Президентські перегони стартували: хто виграє?

Отож, перейдемо до моніторингу і аналізу тих подій, які, на думку  експертів, заслуговують уваги та розгляду. Якщо мені задати банальне запитання, хто виграє ці президентські перегони, то відповів би так: виграє той, хто зуміє максимально довго і вдало по привабливій для суспільства тематиці  нав’язати порядок денний для переважної більшості виборців та максимально довго тримати увагу на своїй персоні.

Якщо виходити з цієї логіки, то вдало зробив заяву про балотування та привітання з Новим роком Володимир Зеленський, чим притягнув непідробну зацікавленість та увагу, дав свіжу «їжу» для обговорення для великої кількісті людей за новорічном столом та ще декілька днів після нього.

Потім, з 6 січня, на святвечір вже інший потенційний кандидат Петро Порошенко, як-то кажуть, «правив бал», перехопивши ініціативу з отриманням томосу та надавши цій події гіперболізованого значення.  Але, видається, що політтехнологи нинішнього Президента переграють, бо хочуть справити у переважної більшості населення варження, що отримання томо- су «це наше всьо», але це безперечне надбання неможливо конвертувати в загальний  добробут, в процвітання населення, в збільшення доходів, зменшення тарифів тощо. І тут, якщо штучно перетримати це питання в фокусі багатьох масмедіа, то у чималої частини населення може вийти певна відраза, несприйняття, відчуття омани.

Далі,  довго анонсовану інтригу вніс Дмитро Гордон, який представив «джокера»  в особі екс-очільника СБУ Ігоря Смешка, який одразу, як і Володимир Зеленський,  увійшов в топ претендентів на вихід в другий тур президентських перегонів. Як Ви знаєте, п.Смешко відвідав Житомир, провів низку зустрічей з громадськістю, дав прес-конференцію, але про це дещо пізніше.

А от Юлія Тимошенко свій офіційний похід в Президенти призначила  на 100-річчя дня Соборності та Злуки в Палаці Спорту, при великій кількості людей, визначних діячів різних сфер українського життя. Звісна річ, що така подія не могла оминути широкого розголосу, висвітлення, обговорення. Примітно те, що за неї публічно зголосилися агітувати еск-президент Леонід Кравчук, ще вчора, соратник Петра Порошенка по отриманню томосу патріарх Філарет, вічний бунтар Михайло Саакашвілі.

Отож, січень однозначно саме за цими персонами, за цими кандидатами в Президенти, які, з великою вірогідністю, і будуть конкурувати за вихід в другий тур.

1. Що ж стосується перебігу подій президентської кампанії на Житомирщині, то почну з В.Зеленського, в якого існує віртуальний виборчий штаб та віртуальні особи, які ним займаються. В низці місцевих мас-медіа та соціальних мережах з’явилась інформація про те, що кандидата в Президенти України Володимира Зеленського на Житомирщині представляє Матвій Хренов та Євген Яремчук. Спростування цієї інформації  не було, що одразу зупинило, а то й понизило рейтинг відомого шоумена в обласному центрі. Не секрет, що і Матвій Хренов, і Євген Яремчук є природною і гармонічною частиною сьогоднішньої команди БПП в Житомирі та області, ці особи причетні не тільки до виборчої кампанії Геннадія Зубка 2012 року і Борислава Розенблата 2014 року, а і обрання міського голови Сергія Сухомлина, призначення Ігора Гундича головою ОДА, численними оборудками з обласним та міськими бюджетами і тому  числі з скандальним бюджетом участі, де обоє відігравали провідну роль, а десь і диктували умови конкурсу міській владі й іншим учасникам.

Вчора та позавчора я, публічно і через "лічку" в ФБ запрошував Євгена Яремчука взяти участь в передачі клубу "Експерти Житомирщини", але, на жаль, він, як-то кажуть  «шифрується», не афішуючи свою причетність аби не наразитися на гостру критику спільноти, яка, за всіма ознаками, категорично не сприймає цих персон як представників нової формації та майбутнього України і Житомирщини.

Отож, не дивлячись на дійсно високий рейтинг, впізнаваність і значну популярність Володимира Зеленського,  команда представників на Житомирщині є нічим іншим, як клоном команди Петра Порошенка, імплантована новому кандидату для продовження свого політичного життя, а то і пониження президентського  рейтингу шоумена.

2. За інформацію з експертних компетентних джерел, неофіційний виборчий фонд Петра Порошенка складає близько 600 мільйонів доларів США. Це колосальний і практично необмежений фінансовий ресурс, за який можна побудувати та заасфальтувати всі дороги в Україні з гарантією 10 років, але ці, в різний спосіб витягнуті з наших з Вами кишень кошти, підуть на агітацію нинішнього Президента, підкуп виборців, комісій всіх рівнів та тих, хто вирішує долю виборів. Цікавинкою політтехнологічної роботи штабу на Житомирщині (і не тільки) є посібник на 100 сторінок, який має створити міцну, майже металеву сітку виборців, які віддадуть голоси за чинного Президента України. В кожному багатоквартирному будинку, на кожній вулиці є уповноважена і довірена особа, яка має такий талмуд та має за ним жити в передвиборчий період за кругленьку суму. До речі, книга складена російською мовою, окрім «АНКЕТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ», яка є вінцем агітації.                                         Отож, один з трьох ключових постулатів Президента Петра Порошенка, з яким він іде на вибори: АРМІЯ, ВІРА, МОВА, я про мову, на практиці - просто неприхований фарс і доказ цьому - вищевказаний талмуд та деякі листки з нього, які я Вам надаю для публічного огляду.

3. Що стосується штабної та польової роботи команди Ігоря Смешка, то вона тільки розгортається, так як кандидат доволі пізно визначився з походом в Президенти та збирає під своє крило широкі кола громадськості, які в основному не причетні до штабів конкурентів. Логічно, що основу складуть колишні спецслужбісти, міліціянти, військові,  а як ми знаємо, «колишніх не буває», тому команда може виявитися напрочуд організованою, прагматичною і ефективною. Є інформація про те, що Житомирський обласний штаб очолить, а може вже очолив, один з колишніх генералів СБУ Вінниччини. Побачимо, чи готові «люди в погонах» організувати сучасну та креативну кампанію президентську без значних фінансових ресурсів, але з ефективними зв’язками, службовою інформацією та аналітичним розрахунком.

4. Що стосується кампанії Юлії Тимошенко на Житомирщині, то, спираючись на моніторинг та аналіз подій і заходів, кампанія дещо сповільнила свою ходу. Одна з причин - брак достатньо великих коштів, які потребують перегони. Деякі агітатори з метою добре підзаробити банально переходять до штабу Петра Порошенка, бо там добре платять і обіцяють багато різних преференцій. Сюди додається  ще і фактична відсутність голови організації Анжеліки Лабунської, яка з низкою травм після дорожньої пригоди поки що не може якісно організовувати і контролювати виборчий процес в області.

5. Якщо говорити про інших кандидатів в Президенти та роботу їх штабів на Житомирщині, то особливого креативу і публічної діяльності, окрім наявних і централізовано розміщених по всій Україні біл ордів і сітілайтів не дуже помітно. Якось по суті перестав «боротися» Олег Ляшко. Чи то спонсори більше не вкладають в нього кошти, аби договорняк на кшталт більше «не заважати» відіграв свою роль.

6. Щось не дуже складається і у Анатолія Гриценка. Адже донедавна другий результат згідно з соціологічними опитуваннями потроху перетворюється на входження в кращому разі до першої  п’ятірки претендентів.

7. Житомирський Опоблок разом з Юрієм Павленком лишився за Юрієм Бойком, тут в певній допомозі буде Віталій Журавський, але колишні регіонали, як ніколи розколоті, тому для них претендувати на боротьбу за президентський мандат можна тільки віртуально і гіпотетично.

8. Стосовно зареєстрованих та потенційних  кандидатів на кшталт Андрія Садового, Руслана Кошулинського, Ігоря Шевченка, Іллі Ківи, Дмитра Добродомова, Арсенія Яценюка, Сергія Тарути, Ольги Богомолець, Ірини Богословської, інших, то вони, з урахуванням недостатнього президентського рейтингу, вимушені вести кампанію з прицілом на перспективу парламентських перегонів осені 2019 року.

Володимир Піньковський