи нові, внесені зміни в статтю цього місяця зі старою редакцією ст. 80 КУ від 21.02. 2019 року (далі – Конституції України), бачимо, що нардепи більше не матимуть імунітету, а от індемінтет все ж таки за ними залишили. Тобто відтепер кожен із них більше не потребуватиме отримань клопотань від Генеральної прокуратури України, надавати спікеру письмових пояснень щодо власних звинувачень, а будуть притягнутими до відповідальності в звичайному порядку, як будь-які пересічні громадяни України.

Українська практика

Нагадаємо, що за часів існування незалежної України депутатської недоторканності було позбавлено 17 осіб, серед них – Вадим Новинський і Михайло Добкін. До прикладу, Новинського звинуватили у викраденні людини. Проте до суду справа так і не дійшла, а підозра так і не була вручена пану Вадиму. Розслідування ГПУ досі триває. При цьому Новинський продовжує бути нардепом.

У 2017 році не тільки втратив недоторканність, а й потрапив під арешт Михайло Добкін. Однак через кілька днів суд випустив пана Михайла під заставу. Його звинувачують у шахрайстві та зловживанні службовим становищем.

Житомирщина «не відстає»

На жаль, серед підозрюваних у вчиненні кримінальних діянь фігурував житомирський депутат-мажоритарник 8-го скликання Верховної Ради Борислав Розенблат. Розенблата як підозрюваного у «бурштиновій справі» було позбавлено недоторканності ще у 2017 році. Суд обрав йому запобіжний засіб у вигляді застави й одягнув електронний браслет. Згодом заставу було внесено, термін носіння браслету сплив. Справа і досі не закрита. 

Експертна думка

 Громадський діяч Житомирської області, провідний експерт у галузі політології Володимир Піньковський надав власне бачення реформи закону «Про депутатську недоторканність», запевнивши, що подібне рішення Верховної Ради дійсно змінить політичну ситуацію в країні. Відтепер людям варто очікувати на те, що «ері кумівства» буде покладено край. Пан Володимир аргументує це тим, що це є добра європейська тенденція із запровадження подібних конституційних норм. Проте, певно, що насамперед подібні зміни будуть знаменувати не тільки новітній період змін у владі, але і те, що до більшості правових норм і законів потрібно буде ввести новітні редакції, які будуть лише підсилювати твердження діючого рішення з редагування Конституції.

Ірина Хоцька