Візит Іларіонова до Житомира перетворився на подію

Візит Іларіонова до Житомира перетворився на подію

Житомир і житомирян важко здивувати візитом чи презентацією будь-якої події із розряду політичного, мистецького чи спортивного життя.

Навіть попри пандемію COVID-19, навіть в умовах «червоної» зони до Житомира приїздять відомі артисти, політики, художники, спортсмени. Але 26 листопада до Житомира приїхав Андрій Іларіонов, і це спричинило значне пожвавлення у обласному центрі.

Власне кажучи, до телевізійних виступів колишнього радника Президента Росії Володимира Путіна в Україні вже звикли, і  великого попиту на поради від професора економіки, які надходять із США, в Україні вже не було. Але Андрій Іларіонов сьогодні вже не у США, а якраз – в Україні. У Житомирі відомий економіст також не став присвячувати свій виступ коментарям на безпекову тему, або розмірковуванням про те, «коли Путін нападе на Україну». Якраз у Житомирі Андрій Іларіонов постав у тій ролі, яку він виконує дуже професійно і справно. Він детально, логічно, зрозуміло та переконливо розповів житомирянам про те, чому Україна опинилася на самому дні усіх економічних рейтингів, але найголовніше полягало у тому, що він зумів переконати величезну аудиторію житомирян у тому, що Україна навіть у теперішніх умовах має певні шанси на успіх. Не за рік чи за два, а за десяток – півтора років вона може зростати дуже потужно та інтенсивно.

У стінах добре відомого житомирянам Гнатюк Арт Центру 26 листопада 2021 року зібралося близько сотні житомирян. На зустріч із А. М. Іларіоновим прибула практично вся наукова еліта обласного центру. Достатньо сказати, що послухати і поговорити із всесвітньо відомим вченим і практиком-економістом прибули науковці усіх трьох найбільших вузів Житомира. Чи не вперше за багато років одразу три ректори Житомирського державного університету ім. Франка, Поліського національного університету та університету «Житомирська політехніка» прибули до залу разом і слухали Андрія Іларіонова поряд. Слід зауважити, що виступ гостя був напрочуд  інформаційним, логічно довершеним, переконливим і водночас доброзичливим  та оптимістичним. Ні про які зіркові вершини Андрій Іларіонов не казав, однак чітко визначив головні напрями покращення ефективності господарського розвитку України. Звісно ж, рівень неприйняття і несприйняття корупції в Україні має бути напрочуд високим. Однозначно й те, що українцям таки  доведеться (аби не втратити держави як факту) визнавати на кожному кроці свого щоденного життя ВЕРХОВЕНСТВО права і неухильність виконання законів. Але найголовніша вимога суто економічного забарвлення – зменшення витрат на державний апарат і покращення ефективності державного сектору економіки. Андрій Іларіонов користувався не просто лозунгами чи правильними цитатами та висловами знаних у світі економістів або ж геніальних реформаторів на зразок Лі Куан Ю (Сінгапур), Конрада Аденауера (ФРН), Лєшека Бальцеровича (Польща). Ні, якраз до гарних фраз він вдавався дуже зрідка. Натомість житомиряни змогли простежити на десятках таблиць, графіків, під час ознайомлення із слайдами порівняльного і статистичного матеріалу те, як досягали економічного зростання і створювали приклад економічного чуда такі країни, як Албанія, Ірландія, Чилі, Литва чи Румунія. Тобто ті країни, які ще двадцять років тому мали куди гірші стартові позиції, аніж Україна. Звісно ж, йшлося і про те, що Україна СЬОГОДНІ ВОЮЄ, і це неабияк заважає розвитку економіки  країни. Але Андрій Іларіонов також дуже переконливо показав, що і військова загроза не може докорінним чином гальмувати розвиток тієї чи іншої країни. Яскравий приклад такої держави, яка успішно розвивається в умовах щоденної загрози обстрілів чи атак терористів, – держава Ізраїль. Україна упродовж майже 8-ми років перебування в умовах воєнного конфлікту на Донбасі могла і повинна була створити економіку за рівнем ефективності куди кращу, аніж у Росії чи, скажімо, у Білорусі. Але цього ніхто не робив. Навіть бажання навести лад в економіці і ДЕРЖАВНОМУ ЖИТТІ країни в Україні не було  продемонстроване. І сьогодні такого бажання в Україні не видно. Окрім балачок (причому абсолютно обивательських і непрофесійних) в Україні терміново треба вдатися до винятково прагматичних кроків. Тобто визначити на основі суворих розрахунків найважливіші і найближчі (першочергові) пріоритети і  досягати  хоча б невеликого, але зримого і відчутного прогресу у тій чи іншій галузі життя. Якщо реформа не дає результату через пів року після її початку – вона неправильно визначена і професійно не підготовлена. Якщо розрив у зарплаті держслужбовця і представника бюджетної сфери (найпершим чином вчитель, лікар і молодший офіцерський склад) сягає у десятки разів, якщо пенсія у судді чи прокурора більша, ніж у пересічного українського пенсіонера у 25–30 разів (вдумайтеся, які це суми), то така держава приречена на деградацію і загибель. І це якраз – про Україну!

Звісно ж, Андрій Іларіонов надихнув аудиторію, яка прийшла його послухати і з ним активно спілкувалась, на оптимістичний лад. Мовляв, є суворі і невтішні картинки реального стану життя в Україні, але ж і є такі ж само РЕАЛЬНІ перспективи змінити все на КРАЩЕ. Зокрема А. М. Іларіонов переконливо довів і навіть запропонував для розгляду примірний ГРАФІК збільшення показника внутрішнього валового продукту (ВВП) від нинішніх 195 млрд дол. США (такий ВВП Україна отримає у поточному році) до одного трильйону дол. США вже у 2040-му році. Ріст потужний, збільшення мають сягати майже п’ятикратної величини, але ж ВСЕ ЦЕ РЕАЛЬНО І МОЖЛИВО. Потрібна лише політична воля і бажання суспільства.

P.S. Те, що нині робить Андрій  Іларіонов, мали б робити вітчизняні науковці або ж хоча б представники української діаспори. Адже є (мають бути) серед  українців  люди, які бачать, знають і розуміють реальні перспективи виходу із того тупика, у якому Україна перебуває сьогодні. Такі ж само перспективи покращення ситуації в Україні могли б запропонувати всілякі  наукові співтовариства, рухи чи спілки. Не варто забувати і про завдання політичних партій: не просто боротися за владу, а пропонувати реальні перспективи покращення ситуації в країні.

Віктор Радчук

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

Коментарі (3)
  • Ирина Ольшанская

    Боже,пробили дно,московские конмервы принимаем с почётом.А почему не путлер?яХотя да,он сам идёт,готовите красную дорожку и лавры???Позорище!!!
  • Токай Іхто

    Яка подія путінська холера приїзала чогось нас там навчати. Хай іде у сраку
  • Лідія Мартинюк

    Така розумна людина, то напевне
    Вона Росії треба. Ми тут знайдемо і своїх людей, які наведуть лад в економіці.Чогось цей розумний економіст причепився до нас і навчає ,як треба жити. Був у США, але щось там не прижився.

keyboard_arrow_up