Позбавлення мандатів проросійських депутатів. Як це має відбуватися за законом

Відверто проросійські депутати, обвинувачені в державній зраді, втратили мандати після того, як президент позбавив їх громадянства і відповідні рішення проголосували у парламенті. Мова йде про Віктора Медведчука, Андрія Деркача, Тараса Козака та Рената Кузьміна

У Верховній Раді на цьому вирішили не зупинятися і зібрали 150 голосів за якнайшвидший розгляд пакету законопроєктів, щоб позбавити мандатів депутатів від партій, заборонених рішеннями судів. Йдеться про депутатів різних рівнів – і у парламенті, і в місцевих радах. 

Ідея популярна і серед людей – петиція про позбавлення мандатів депутатів забороненої судом ОПЗЖ зібрала 30 тис. підписів. 

Однак такий запит неможливо виконати без змін до Конституції. Саме в ній прописані сім підстав для втрати народним депутатом мандату. Це:  

• особиста заява;  

• обвинувальний вирок суду; 

• визнання судом недієздатним або безвісно відсутнім; 

• припинення громадянства або виїзд на постійне проживання за межі України; 

• порушення вимог несумісності понад 20 днів; 

• невходження до складу фракції партії, від якої депутат обрався; смерть.

«Найпопулярніші» зараз підстави – складення мандатів за особистою заявою та позбавлення повноважень депутата через втрату громадянства. З початку широкомасштабного вторгнення так втратили свої повноваження 11 парламентарів. 

Розширити перелік підстав для позбавлення повноважень народного депутата зараз неможливо, оскільки під час дії воєнного стану вносити зміни до Конституції заборонено. 

Тому депутати від «Слуги народу», «Голосу» та «Довіри»  пішли обхідним шляхом і запропонували внести зміни до законодавства, визнавши своїх колег від забороненої ОПЗЖ такими, що не увійшли до складу фракції партії, від якої обралися. 

Раніше депутати від «Європейської солідарності» зареєстрували постанову про позбавлення мандатів усіх депутатів ОПЗЖ через вихід із фракції або виїзд за кордон на постійне місце проживання. Вихід із фракції є підставою для позбавлення депутатів мандатів, але це рішення має ухвалювати керівництво партії, а вона заборонена судом. А виїзд за кордон – складна процедура, яка потребує багато дозволів. Тому не можна позбавити мандата, наприклад, Григорія Суркіса лише на підставі того, що з початку широкомасштабного вторгнення він живе в Монако, а не в Києві.  

Очищення парламенту від російських агентів має відбутися. Але для цього є цілком конституційні способи: наприклад, позбавлення громадянства, якщо для цього є підстави, та притягнення до кримінальної відповідальності. Головне – ці справи довести до кінця, а не використовувати як тиск для потрібних голосувань. 

Слід думати ще про інший бік позбавлення мандатів – зменшення кількості депутатів вплине на роботу комітетів та ухвалення рішень. Зараз у Верховній Раді 410 депутатів, чого цілком вистачає, щоб парламент міг працювати. Але якщо подивитися на голосування, то навіть найпопулярніші рішення на кшталт звільнення від сплати податків волонтерів набирають трохи більше ніж 300 голосів. Із голосуванням за більш чутливі питання значно складніше.  

Тому після закінчення воєнного стану Верховній Раді було б доречно переглянути підхід до ухвалення рішень: голосувати більшістю від присутніх на засіданні, а не більшістю від складу парламенту. Це поширена у Європі практика, яка, зокрема, працює у Хорватії, Швеції, Болгарії.  

Безумовно у Верховній Раді мають бути народні депутати з абсолютно проукраїнською позицією. Але добиватися того, аби в парламенті не було депутатів, які працюють на ворога ми маємо з врахуванням законів та Конституції України. Бо саме це робить нас правовою державою. 

ГО Центр спільних дій