Генерал-полковник у відставці, доктор технічних наук і лідер громадського руху «Сила і Честь» – це далеко не повний перелік тих звань, яких І.П. Смешко був удостоєний упродовж свого життєвого шляху. У Житомирі минулої п’ятниці він взяв участь в ефірі популярного телеканалу «Союз-TV», а потім упродовж години спілкувався із житомирськими активістами та представниками кількох громадських організацій.

Найцікавіше, що колишній військовий розвідник і керівник СБУ у 2003-2005 роках під час свого виступу у Житомирі виявив блискучу ерудицію та феноменальне вміння розповісти про важливі факти з історичного минулого нашої країни. Під час телеефіру гостеві поставили запитання про гетьмана Павла Скоропадського, який відомий багатьма державницькими здобутками у 1918-му році. Так от, на прикладі аналізу подій столітньої давнини Ігор Смешко дуже вдало розкрив основні помилки сучасних українських політиків. Трохи пізніше, вже під час прес-конференції, він знову ж таки, звертаючись до історії Української революції 1917-1921 років, на прикладі трагічної долі полковника Петра Болбочана розповів про головні стратегічні помилки українських політиків у відповідальні періоди побудови засад національної державності. Тим паче, що саме сьогодні помилки і П. Скоропадського, і С. Петлюри, так само, як і когорти інших українських державотворців, знову виявилися актуальними. Більше того, нинішнє керівництво України, за словами Ігоря Смешка, не використовує, а ще точніше – просто марнує чудові шанси для зміцнення держави та державності.

Звісно, як військовий, як кадровий розвідник і як колишній керівник Служби безпеки України, І.П. Смешко чудово розуміє небезпеку для України з боку агресивної держави-сусідки. Тим паче, що Україна у силовому протистоянні змушена була не просто захищатися, але й водночас відновлювати свій військовий потенціал. Але якби ж то лише у тому полягали наші біди та негаразди! За словами Ігоря Смешка, нинішні політики, які прийшли до влади під знаменами Революції Гідності та під гаслами Євромайдану, мало чим відрізняються від своїх попередників, яких вони багато критикували напередодні усім відомих подій взимку 2013/2014 років. Ба більше, сьогодні все очевиднішою стає схожість нинішньої української влади із владою у путінській Росії, де також процвітає нажива на бюджетних грошах і квітне корупція і хабарництво.

Звісно, як військового, Ігоря Смешка житомирські журналісти намагалися «завантажувати» питаннями із проблематики державної безпеки, очікуючи на кваліфіковану відповідь щодо аспектів діяльності держави у сфері оборони, питаннях запровадженого нині воєнного стану та перспективи його можливого продовження. Але відповідаючи на цілком конкретні запитання щодо військово-оборонної тематики, Ігор Смешко давав абсолютно вичерпні та конкретні відповіді стосовно можливих та необхідних дій нинішньої української влади. По-перше, він неодноразово наполягав на тому, що найкращий і єдино можливий шлях українських перемог – це наведення порядку в українській економіці. Звісно ж, першим і найголовнішим кроком у наведенні такого порядку є нещадна боротьба із корупцією. Тут же Ігор Петрович наголосив, що корупція не виникає сама по собі. Найбільшою мірою до її появи призводить відсутність вільної ринкової конкуренції, яку тут же намагається замінити український чиновник, що швидко перетворюється на хабарника-казнокрада. Чого боїться корупціонер та злодій? За словами Ігоря Смешка, найбільше недобросовісні чиновники бояться відкритості, гласності усіх рядків Державного бюджету. Журналісти цікавилися думкою колишнього керівника СБУ, наскільки потужним для того, щоб перебороти нинішні економічні негаразди, є потенціал українських вчених, менеджерів, які мають достатній авторитет у науковому середовищі, а також – продемонстрований раніше досвід успішної державницької діяльності. Ігор Смешко назвав цілу низку відомих в Україні авторитетних науковців, державних діячів, які мають незаплямовану репутацію та бездоганний авторитет. Володимир Горбулін, Володимир Лановий, Євген Марчук та Віктор Пинзеник, на думку І.П. Смешка, мають цілком конкретні рецепти лікування сучасної української економіки та інших галузей державного життя.

Безумовно, кожен приїзд науковця, військовика, політика чи державного чиновника високого рангу (нехай навіть і без посади) сьогодні сприймається у Житомирі (точно так і по всій Україні), як підготовка чи «розминка» на шляху очікуваної кампанії з виборів Президента України. У Ігоря Смешка ніхто із телеглядачів-житомирян не запитав, чи, бува, генерал-полковник із докторським ступенем та багатим досвідом відповідальної та результативної роботи не збирається йти у Президенти України. Адже у порівнянні із артистами, співаками, а тим паче – на «фоні» десятка українських політиків, що вже висловили свою готовність змагатися за посаду Президента України, Ігор Смешко однозначно має куди привабливіший вигляд і отримав би симпатії дуже багатьох українців. Найпершим чином – тих, хто насправді розуміється на рівні складнощів, які вже не перший рік нам усім серйозно заважають. Так що Ігорю Смешку таки варто про це подумати, бо життя вимагає приходу до влади професіоналів із бездоганною репутацією, сміливих, мужніх і чесних людей.

Микола Корзун